Етьєн Суланж-Боден (1774–1846) — французький біолог, ботанік і армійський офіцер, пам’ять про якого вшановує його гібридна маґнолія Magnolia × soulangeanaBiographical details from Nouvelle Biographie Générale, 1852 (on-line text ).. Хоча сьогодні його мало пам'ятають, він відіграв важливу роль в організації професійного садівництва у Франції, 1815–1845Stéphane de Courtois, "Étienne Soulange-Bodin (1774–1846) et la fondation de l'horticulture en France".
Народився в Турі (Ендр-і-Луара), він спочатку вивчав медицинуNouvelle Biographie Générale, 1852 і закріпився в тісно пов'язаній галузі ботанікиCourtois. У 1796 році він протягом року служив секретарем французького посольства в Константинополі, а потім виконував кілька адміністративних функцій після повернення до Франції. У 1807 році він був призначений інтендантом у кабінеті радників князя Ежена де Богарне, віцекороля Італії, у реалізації дипломатичних кампаній якого він брав участь. Наполеон нагородив його хрестом Ордена Почесного легіону та Залізним хрестом.
У 1814 році Суланж-Боден пішов у відставку до Франції після першого вигнання Наполеона. Його служба у свиті князя Богарне згодом сприяла його рекомендації на посаду наглядача садів у Мальмезоні імператриці Жозефіни. Він придбав шато де Фромон площею 70 гектарів Courtois. у Рис-Оранжі (Ессон), де він заклав ботанічний сад, здобувши в ньому багатий садівничий досвід, який дав йому широку інформацію для його публікацій. Він посадив дендрарій з екзотичних дерев і зібрав колекцію жарновців, які на той час були мало поширені в садівництві. Потім він зібрав численні нові овочі, які лиш міг знайти, піднявши якість їх вирощування до найвищого рівня, порівняльного з рівнем англійців у К'ю. Він заснував садовий інститут, який Карл X оголосив королівським під час державного візиту в 1829 році; Організація була розпущена під час Революції 1830 року, але Суланж-Боден залишився членом, а потім і постійним секретарем Королівського сільськогосподарського товариства. Він був засновником Паризького садівничого товариства та організував першу квіткову виставку в Луврі (1832).
Етьєн Суланж-Боден помер у своєму замку Фромон у 1846 році.
Серед його публікацій: Notice sur une nouvelle espèce de magnolia (Париж, 1826), що привернуло широку увагу до M. x soulangeana; Discours sur l'importance de l'horticulture (Париж, 1826), його щорічні каталоги рослин у Фромонті, що публікувалися з 1822 р., редагування Annales de l'institut royal horticole de Fromont (Париж, 1829–1834), Catalog des dahlias nains d'origine anglaise (Париж, 1831) і Rapport sur le reboisement des montagnes (Париж, 1842), що рекомендував заліснення крутих схилів, непридатних для ефективного сільського господарства.
Примітки
Додаткові джерела Quérard, J.M., (1838). La France littéraire, ou Dictionnaire bibliographique des savants... volume 9: 221