Йоганнес Нарбут () 3/15.04.1879 Таллінн — 06.04.1936 Одеса — балтійсько-німецький фізико-хімік, який працював в Естонії, Німеччині та Україні.
Життєпис Батько Йоганнеса Нарбута був фармацевтом. Про матір нічого не відомо.
Закінчивши у 1899 році Талліннську Гімназію ім. Ніколая І вступив до Тартуського університету.
1904 року захистив кандидатську ступінь на хімічному факультеті. У 1916 році захистив ступінь магістра хімії з дисертацією «О теплоемкости и теплоты правления ряда дигалоидозамещенных бензола», а у 1930 році захистив докторську ступінь з хімії в університеті Гіссена з дисертацією «Über den Herscheleffekt» (Z. f. wiss. Photographie, Photophysik und Photochemie. 1930, 28). З 1905 по 1907 роки продовжував свою освіту в Берліні, Цюріху та Мюнхені.
У 1904—1905 рр. Нарбут працював науковим співробітником у Тарту, з 1908 року — асистентом хімічної лабораторії Тартуського університету, з 1917 по 1918 рр. — приват — доцентом. У 1917—1918 рр. обіймав посаду професора фізичної хімії та електрохімії у Варшавській політехніці (1917 року евакуйованій до Нижнього Новгороду).
У 1919 році став професором Тартуського університету. До 1924 року був професором фізичної хімії та завідуючим лабораторією. В університеті предметами його досліджень були фізична, колоїдна, електрична та органічна хімія.
Оскільки продовжувати дослідження у галузі хімічної термодинаміки у Тартуському університеті було неможливо, він переїхав до Таллінна, де з 1924 по 1927 рік працював викладачем фізики та математики у катедральній школі.
у 1917 році переїхав до Німеччини, де працював в Інституті наукових досліджень фотографії у Дрездені.
1931 року Йоганнес виїхав до СРСР, де до самої смерті у 1936 році, працював у лабораторії досліджень фотографії Одеського фізичного інституту.
Похований на другому християнському цвинтарі в місті Одеса, ділянка 22.
Дослідницька робота У Тартуському університеті Нарбут займався переважно проблемами термодинаміки, продовжуючи напрямок досліджень хімічної термодинаміки, що його започаткував професор Густав Таман.
У період з 1905 по 1917 роки він опублікував 17 наукових статтей про фізико — хімічні параметри органічних сполук (напр., галогенопохідних бензолу) і термодинамічні характеристики процесів фазових переходів.
На основі результатів вимірювань, Йоганнес Нарбут вивів рівняння для розрахунку теплоємності, теплоти випаровування, плавлення та перетворення.
Брав у часть у редагуванні видань Естонського товариства натуралістів у 1908—1909 роках.
У 1930х публікував статті з проблем наукової фотографії.
Загалом оприлюднив понад 30 наукових статтей.
Праці
Die Schmelz-, Siedel- und Dampfdruckkurven in den binären Systemen. // Z. physikalische Chemie. 53 (1905) Die spezifischen Wärmen und Schmelwärmen der Dichlor-, Chlorobrom-, Dibrom-, Bromjod- und Dijodbenzole. I—IV. // Z. Elektrochemie. 24 (1918); 25 (1919) Die Schmelzpunkte sowie einige Lichtbrechungs koeffizienten und spezifische Gewichte einer Reihe von Dihalogenbenzolen. // Berichte Dt. Chem. Gs. 52 (1919) Von den Kurven für die freie und die innere Energie bei Schmelz- und Umwandlungesvorgängen. // ACUT, A, 1922, 3/1 Der Herscheleffekt auf rot- und ingrarot empfindlichen photographisen Schichten. // Z. Wiss. Photographie, Photophysik und Photochemie 33 (1934)
Примітки
Література
EAA, f. 2100, n. 2, s. 713 (V. Past). ID puudub veebisaidil «BBLD — Baltisches biografisches Lexikon digital» Eesti entsüklopeedia. 14. kd, lk 319. Eesti teaduse biograafiline leksikon. 3. köide: N–Sap TTEÜ, avaldatud elektrooniliselt 2013 Past, Vello. Tartu Ülikooli keemiaosakonna õppe- ja teadustöö arengujooni käesoleval sajandil. − TÜ ajaloo küsimusi, XX, lk 37. Poggendorffs biographisch-literarisches Handwörterbuch zur Geschiche der exakten Naturwissen-schaften. 1938, VI/3, 1825—1826. Tartu ülikooli ajalugu: kolmes köites. III kd. Tallinn: 1982, lk 141. Илометс, Т. Работы по фотографии химиков, работавших в Тартуском университете. − Материалы VIII конф. по истории науки в Прибалтике. Трт, 1970, lk 45. Мартинсон, Х. Р. Становление химической науки и промышленности в Эстонии: химия до 1917 года. Tallinn: 1987, lk 165, 312.