Кра́тер Перрайн () — великий стародавній метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь американо-аргентинського астронома Чарлза Діллона Перрайна (1867—1951) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулося у донектарському періоді.
Опис кратера
Найближчими сусідами кратера є кратер Кетле на заході; кратер Гульстранд на півночі північному заході; кратер Вуд на сході північному сході; кратер Ландау на сході; кратер на півдні південному сході і кратер Тіль на заході південному заході. Селенографічні координати центра кратера , діаметр 87,4 км, глибина 2,8 кмLunar Impact Crater Database // Lunar and Planetary Institute .
Кратер Перрайн має полігональну форму й зазнав значних руйнувань, західна частина чаші і валу перекрита сателітним кратером Перрайн S, до якого, у свою чергу, на заході прилягає сателітний кратер Перрайн T. Вал згладжений, у північній і південній своїх частинах практично зрівнявся з навколишньою місцевістю, найкраще збереглась південно-східна частина валу з достатньо чітко окресленою крайкою. Східна частина валу частково перекрита парою сателітних кратерів Перрайн E і G. Внутрішній схил валу у східній частині зберіг залишки терасоподібної структури. Дно чаші кратера між східною частиною валу і сателітним кратером Перрайн S має форму півмісяця, є відносно рівним та відзначене лише парою маленьких кратерів.
Сателітні кратери
Перрайн Координати Діаметр, кмE43,1G57,4L38,6S61,6T33,7
Утворення сателітного кратера Перрайн E відбулося у коперниківському періоді. Утворення сателітних кратерів Перрайн L і S відбулось у нектарському періоді. Утворення сателітного кратера Перрайн T відбулося у пізньоімбрійському періоді.
Див. також Список кратерів на Місяці Місячний кратер Морфологічний каталог кратерів Місяця Планетна номенклатура Селенографія Селенологія Пізнє важке бомбардування
Примітки
Посилання
Цифровий фотографічний атлас Місяця. Світлини кратера з борта Аполлона-15, Аполлона-17. Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature . — NASA Reference Publication 1097, October 1982.