Убивство Калінки Бамберські вчинив у 1982 році її вітчим Дітер Кромбах, серійний ґвалтівник та колишній лікар, у його будинку. Кримінальна справа щодо вбивства 14-річної Бамберські відбувалася між Німеччиною та Францією: вирок 1995 року у Франції щодо Кромбаха за тілесні ушкодження, що спричинили смерть, не вдалося виконати, оскільки Німеччина відмовилася його екстрадувати, а згодом вирок був скасований через процедурну помилку. Рушійною силою у справі став Андре Бамберські, батько Калінки, якому не давали спокою нез'ясовані обставини смерті доньки — щоб домогтися остаточного вироку, Бамберські організував викрадення Кромбаха до Франції у 2009 році, де останній був засуджений до 15 років позбавлення волі за тілесні ушкодження, що спричинили смерть. Сам Андре Бамберські був засуджений до одного року позбавлення волі умовно за викрадення Кромбаха.
Життя та смерть Калінки Бамберські Калінка Бамберські народилася 5 серпня 1967 року в Касабланці, Марокко, в родині Даніель Гоннін та бухгалтера Андре Бамберські. Її батьки, як і сама Калінка, були громадянами Франції. Німецький терапевт Дітер Кромбах, народжений у Дрездені в 1935 році як син офіцера вермахту, також жив у Касабланці. Гоннін і Кромбах познайомилися там у 1973 році й почали романтичні стосунки. Даніель Гоннін розлучилася з Андре Бамберські й одружилася з Кромбахом у 1977 роціMichaela Wiegel: Kalinka-Prozess: «Er war ein Schürzenjäger, intelligent und charmant». vom 1. April 2011, abgerufen am 23. Dezember 2018. 1984 року вони з Кромбахом розійшлися, а 1989 року розлучилися.
Калінка Бамберські була знайдена мертвою 10 липня 1982 року в будинку свого вітчима Дітера Кромбаха в Ліндау на Боденському озері, де вона та її молодший брат Ніколас провели канікули з матір'ю та вітчимомFall Kalinka: Stiefvater scheitert mit Klage. Frankfurter Allgemeine Zeitungvom 29. März 2018, abgerufen am 23. Dezember 2018. Кромбах заявив, що знайшов 14-річну дівчину мертвою у своєму ліжку близько 10 години ранку. Напередодні Калінка поскаржилася на «погане самопочуття» й отримала від вітчима укол заліза. Коли Кромбах знайшов Калінку, її тіло вже задубіло, потім він ввів ліки їй у серце та гомілку, щоб оживити. Пізніше Кромбах додав, що напередодні також давав їй заспокійливе, щоб допомогти заснути.
За наполяганням вітчима тіло Калінки було доставлено в морг одразу після констатації її смерті, без попереднього залучення кримінальної поліції, яка є звичайною у випадках нез'ясованої смерті.
Розтини тіла
Перший розтин Розтин тіла відбувся через два дні за дорученням прокуратури Кемптена в міській лікарні Меммінгена й був проведений регіональним судово-медичним лікарем Хехманном разом зі старшим лікарем Доманном. Зміст протоколу розтину пізніше стане вирішальним для перебігу розслідування прокурора та судового провадження, розпочатого Андре Бамберські в Німеччині. У звіті про розтин вказано, що ймовірний час смерті був «між третьою та четвертою годинами ранку», і зазначено, що чітку причину смерті встановити не вдалося.
Ймовірну спробу реанімації Калінки Кромбахом шляхом введення психостимулятора (нікетаміду), серцевого глікозиду (β-ацетилдигоксину) та антиаритмічного препарату (верапамілу) судмедексперти прокоментували так: «Введення подальших ліків з метою реанімації людини, яка вже вражена трупним задубінням, здається гротескним». Звіт показує, що Дітер Кромбах звернувся до судово-медичних експертів одразу після розтину та зазначив, що «надмірне сонячне світло під час денного серфінгу також могло спричинити смерть». Однак розтин описав цю гіпотезу як «безсумнівно виключену», оскільки перехід від вечірніх годин до пізньої ночі, описаний Кромбахом, не міг бути використаний як причина для пояснення настання смерті (порушення регуляції в результаті інтенсивного сонячного світла). У вечір смерті Кромбах також зробив своїй падчерці ін'єкцію ферлециту кобальту, оскільки Калінка сказала йому, що її не влаштовує засмага. Пізніше Кромбах також стверджував, що цей укол нібито був показаний для лікування анемії Калінки. Лікарі прокоментували введену ін'єкцію виключаючи причинно-наслідковий зв'язок зі смертю здорової 14-річної дівчинки, і лише зазначили, що мети лікування, поставленої Кромбахом (посилення засмаги), таким чином досягти неможливо.
Відповідно до протоколу розтину, в області вульви біля заднього проходу був виявлений сильний розрив шкіри довжиною близько 1 см, а у вагіні виявлені жирні білуваті речовини. Подальше обстеження статевих органів Калінки на наявність слідів сперми чи інших сторонніх рідин не проводилося, і не було встановлено, чи мала вона статеві акти.
Подальші обстеження трьома лікарями за наполяганням батька Андре Бамберські показали, що причину смерті Калінки встановити неможливо. Розслідування, проведене німецьким фармакологом Петером Шенгофером, показало, що вона могла померти від ін'єкції ферлециту кобальту (торгова назва тетраглюконатоферату (III) натрію), яку ввів Дітер Кромбах у вечір смерті КалінкиArrêt: Renvoi devant la cour d'assises. Cour d'appel de Paris, Quatrième Chambre d'Accusation, 8. April 1993. Aktenzeichen 92/02556, Beschluss Nr. 15. 13 Seiten. Auszug aus dem Protokoll der Geschäftsstelle (französisch, Digitalisat als PDF auf sebastien.bard.pagesperso-orange.fr, abgerufen am 28. August 2019; dort auch eine deutsche Übersetzung als PDF)..
У своїй заяві Шенгофер зазначив:
Внутрішньовенне введення препаратів заліза показане лише у випадку лабораторно підтвердженої анемії та лише за наявності пероральної непереносності, чого в цьому випадку немає. Цей препарат ще нікому не допоміг засмагнути, і можна зробити висновок, що Кромбах не дотримувався правил медицини й зробив помилку. Це небезпечний препарат, ін'єкція якого повинна відбуватися під медичним наглядом: пацієнт повинен перебувати в стані спокою, поїсти перед ін'єкцією та перебувати під наглядом протягом наступних годин. Можуть виникнути дві небажані побічні ефекти: негайні спонтанні реакції, такі як падіння артеріального тиску, порушення серцевої діяльності, задишка та інші реакції, такі як лихоманка, біль і нудота, блювання.
17 серпня 1982 року, через місяць після смерті Калінки, прокуратура Кемптена завершила розслідування.
Другий розтин Калінку Бамберські поховали у Франції. 4 грудня 1985 року відбулася ексгумація, яка показала, що статеві органи Калінки вже розклалися або були вилучені під час розтину в Німеччині30 Jahre durch die Hölle. In: Süddeutsche Zeitung. 30. März 2011.. Припинення розслідування було підтверджене в останній інстанції Вищим регіональним судом Мюнхена через п'ять років. Позов Андре Бамберські також не мав успіху в судіStefan Simons: Prozess zum Fall Kalinka: Im Namen seiner Tochter. Spiegel Online vom 22. Mai 2014, abgerufen am 23. Dezember 2018.
Перший вирок Відповідно до французького кримінально-процесуального законодавства, будь-який іноземець, який вчинив злочин проти громадянина Франції за межами Франції, може бути притягнутий до відповідальності за французьким законодавством. Оскільки Калінка Бамберські була громадянкою Франції, французька система правосуддя мала юрисдикцію для ведення кримінальної справиPascal Grolimund: Drittstaatenproblematik des europäischen Zivilverfahrensrechts. Mohr Siebeck, Tübingen 2000, ISBN 3-16-147382-5, S. 219 ().
Андре Бамберські подав кримінальну скаргу проти Дітера Кромбаха до французької влади, після чого звинувачення в умисному вбивстві було передане до суду присяжних Парижа (Cour d'assises). 5 червня 1993 року Кромбаху був вручений як обвинувальний висновок, так і позов про відшкодування збитків, поданий у процесі приєднання в його рідному місті Ліндау. Французький суд призначив особисту явку Кромбаха та видав ордер на арешт підсудного для його присутності на основному слуханні. Оскільки Кромбах не з'явився на основне засідання, присяжні заборонили адвокатам виступати від його імені та визнали подані ними документи захисту неприйнятними. У вироку від 9 березня 1995 року Паризьке журі присяжних заочно засудило Кромбаха до 15 років ув'язнення за тілесні ушкодження, що спричинили смерть. 13 березня 1995 року Паризький суд присяжних також зобов'язав Кромбаха виплатити Бамберські 350 000 французьких франків, з яких 250 000 французьких франків були призначені для відшкодування моральної шкоди та 100 000 французьких франків — для відшкодування судових витратNewsletter Menschenrechte 2001/2 S. 51 (NL 01/2/1): KROMBACH gegen Frankreich, Urteil vom 13. Februar 2001: Keine anwaltliche Verteidigung bei Abwesenheit des Angeklagten. European Court Reports 2000 I-01935, ECLI identifier: ECLI: EU: C:1999:446.
На прохання Андре Бамберські регіональний суд Кемптена (Алльгой) наказав надати вердикту паризького суду присяжних положення про виконання. Вищий окружний суд відхилив скаргу Кромбаха щодо цього. Федеральний суд правосуддя (BGH), куди потім звернувся Кромбах, спочатку подав судову скаргу до Європейського суду (ЄС) для консультації. 29 червня 2000 року BGH визнав вердикт паризького журі таким, що не має законної сили, оскільки було порушене право підсудного бути почутим. Тим часом Дітер Кромбах був заарештований 7 січня 2000 року під час перебування у Форарльберзі, Австрія. Після того як регіональний суд Фельдкірха спочатку відхилив звільнення Кромбаха під заставу, 2 лютого 2000 року Вищий регіональний суд Інсбрука постановив його звільнити.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) підтвердив цю правову оцінку та зобов'язав Францію виплатити Кромбаху 100 000 французьких франків як компенсацію. Остаточно вирок проти Кромбаха був скасований у Франції у 2008 роціMaximilian Amos: EGMR bestätigt Verurteilung im Kriminalfall «Kalinka».Legal Tribune Online vom 29. März 2018, abgerufen am 23. Dezember 2018Fall Kalinka: Nach Frankreich entführter Stiefvater scheitert mit Klage. In: Süddeutsche.de, 29. März 2018, abgerufen am 29. März 2018..
Інші злочини Кромбаха 17 березня 1997 року Дітер Кромбах був засуджений в Кемптені до двох років тюремного ув'язнення умовно за зґвалтування 16-річної пацієнтки під наркозом під час своєї медичної практики 11 лютого 1997 року; Кромбах також втратив ліцензію лікаря. Після 1998 року редакторка ZDF Барбара Фелькель досліджувала таємничу смерть Калінки та справу Кромбаха про зґвалтування в Кемптені для тележурналу ZDF Frontal. Свої дії щодо неповнолітньої пацієнтки Кромбах прокоментував тележурналістці словамиBarbara Völkel, Frontal vom 20. Januar 1998 (ZDF), abgerufen am 4. Januar 2019 (Mitschrift als PDF; 15 KB): «Вона не сказала „так“, […] але й не сказала „ні“ […] хто мовчить, здається, погоджується, як казали в стародавньому Римі».Це було єдине інтерв'ю, яке злочинець дав телевізійникам про свій злочин. Зґвалтована Кромбахом дівчина, якій на момент скоєння злочину було лише 16 років, також пізніше поговорила з Фелькель лише в одному телевізійному інтерв'ю, заявивши: «Я взагалі не могла себе захистити. Мене паралізувало від наркозу. Затуманене бачення, як він лежить на мені… Я нічого не могла з цим вдіяти».У результаті прокуратура Кобурга довела, що Кромбах отримав гонорар на загальну суму майже 300 000 євро у 28 лікарських справах у період жовтня 2001–вересня 2006. У липні 2007 року регіональний суд Кобурга засудив його до двох років і чотирьох місяців ув'язнення, яке він зрештою відбував у виправній колонії Кемптен, поки не був достроково умовно звільнений 3 червня 2008 року.
Крім того, Кромбах уже був підозрюваним у розслідуванні ймовірного вбивства в середині 1970-х. Була підозра, що 1969 року лікар убив уколом свою 24-річну першу дружину Моніку Хентце у франкфуртській лікарні після того, як, за словами її матері, він перед цим побив її та погрожував вбити. Проте звинувачень проти Кромбаха не булоJoshua Hammer: The Kalinka Affair. The Atavist Magazine, no. 13, 2012 (auch als mp3 Audiofile verfügbar).
Викрадення до Франції