Братський районний народний історико-краєзнавчий музей ім. М. М. Радкевича — історико-краєзнавчий музей у селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області.
Сучасна офіційна назва установи — Комунальна організація «Братський історико-краєзнавчий музей ім. М. М. Радкевича» Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області. Музей включений до переліку музеїв та заповідників, у яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю та належать до державної частини Музейного фонду України.
Приміщення музею складається з шести залів загальною площею 177 м² та сховища для фондів площею 43 м². Експозиції присвячені історії краю від найдавніших часів до сучасності: «Край в далекому минулому», «Видатні люди Братщини», «Голодомор в Україні», «Друга світова війна», «Трагедія і доблесть Афганістану» та «Сучасність».
У музеї представлено близько 4000 експонатів, з яких 2500 є оригінальними.
Історія
Братський музей на громадських засадах було створено 1971 року. Його діяльність надалі була офіційно визначена рішенням виконавчого комітету Братської районної ради народних депутатів № 380 у 1979 році.
Історія музею пов'язана з розвитком краєзнавчого руху на Братщині та діяльністю Михайла Миколайовича Радкевича.
Влітку 1971 року до Братського прибула делегація спеціалістів Миколаївського обласного будинку народної творчості: Григорій Заполянський, Марія Молокотіна, Віктор Фоменко та Володимир Шатній. За їхньої участі було започатковано Братську постійно діючу краєзнавчу фольклорно-етнографічну експедицію, яку очолив редактор місцевого радіомовлення Михайло Радкевич.
Експедиція збирала матеріали з історії, археології, етнографії та усної народної творчості Братського краю. Радкевич співпрацював із професором, доктором філологічних наук О. І. Деєм.
За даними краєзнавчих матеріалів, експедицією було записано 866 пісень, 3 думи, близько 200 народних жартів, понад 1000 прислів'їв та приказок, досліджено понад сотню етимологічних назв, близько півсотні місцевих звичаїв, а також матеріали з народної медицини, переказів, ігор і танців.
Серед фольклорних матеріалів, пов'язаних із діяльністю експедиції, — пісня-дума «Про козака Слінченка» («Ой, ти брате-Мертвовод»), легенди «Про Макітрину балку», «Про Дуба-Козака», «Чумацька мітла», «Про Орлове поле», «Гайдамацька криниця», казка «Золота шабля» та міф «Як люди навчились землю орати».
Археологічна та пам'яткоохоронна діяльність
У 1972 році під час розкопок кургану доби бронзи на північній околиці Братського Михайло Радкевич познайомився з археологами та працівниками Миколаївського обласного краєзнавчого музею. Надалі він багато років співпрацював із музейними археологами.
1975 року, під час роботи Інгульської археологічної експедиції біля села Петропавлівка Братського району, Радкевич за дорученням відділу охорони пам'яток Миколаївського обласного краєзнавчого музею та Миколаївської обласної організації УТОПІК розпочав складання паспортів на об'єкти культурної спадщини Братського району.
Паспортизація тривала понад десять років. Робота передбачала обстеження пам'яток, їх фотографування, складання планів та детальних описів.
Радкевич плідно співпрацював із музейним археологом В. І. Нікітіним. Разом вони обстежили Братський район. Радкевич також очолював Братський осередок Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.
За даними В. Б. Гребенникова, складена Радкевичем облікова документація на пам'ятки Братського району зберігалася у відповідних пам'яткоохоронних установах і використовувалася в роботі з охорони пам'яток.
Розвиток музею
У перші роки музей діяв при Братському районному будинку культури. Михайло Радкевич консультувався з працівниками Миколаївського обласного краєзнавчого музею щодо створення та облаштування музейної експозиції.
За ініціативи Радкевича та за активної участі відділу культури Братської районної ради 1988 року для музею було виділено окреме приміщення. Майже до самої смерті 2001 року Радкевич на громадських засадах продовжував займатися краєзнавчою роботою та опікувався поповненням музейної експозиції.
1990 року Братському історико-краєзнавчому музею було надано звання «народний».
Музей імені Михайла Радкевича
Після смерті Михайла Радкевича його ім'я було надано музею.
26 червня 2013 року рішенням Братської районної ради Миколаївської області № 14 було створено Комунальну організацію «Братський районний народний історико-краєзнавчий музей ім. М. М. Радкевича Братської районної ради Миколаївської області» та затверджено її статут.
На будівлі музею встановлено меморіальну дошку Михайлу Радкевичу.
З 2017 року при музеї діє краєзнавчий клуб, дослідницька діяльність якого висвітлюється у місцевій пресі. Музей співпрацює з Миколаївським обласним краєзнавчим музеєм, бібліотечними та архівними установами, науковцями й краєзнавцями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2021 року № 1388 музей включено до переліку музеїв та заповідників, у яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю та належать до державної частини Музейного фонду України.
Фотосвітлини
Примітки
Література
Гребенников В. Б. Краєзнавці — дослідники археологічної спадщини Степового Побужжя. — Миколаїв: Яслав, 2021. — С. 69–72. Українські народні думи. — Київ, 2007. — 824 с. — Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Сушинський Б. І. Всесвітня козацька енциклопедія XV — початку XXI століть. — Одеса: ЯВФ, 2007. Радкевич М. Нариси з історії Бузьких козаків. — Миколаїв, 2005. — 155 с. Радкевич М. Поетична збірка. — Кропивницький: Полімед, 2016. — 87 с.