Німецька Австрія ( або ) — відламкова держава, правонаступниця Австро-Угорської імперії після Першої світової війни, утворена з районів із переважно етнічним німецьким населенням. З площею 118 311 км² та населенням 10,4 млн жителів, включаючи нинішні області Австрійської Республіки та інших німецькомовних районів, що були австрійськими імператорськими землями (Цислейтанії) в складі Австро-Угорщини. У їхньому числі провінції Больцано-Боцен і місто Тарвізіо, що нині у складі Італії, південна Каринтія і південна Штирія, які зараз у складі Словенії, і Судетська область (), що належала до Німецької Чехії (згодом також частина Судетської області), а зараз у складі Чеської Республіки.
Історія За часів Габсбургів в Австро-Угорщині «Німецька Австрія» був неофіційним терміном і використовувався для зазначення областей імперії, населених етнічними німцями. Перед дедалі ближчим крахом імперії, наприкінці 1918 року етнічні німецькі депутати з Цислейтанії австрійського парламенту (Reichsrat), обраного в 1911 році, прагнули створити нову Німецьку Австрію. Вони заявили про скликання «тимчасової Національної асамблеї незалежної держави Німецька Австрія». У зборах взяли участь представники Чехії, Моравії і Австрійської Сілезії які відмовилися приєднатися до нової держави Чехословаччини, яку було проголошено 28 жовтня 1918 року.
11 листопада 1918 року імператор Карл I склав повноваження, і 12 листопада, Німецька Австрія офіційно проголосила республіку. Національна асамблея заявила, що «Німецька Австрія є демократичною республікою» (стаття 1) і «Німецька Австрія є частиною Республіки Німеччина» (стаття 2). Пізніше на плебісциті в провінціях Тіроль і Зальцбург більшість (98 і 99 %) висловилась за об'єднання з Німеччиною, водночас жителі Форарльбергу висловилися за приєднання до Швейцарії. 22 листопада, Національна асамблея офіційно проголосила, що всі етнічні райони Цислейтанії підпорядковуються Німеччині. Проте, Антанта, виступила проти такого об'єднання і Німецька Австрія була значною мірою безсила протистояти військам Італії, Чехословаччини, і Королівства сербів, хорватів і словенців.
10 вересня 1919 року канцлер Карл Реннер, підписав Сен-Жерменський мирний договір 1919 який був ратифікований Національними Зборами 21 жовтня. Згідно з його положеннями, назва республіки була змінена з «Німецької Австрії» на «Австрія» і будь-які спроби країни об'єднання з Німеччиною були заборонені. Стаття 88 договору, яку інколи називають Заборона Аншлюсу, говорить, що «незалежність Австрії є невід'ємною інакше, ніж з відома Ради Ліги Націй». Крім того, у Версальському договорі, який обумовлює мир з Німеччиною, був пункт про заборону на об'єднання. З врахуванням цих змін розпочалась епоха Першої австрійської Республіки.
Адміністративний поділ Німецька Австрія, спочатку складалася з дев'яти провінцій (Provinzen), у тому числі: Верхня Австрія (Oberösterreich), сучасна австрійська земля Верхня Австрія плюс Шумавський край (Böhmerwaldgau), нині це Південночеський край Чехії. Нижня Австрія (Niederösterreich), сучасна австрійська земля Нижня Австрія, а також Німецька Південна Моравія (Deutschsüdmähren), нині розділені між регіонами Чехії — Південночеський край, Височина та Південноморавський край. Німецька Богемія (Deutschböhmen), райони західної Богемії, які пізніше були частиною Судетської області з 1938-45, нині частина Чехії. Судетська область (Sudetenland), історичні чеські регіони північної Моравії і Чеської Сілезії (Австрійська Сілезія). Штирія (Steiermark), майже вся історична Штирія, зокрема сучасна австрійська земля Штирія і північно-східна частина Словенії — Нижня Штирія. Зальцбург (Salzburg), сучасна австрійська земля Зальцбург. Каринтія (Kärnten), уся історична Каринтія, зокрема сучасна австрійська земля Каринтія, словенський неофіційний регіон Каринтія, словенський муніципалітет Єзерско і сьогоденні італійські комуни Тарвізіо, Мальборгетто Вальбруна і Понтебба. Німецький Тіроль (Deutschtirol), майже весь історичний Тіроль, у тому числі сучасна австрійська земля Тіроль і італійська провінція Больцано, але без Тренто. Форарльберг (Vorarlberg), сучасна австрійська земля Форарльберг
Німецька меншина в Моравії, зокрема німецьке населення в Брюнні (Брно), Іглау (Їглава) й Олмюці (Оломоуць) також спробували проголосити свій союз з Німецькою Австрією, але зазнали невдачі. З іншого боку, етнічні німці в західній частині Королівства Угорщини, які утворюють більшість у районі, відомому як Німецька Західна Угорщина проголосували за приєднання до Австрії і це бажання було взято до уваги — зараз це земля Бургенланд.
Див. також Історія Австрії
Джерела Staatsgesetzblatt für den Staat Deutschösterreich, 15. November 1918 — 23. Oktober 1919 Zbynek A. Zeman: Der Zusammenbruch des Habsburgerreiches 1914—1918. Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1963 (Original: The Break-Up of the Habsburg Empire. Oxford University Press, 1961) Rudolf Neck (Hrsg.): Österreich im Jahre 1918. Berichte und Dokumente. R. Ouldenburg, München 1968 Bundesministerium für Unterricht (Hrsg.): Österreich, freies Land — freies Volk. Dokumente. Österr. Bundesverlag, Wien 1957 Friedrich Funder: Vom Gestern ins Heute. Aus dem Kaiserreich in die Republik. Herold, Wien 1971
Література О. С. Пархомчук. Женевські протоколи про позику для Австрії та про заборону аншлюсу 1922 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X