Пйотр із Сєнна, Олешьніци, Риманова; Пйотр Олешьніцький із Сєнна гербу Дембно ( між 1455 і 1457) — державний діяч Королівства Польського, маршалок надвірний (1439), ловчий сандомирський (1441—1455).
Життєпис Народився Пйотр на переломі XIV—XV століть у сім'ї, на той час, лицаря короля Владислава Яґайла Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 5: Burgrabowie zamku krakowskiego XIII—XV wieku: spisy, oraz uzupełnienia do zeszytów 1-4 / oprac. Waldemar Bukowski; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1999, s. 92. та , доньки маршалка великого коронного Дмитра з Ґорая. Мав 12 братів, 5 з яких померли молодими, та 3 сестриHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 8 : [R-S], Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1841, s.354..
На початку липня 1431 року, під час зборів польського війська біля Городла, перед початком Луцької війни, король та більшість польських лицарів вислали князю Свидригайлу виповідні листи, зокрема, спільний лист вислали сини войніцького каштеляна Добєслава Олешьніцького Пйотр і Ян із СєннаDariusz Wróbel, Przyczynek prozopograficzny do dziejów tzw. wyprawy łuckiej w 1431 roku, [w:] RES HISTORICA, 41, 2016, s. 242, 245.. Ймовірно, Пйотр брав участь у цій військовій виправі.
У квітні 1439 року Пйотр згадується як надвірний маршалокUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 84..
На початку 1441 року він уперше згадується на посаді ловчого сандомирського, займав її, принаймні, до середини літа 1455 року. Після цього згадки про нього в документах зникають. Його наступник на цій посаді згадується вперше 1457 рокуUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 183.. Імовірно, помер десь між 1455 і 1457 роками.
Маєтності Принаймні, протягом 1443—1454 років Пйотр Олешьніцький був власником міста Риманова разом із своєю матір'ю КатажиноюFeliks Kiryk, Najstarszy dokument cechowy w jezyku staropolskkim — Statut cechu płócienniczego z 1466 roku w Rymanowie, [w:] Studia historyczne, R. LIV, 2011, Z. 1 (213), s. 5., протягом 1447—1449 років був дідичем Хрусліни 1454 року Пйотр заставив Валовиці за 150 гривень Янові Скоковському.
Примітки