Екстрена контрацепція (ЕК) — заходи запобігання вагітності, які використовуються жінками після незахищеного статевого акту. ЕК призначена для епізодичного використання і за своєю сутністю не є медикаментозним абортом (вже існуючу вагітність вони не переривають).

Існують у різних формах. Таблетки ЕК, які іноді називають просто екстреними контрацептивами — це фармакологічні засоби, які попереджують або затримують овуляцію, необхідну для запліднення. p. 121—122}}

Внутрішньоматкові спіралі зазвичай використовуються як основний прекоїтальний метод контрацепції, але іноді — як найефективніша форма ЕК. Проте, використання ВМК для екстреної контрацепції зустрічається відносно рідко.

Визначення

ЕК — це заходи контрацепції, вжиті для зниження ризику вагітності після незахищеного статевого акту або коли інші регулярні заходи контрацепції не спрацювали належним чином або не були використані належним чином. Екстрена контрацепція пропонується жінкам, які не бажають вагітніти, але мали незахищений секс у будь-який день менструального циклу, з 21-го дня після пологів, або з 5-го дня після аборту або викидня. Заходи ЕК включають прийом таблеток перорально або введення мідного внутрішньоматкового пристрою.

Екстрена контрацепція не є медикаментозним абортом, що застосовується для переривання вже існуючої вагітності.

Історія розробки

У 1966 році гінеколог Джон Маклін Морріс () і біологиня Гертруда Ван Вагенен () (Єльська школа медицини) повідомили про успішне використання пероральних таблеток естрогену у високих дозах як посткоїтальних контрацептивів у жінок та самок мавп макак резус, відповідно. Було вивчено кілька різних препаратів ЕК, заснованих на високих дозах естрогенів, і спочатку були сподівання, що посткоїтальна контрацепція виявиться життєздатною як постійний метод контрацепції.

Першими широко використовуваними методами ЕК були п'ятиденні курси прийому високих доз естрогенів з використанням діетилстильбестролу (DES) у США та етинілестрадіолу у Нідерландах.

На початку 1970-х років А. Альбертом Юзпе (, 1974) був розроблений «режим Юзпе»; досліджено посткоїтальну контрацепцію лише прогестином (1975); а також вперше для використання як ЕК був вивчений мідний внутрішньоматковий контрацептив (1975).

Даназол вивчався на початку 1980-х у надії, що він матиме менше побічних ефектів за «режим Юзпе», але виявився неефективним.

«Режим Юзпе» став стандартним курсом посткоїтальної контрацепції в багатьох країнах у 1980-х роках. Перший комбінований естроген-прогестиновий спеціальний препарат для ЕК, що відпускається лише за рецептом, Schering PC4 (етинілестрадіол і норгестрел), був схвалений у Великобританії в січні 1984 року та вперше проданий у жовтні 1984 року.

У 1985 році компанія «Schering AG» представила в Німеччині другий комбінований препарат, що відпускався за рецептом, Tetragynon (етинілестрадіол і левоноргестрел).

До 1997 р. комбіновані препарати ЕК виробництва «Schering AG», що відпускаються за рецептом, були схвалені лише в 9 країнах: Великобританії (Schering PC4), Новій Зеландії (Schering PC4), Південній Африці (E-Gen-C), Німеччині (Tetragynon), Швейцарії (Tetragynon), Данії (Tetragynon), Норвегії (Tetragynon), Швеції (Tetragynon) і Фінляндії (Neoprimavlar); але згодом був вилучений з маркетингу в Новій Зеландії в 1997 році аби запобігти його продажу без рецепта. Звичайні комбіновані оральні контрацептиви (які були менш дорогими та більш доступними) частіше використовувалися для «режиму Юзпе» навіть у країнах, де були доступні спеціальні препарати для ЕК. «Since the United Kingdom approved emergency contraceptive pills in 1984, more than 4 million prescriptions have been recorded. However, the actual use is much greater because providers have found it less expensive to provide tablets of identical drugs taken from products packaged as combined oral contraceptives.»

З часом цікавість до застосування препаратів лише прогестину зросла. «Спеціальна Програма з Репродукції Людини» (), міжнародна організація, членами якої є Світовий банк і Всесвітня організація охорони здоров'я, «зіграла піонерську роль у екстреній контрацепції», «підтвердивши ефективність левоноргестрелу». Після того, як ВООЗ провела велике випробування, порівнюючи «режим Юзпе» та левоноргестрел у 1998 році, комбіновані естроген-прогестинові препарати поступово вилучалися з ринків (Превен у США вилучений з продажу у травні 2004 року, Шерінг PC4 у Великобританії — в жовтні 2001 року, Тетрагінон у Франції) на користь екстреної контрацепції монопрепаратами прогестину, хоча в деяких країнах все ще можуть бути доступні спеціальні «засоби Yuzpe», що відпускаються лише за рецептом.

У 2002 році Китай став першою країною, в якій міфепристон був зареєстрований для використання як екстрений контрацептив.

Таблетована ЕК

Таблетки екстреної контрацепції, які ще називають екстреною гормональною контрацепцією, приймають всередину після незахищеного статевого акту або пошкодження презервативу.

Різновиди Доступні різноманітні таблетки екстреної контрацепції, включаючи комбіновані таблетки естрогену та прогестину, чисто прогестинові (левоноргестрел) таблетки та антипрогестин (уліпристалу ацетат або міфепристон) у формі таблеток для перорального застосування. Монопрепарати прогестину і анти-прогестину в таблетках доступні у спеціальних упаковках для використання екстреними протизаплідними таблетками. Таблетки екстреної контрацепції спочатку містили вищі дози того ж гормону (естрогени, прогестини, або обидва), які застосовуються в звичайних комбінованих оральних контрацептивах.

Комбіновані таблетки естрогену та прогестину більше не рекомендуються як таблетки для екстреної контрацепції (оскільки ця схема менш ефективна та частіше викликає нудоту). Для деяких звичайних комбінованих оральних контрацептивів (приймаються по 2–5 за раз у так званому «Режимі Юзпе») також була доведена ефективність як засобу екстреної контрацепції.

Чисто прогестинові таблетки екстреної контрацепції переважно містять левоноргестрел у вигляді однієї таблетки (або історично у вигляді розділеної дози двох таблеток, прийнятих з інтервалом у 12 годин), ефективний до 72 годин після статевого акту. Таблетки ЕК, що містять лише прогестин, продаються під різними торговими марками. Прогестинові засоби екстреної контрацепції мають статус безрецептурних у багатьох країнах (наприклад, Австралії, Бангладеш, Болгарії, Канаді, Кіпрі, Чехії, Данії, Естонії, Індії, Мальті, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Румунії, Словаччині, Південній Африці, Швеції, Сполучених Штатах), проте продаються за рецептом в деяких інших країнах.

Антипрогестин уліпристалу ацетат доступний у вигляді мікронізованих таблеток екстреної контрацепції, ефективних до 120 годин після статевого акту. Уліпристалу ацетат для екстреної контрацепції розроблений «HRA Pharma» і доступний без рецепта в деяких країнах Європи і за рецептом у понад 50 країнах під торговими марками ellaOne, ella (продається «Watson Pharmaceuticals» у Сполучених Штатах), Duprisal 30, Ulipristal 30 і UPRIS.

В Україні станом на липень 2024 року доступні 2 форми випуску таблетованих препаратів для ЕК, що містять левоноргестрел — 1 таблетка 1,5 мг або 2 таблетки по 0,75 мг; і 1 форма випуску, що містить 1 таблетку уліпристалу ацетату 10 мг.Державний реєстр лікарських засобів України. Код ATC G03AD

Антипрогестин міфепристон (також відомий як RU-486) доступний у п'яти країнах у вигляді таблеток екстреної контрацепції з низькою або середньою дозою, ефективний до 120 годин після статевого акту. Низькі дози міфепристону для ектреної контрацепції відпускаються за рецептом у Вірменії, Росії, Україні та В'єтнамі та від фармацевта без рецепту в Китаї. Екстрені контрацептиви з середньою дозою міфепристону доступні за рецептом у Китаї та В'єтнамі.

Комбіновані препарати, що містять естроген (етинілестрадіол) і прогестин (левоноргестрел або норгестрел), раніше були доступні як спеціальні таблетки ЕК під кількома торговими марками: Шерінг PC4, Тетрагінон, Неопримавлар, Превен (у Сполучених Штатах), але були вилучені з фармацевтичного ринку після того, як стали доступними більш ефективні чисто прогестинові таблетки (левоноргестрел) з меншою кількістю побічних ефектів. Якщо інші, більш ефективні, таблетки екстреної контрацепції (левоноргестрел, уліпристалу ацетат або міфепристон) недоступні, конкретні комбінації звичайних комбінованих оральних контрацептивів можна приймати розділеними дозами з інтервалом у 12 годин («схема Юзпе»), що діє до 72 годин після статевого акту.

Управління з контролю за продуктами і ліками (FDA) схвалило це використання не за призначенням () деяких марок звичайних комбінованих оральних контрацептивів у 1997 році. Станом на 2014 рік у Сполучених Штатах існувало 26 брендів звичайних комбінованих оральних контрацептивів, що містять левоноргестрел або норгестрел, і які можна використовувати в схемі екстреної контрацепції Юзпе коли немає доступу до більш ефективних варіантів.

Механізм дії

Основним механізмом дії таблеток екстреної контрацепції, що містять лише прогестаген, є запобігання заплідненню шляхом пригнічення овуляції. Вони не мають жодних ефектів після запліднення, таких як запобігання імплантації. FDA США та європейське ЕМА схвалили етикетки (крім «HRA Pharma» НорЛево) таблеток екстреної контрацепції левоноргестрелу (на основі етикеток для звичайних оральних контрацептивних таблеток), де зазначено, що вони можуть спричинити ендометріальні зміни, які перешкоджають імплантації. Щоденне використання звичайних оральних контрацептивів може змінити ендометрій (хоча не було доведено, що це заважає імплантації), але ізольоване використання таблеток екстреної контрацепції левоноргестрелу не встигає змінити ендометрій.

У березні 2011 року Міжнародна федерація гінекології та акушерства () опублікувала заяву, в якій зазначено: У червні 2012 року «Нью-Йорк Таймс» у редакційній статті закликала FDA видалити з етикетки непідтверджену інформацію про те, що таблетки ЕК левоноргестрелу пригнічують імплантацію. У листопаді 2013 року в Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) схвалило зміну етикетки для "HRA Pharma" НорЛево зазначивши, що засіб ЕК не може запобігти імплантації заплідненої яйцеклітини.

Екстрений контрацептив, що містить лише прогестаген, не впливає на функцію маткових труб і не збільшує частоту позаматкових вагітностей.

Первинний механізм дії модулятора рецептора прогестерону у формі таблетки для ЕК, такі як низькі та середні дози міфепристону або уліпристалу ацетату, полягає в запобіганні заплідненню шляхом пригнічення або затримки овуляції. Одне клінічне дослідження показало, що післяовуляторне введення уліпристалу ацетату змінює ендометрій, але чи будуть зміни пригнічувати імплантацію, невідомо. Post-ovulatory early luteal phase administration of 10–100 mg of ulipristal acetate resulted in a statistically significant dose-dependent 0.6 ± 2.2 mm decrease in endometrial thickness from a baseline of 10.3 ± 2.3 mm to 9.7 ± 1.8 mm (vs. a 1.3 ± 2.3 mm increase in endometrial thickness from a baseline of 10.2 ± 3.2 mm to 11.5 ± 4.1 mm with placebo administration) which the authors hypothesized could hamper implantation. Європейські етикеток таблеток ЕК уліпрісталу ацетату, схвалені EMA, не згадують про вплив на імплантацію, а в США схвалена FDA етикетка повідомляє:

Ефективність Уліпристалу ацетат і середня доза міфепристону ефективніші, ніж левоноргестрел, і всі вони ефективніші, ніж «метод Юзпе».

Ефективність екстреної контрацепції виражається у відсотках зниження частоти вагітності при одноразовому застосуванні засобу екстреної контрацепції. Наприклад, формулювання «75% ефективності» слід розуміти таким чином:

Схема, що включає лише прогестин (з використанням левоноргестрелу), має 89 % ефективності. Станом на 2006 рік, маркування американського бренду Plan B пояснило цей рівень ефективності, заявивши: