Мозес Енріко Ітаума (; , Словаччина) — англійський боксер-професіонал, словацько-нігерійського походження, що виступає у важкій ваговій категорії. Член збірної Великої Британії наприкінці 2010-х і на початку 2020-х років, чемпіон світу серед молоді до 19 років (2022), триразовий чемпіон Європи серед молоді та юніорів (2018, 2019, 2022), багаторазовий чемпіон Англії, переможець міжнародних турнірів в аматорах.
Серед професіоналів володів титулом WBO Inter-Continental (з 2024 року) у важкій вазі.
Найкраща позиція у рейтингу BoxRec — 18-та (жовтень 2025 року), і є 7-м серед британських боксерів важкої вагової категорії, — входячи до Топ-20 найкращих важкоатлетів усього світу.
Біографія Народився 28 грудня 2004 року у Словаччині. Його батько нігерієць, а мати словачка. Його старший брат Керол Ітаума також професійний боксер. З дитинства зі своєю сім'єю проживає в Англії.
Аматорська кар'єра У травні 2017 року став чемпіоном Англії серед юнаків, у фіналі перемігши Латіфа Хана. У травні 2018 року в Албені (Болгарія), у 14-річному віці, став чемпіоном Європи серед юнаків у вазі до 80 кг, де у півфіналі достроково переміг українця Олександра Ільченка, та у фіналі за очками (5:0) переміг росіянина Артема Новікова.
У березні 2019 року став чемпіоном у вазі понад 80 кг юніорського національного чемпіонату Англії, у фіналі перемігши Джиммі Гевіна. На початку червня 2019 року в Галаці (Румунія) став чемпіоном у вазі понад 80 кг юніорського чемпіонату Європи, у фіналі за очками з рахунком 5:0 перемігши вірменина Ованеса Папазяна.
З весни 2020 року ввели жорсткі обмеження через коронавірусну хворобу у Великій Британії та по всій Європі, і у 2020—2021 роках він залишився практично без практики змагання.
У лютому 2022 року став чемпіоном у вазі понад 92 кг молодіжного національного чемпіонату Англії. У квітні 2022 року в Софії (Болгарія) став (до 18 років) у вазі понад 92 кг. У півфіналі він достроково переміг українця Олександра Зеленського, і у фіналі достроково переміг болгарина Кирила Борисова.
У листопаді 2022 року в Ла-Нусії (Іспанія) став (до 19 років) у вазі понад 92 кг, де у фіналі достроково переміг українця Олександра Зеленського.
Професійна кар'єра У січні 2023 року підписав контракт із промоутерською компанією Queensberry Promotions Френка Воррена. 28 січня 2023 року відбувся його дебют на професійному рингу в Лондоні (Велика Британія), у важкій вазі, де він достроково нокаутом в 1-му раунді переміг чеха Марчела Боде (2-1).
28 жовтня 2023 року брав участь в андеркарді великого боксерського супершоу в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) головною подією якого став поєдинок «Тайсон Ф'юрі — Франсіс Нганну», де він достроково технічним нокаутом в 1-му раунді переміг досвідченого угорця Іштвана Берната (10-1, 8 КО).
Перший рік у профі закінчив із 7 перемогами, зокрема пройшовши досвідчених джорніменів: Костянтина Довбищенка та Кевіна Еспіндолу. У грудні переміг нокаутом небезпечного польського бійця другого ешелону Міхала Болоза, знаного перемогою важким нокаутом над колишнім претендентом на пояс регулярного чемпіона WBA Анджеєм Вавжиком. Паралельно набирався досвіду працюючи спаринг-партнером у тренувальних таборах таких чемпіонів світу як-от: Тайсон Ф'юрі й Ентоні Джошуа.
2024 22 березня 2024 року в Лондоні достроково технічним нокаутом у 1-му раунді переміг земляка Дена Гарбера (6-2).
18 травня 2024 року виступив в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія), в андеркарді супербою топових суперважкоатлетів «Тайсон Ф'юрі — Олександр Усик» проти досвідченого німця Іллі Мезенцева (25-3, 21 КО). Ітаума домінував у першому раунді, упіймав Мезенцева на контратаці своїм хуком. У другому раунді потужною двійкою відправив Мезенцева у повноцінний нокдаун, той підвівся, але рефері оцінивши стан боксера припинив бій. На коні бою стояв вакантний пояс WBO Inter-Continental.
Бій з Маріушем Вахом 27 липня на О2 Арені (Лондон) у рамках шоу Джо Джойс vs Дерек Чісора зустрівся з віковим гейткіпером, колишнім претендентом на пояси Маріушем Вахом (38-10, 20 КО). Бій закінчився достроковою перемогою Ітауми.
2026 29 серпня 2026 року на О2 Арені в головному бою за вакантний титул чемпіона світу за версією IBF у важкій вазі зустрівся з хорватом Філіпом Хрговичем. Бій, у якому британець був безумовним фаворитом, розпочався з його атак і постійного тиску на суперника. Однак хорват, пропускаючи удари, не думав здаватися, і з плином часу бою стали помітні ознаки більшої втоми у Ітауми, ніж у Хрговича. Віддавши усі сили в атаці у 8-ому раунді, у 9-ому британець фактично зупинився, чим скористався хорват, завдаючи удару за ударом. Рефері, зважаючи на безпомічність Ітауми, зупинив бій за секунду до того, як з кута Ітауми вилетів рушник, сигналізуючи про капітуляцію британця.
Статистика професійних боїв 15 поєдинків, 14 перемог (12 нокаутом), 1 поразка (1 нокаутом). Бій Рекорд Дата Суперник Місце Результат Примітки 15 14-1 29 серпня 2026 Філіп Хргович (20-1) TKO 9 14 14-0 28 березня 2026 Джермейн Франклін (24-2) TKO 5 13 13-0 16 серпня 2025 Ділліан Вайт (31-3) TKO 1 12 12-0 24 травня 2025 Майк Балогун (21-1) TKO 2 11 11-0 21 грудня 2024 Демсі Маккін (22-1) TKO 1 10 10-0 27 липня 2024 Маріуш Вах (38-10) TKO 2 9 9-0 18 травня 2024 Ілля Мезенцев (25-3) TKO 2 8 8-0 22 березня 2024 Ден Гарбер (6-2) TKO 1 7 7-0 1 грудня 2023 Міхал Болоз (5-6-2) TKO 1 6 6-0 28 жовтня 2023 Іштван Бернат (10-1) TKO 1 5 5-0 23 вересня 2023 Амін Бусетта (7-8) TKO 1 4 4-0 29 липня 2023 Кевін Ніколас Еспіндола (7-7) PTS 6 3 3-0 15 квітня 2023 Костянтин Довбищенко (9-12-1) PTS 6 2 2-0 25 березня 2023 Рамон Альберто Ібарра (2-0-1) KO 1 1 1-0 28 січня 2023 Марчел Боде (2-1) KO 1
Примітки
Посилання