«Захочу — полюблю» — радянський художній фільм 1990 року, знятий режисером Василем Паніним на студії «Скіфи».
Сюжет За повістю Валерія Брюсова «Останні сторінки зі щоденника жінки». Героїня — жінка непересічна, красива й розумна, позбавлена забобонів. Видана зовсім юною заміж за багатія, тепер вона прагне лише свободи і незалежності.
У ролях
Віра Сотникова — Наталія Полонська Анатолій Васильєв — Модест Нікандрович Елерський, вільний художник Ніна Русланова — Аріадна Яківна, мати Наталії та Лідії Катерина Стриженова — Лідія, молодша сестра Наталії Олена Костіна — Глафіра, покоївка Наталії Олександр Стриженов — Володя Валерій Золотухін — Віктор, чоловік Наталії Олег Анофрієв — Хмильов Рудольф Рудін — слідчий Ольга Машна — Віра, подруга Наталії Олександр Пятков — чоловік Віри Юрій Медведєв — нотаріус Роман Філіппов — Матвій Карпович Амаяк Акопян — Дон Хуан, шанувальник Наталії Анатолій Ведьонкін — Іван Антонович, візник Віктор Лазарев — жебрак Валерій Леонтьєв — приятель Дона Хуана Юрій Лазарев — епізод Алла Баянова — Варвара, ресторанна співачка Тетяна Плісецька — епізод Арнольд Ідес — поліцейський Івонна Нікітіна — епізод Михайло Плотников — епізод Олена Альошина — епізод Олександр Грунда — епізод Юля Борисова — Юля, донька Віри
Знімальна група Режисер — Василь Панін Сценарист — Арнольд Вітоль Оператори — Михайло Коропцов, Віктор Епштейн Композитор — Євген Дога Художник — Петро Кисельов
Посилання