Демографічна ситуація на Тернопільщині — стан природного руху населення на території Тернопільської області України.

Чисельність населення

Динаміка зміни кількості населення (тисяч осіб) у Тернопільській області згідно з переписами є такою:

1 433 600 (1940); 1 327 100 (1941)на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015); 818 000 (1944)на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015); 1 085 586 (1959); 1 152 668 (1970); 1 163 141 (1979); 1 168 871 (1989); 1 180 300 (1993); 1 172 300 (1997); 1 152 700 (2000); 1 142 416 (2001); 1 134 221 (2003). 1 098 618 (2008). 1 077 300 (2013).

Станом на 1 червня 2013 року Тернопільщина за чисельністю жителів займає 21 місце серед областей України, випереджаючи тільки Чернівецьку, Кіровоградську, Волинську та Чернігівську області.

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 5,0 тисяч за даними ДержкомстатуПри зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2012 по січень 2013 року Тернопіль 217,1 Ланівці 8,8

Чортків 29,6 Підволочиськ 8,1

Кременець 21,7 Почаїв 7,8

Бережани 18,2 Велика Березовиця 7,6

Збараж 14,0 Гусятин 7,1

Теребовля 13,8 Хоростків 7,1

Бучач 12,6 Зборів 6,9

Борщів 11,2 Копичинці 6,9

Заліщики 9,4 Монастириська 6,1

Козова 9,3 Шумськ 5,4

Місце народження За переписом 2001 року 95,0 % населення Тернопільської області народилися на території України (УРСР), 4,7 % населення — на території інших держав (зокрема 2,5 % — на території Польщі, 1,5 % — на території Росії), 0,3 % населення не вказали місце народження. 87,5 % населення народилися на території Тернопільської області, 7,5 % — у інших регіонах України.

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Тернопільської області за переписом 2001 року: уродженців областікількістьчастка у населенні Тернопільської99642087,5 Львівської158161,4 Хмельницької146401,3 Івано-Франківської98780,9 Рівненської52590,5 Вінницької50080,4 Житомирської30580,3 Чернівецької27100,2 Волинської25520,2 Донецької21720,2 Дніпропетровської21100,2 Одеської19490,2 Київської18900,2 Миколаївської17650,2 АР Крим16810,1 Закарпатської16390,1 Черкаської15040,1 Полтавської14820,1 Харківської14190,1 Чернігівської14150,1 Херсонської13570,1 Сумської13410,1 Луганської12170,1 Кіровоградської11850,1 Запорізької10840,1 м. Києва 8810,1 Севастополя1490,0

Приріст населення Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950—2014 рр. коефіцієнт (на 1000 осіб)195019601970Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения)  — М., 19751990Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення 200020102014 народжуваності21,321,615,714,29,210,910,9 смертності11,17,99,612,813,614,414,2 природного приросту10,213,76,11,4-4,4-3,5-3,3 2002 в Тернополі — додатній природний приріст населення (1,7 %), в усіх районах області — від'ємний.

Найнижчий — у Зборівському (-10 %), Гусятинському, Збаразькому, Підгаєцькому, Підволочиському, Лановецькому, Монастириському (-7, — 8 %) районах, у яких переважають сільські жителі.

Природне скорочення населення свідчить про депопуляційні процеси, що відбуваються в області загалом і в кожному районі зокрема. Особливо несприятлива вікова структура населення у сільській місцевості: діти становлять 20,5 %, люди похило віку — 29,8 %, працездатні — 49,7 %. Це зумовлює дальше збільшенню показників смертності і демографічного навантаження. Нині в області загалом на 1000 працездатних людей припадає 800, у селах — 1014 непрацездатних. У майбутньому це знайде відображення у показниках працересурсного потенціалу.

Тривалість життя +Середня очікувана тривалість життя в Тернопільській області (1989-2021)РікСОТЖ, років△ Ж і Ч, роківЗагальнаЧоловіківЖінок198971,8867,2076,068,86199071,5166,8775,668,79199170,5865,7275,099,37199270,1865,0874,989,90199370,1665,0675,049,98199470,0665,1374,799,66199570,1465,0175,0510,04199670,1565,0675,0910,03199770,0565,1674,779,61199870,7665,8275,509,68199970,0365,0474,929,88200070,8265,7375,7810,05200170,3265,2075,3510,15200270,8865,5376,2210,69200370,9465,5176,3810,87200471,0565,6776,4310,76200570,9865,5476,4710,93200670,8665,3176,5211,21200771,0865,5676,7111,15200871,3465,8076,9211,12200972,0466,5677,4410,88201072,8267,6177,9210,31201173,2468,4277,749,32201273,3668,3378,209,87201373,6468,6978,399,70201473,2368,3078,009,70201573,3568,4378,129,69201673,6968,9078,319,41201773,5868,6178,429,81201873,3968,2078,5710,37201973,6968,5978,7110,12202073,0568,3377,729,39202172,1167,1577,1510,00 Національний склад Історична ретроспектива

Від 1808 року відомі перші докладні статистичні дані про кількість населення міста Тернопіль. На основі перепису встановлено, що в місті — 7095 мешканців, національний склад — не визначений; 1880 — всіх жителів 25819 осіб, із них українців — 6023, поляків — 6170, євреїв — 13468, інших — 158.

В 1921 році у Тернопільському воєводстві на 16240 км² проживало 1 млн. 428,5 тис. осіб, із них українців — 848,6 тис. (59,4 %), поляків — 447,8 тис. (31,4 %), євреїв — 129 тис. (9 %), інших — 2,9 тис. (0,2 %). В 1931 році: 1 млн. 600,4 тис. осіб, із них українців — 879,6 тис. (54,8 %), поляків — 586,6 тис. (36,6 %), євреїв — 134,1 тис. (8,4 %), інших — 0,2 тис.

Національний склад населення Тернопільської області за даними переписів населення: Національність1959Збірник основних підсумків Всесоюзного перепису населення 1959 р. по УРСРВиправлений проєкт збірника підсумків Всесоюзного перепису населення 1959 р. по УРСР, підготовлений ЦСУ СРСР. Т. 41970Підсумки Всесоюзного перепису населення 1970 року. Том IV — Національний склад населення СРСР, сторінки 152—1911979ВСЕСОЮЗНИЙ ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ 1979 РОКУ, сторінки 102—108ПІДСУМКИ ВСЕСОЮЗНОГО ПЕРЕПИСУ НАСЕЛЕННЯ 1979 РОКУ. Том IV. Частина 1. Книга 2, сторінки 3—921989Перепис 1989 19A050501_021. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1)2001Розподіл населення за національністю та рідною мовоюЗміна частки 1959—1989Зміна частки 1989—2001осібчасткаосібчасткаосібчасткаосібчасткаосібчасткаУкраїнці94,89 %96,03 %96,64 %96,77 %97,81 % + 1,88 % + 1,04 %Росіяни2,48 %2,29 %2,21 %2,29 %1,25 % - 0,19 % - 1,04 %Поляки2,17 %1,27 %0,79 %0,57 %0,34 % - 1,60 % - 0,23 %Білоруси0,16 %0,41 %0,36 %0,14 %0,08 % - 0,02 % - 0,06 %Інші національності0,30 %0,23 %0,22 % - 0,07 % - 0,01 %Вказали національність100,00 %100,00 %100,00 %100,00 %99,70 %— - 0,30 %Не вказали національність————————0,30 %— + 0,30 %Разом100,00 %100,00 %100,00 %100,00 %100,00 %—— За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, на території Тернопільської області проживали представники 85 національностей. Окрім цього, на території Тернопільської області мешкають 364 особи, що вказали приналежність до певної етнографічні групи українського етносу (бойки, гуцули, лемки, поліщуки, русини). Серед них лемками себе назвали 346 осіб, гуцулами — 14 осіб та русинами — 4 особи. 98 % з них рідною визнають українську мову.

Українці

Абсолютну більшість населення Тернопільської області становлять українці — 97,8 % — це найвища частка серед областей України. Українці проживають на всій території області, питома вага їх у загальному чисельності населення районів — від 95,6 % (Підволочиський район) до 99,6 % (Підгаєцький район). Питома вага українців серед сільського населення є вищою (99,2 %), ніж серед міського (96 %). Питома вага росіян серед міського населення — 2,4 %, а серед сільської місцевості — 0,4 %.

Сучасну територію Тернопільської області заселяли слов'яни, які в IV столітті н. е. утворили велике об'єднання племен, відоме під назвою анти. Поширена етногенетична концепція походження українців від антів. У IX столітті східнослов'янські землі об'єдналися в єдину державу Київську Русь, яка була могутньою державою середньовічної Європи. Про інтенсивність заселення в даний час території Тернопільської області свідчать близько 300 староруських городищ і селищ, понад 100 некрополів X—XIII століть. Наприкінці XI століття на території сучасної Тернопільщини утворилися руські князівства Теребовлянське і Шумське, які пізніше об'єдналися і увійшли в Галицько—Волинське князівство. З часів Русі і аж до середини 20 ст. українці Тернопілля називалися русью або русинами.

Етнографічні групи

Бойки — на Тернопільщині проживають в основному бойки, відселені разом із лемками зі споконвічних українських земель сучасної Польщі. Серед відомих бойків краю — член Національної спілки письменників України В. Драбишинець і Я. Сачко, професор М. Бугір і В. Ільницький, актор І. Сачко, художник Б. Ткачик, громадський діяч В. Янків та інші. 2002 було створено Тернопільське обласне товариство «Бойківщина»В. Кидра. Бойки //  — С. 156.. Лемки — після депортації 1944—1947 частина лемків оселилася на території Тернопільщини — їх тут майже 100 тис. Серед відомих у краї лемків: В. Барна, Р. Вархол, П. Сорока — письменники, М. Барна — доктор біологічних наук, В. Бігуняк — лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, С. Валевський, О. Головчак — архітектори, В. Верней, М. Вороняк — диригенти, Р. Гермак, П. Мороз, Д. Стецько — художники, С. Сердинський — економіст, І. Мердак — різьбяр, І. Дуда — мистецтвознавець, О. Гижа — лікар, фольклорист та ін.В. Барна, І. Дуда. Лемки //  — С. 341

Євреї

Євреї — одна з найдавніших національних і релігійних меншин на Тернопільщині. Вигнання євреїв з держав і міст західної та центральної Європи у 13-15-му сторіччях спричинило міграцію євреїв на схід. Вже 1500 року євреї, що жили на українських землях під польською адміністрацією, бути в 23 містах.

Давня назва «жид» була цілком шанованою, без зневаги й не викликала у тернопільських євреїв, як і в усій Україні, образи. Слово «єврей» прийшло у Східну Галичину з Росії, його вживали на означення євреїв — вихідців звідти, часто у негативному контекстіВ. Уніят. Євреї на Тернопільщині //  — С. 561–563..

Соціальна структура євреїв склалася за часів Австро-Угорщини. Єврейська ментальність на Тернопільщині формувалася за наявності своєї релігії, мови (для розмови з Богом — іврит, із простим євреєм — їдиш), побуту і соціальної структури. Тернопільські євреї відзначалися побожністю, зберігали, особливо у містечках і селах, традиційний побут та одяг. Дуже популярною була ідея обраної Богом нації. Переслідування як релігійні, так і економічні пояснювали «господньою карою за наші гріхи».

Зосереджуючись у містах і містечках (становили 40-45 % міщан Східної Галичини), євреї займалися ремеслом, торгівлею, лихварством, орендою землі, домашніми послугами. Основним заняттям євреїв у містах і селах Тернопільщини на початку 20 ст. була торгівля. За даними переписів 1897 в Росії та 1900 в Австро-Угорщині найбільше єврейське населення було в Кременці — 39 % та Гусятині — 41 %. Від кінця 19 століття починає зростати кількість євреїв у державній адміністрації і вищих школах краю.

Українське місцеве населення ставилося до євреїв толерантно, часто співпрацювало. Тоді та в міжвоєнний період на території Тернопільщини діяли єврейські банки, підприємства, школи, товариства. Важлива сторінка історії — українсько-єврейська передвиборча коаліція на виборах 1907 до австрійського парламенту; результат цієї коаліції — обрання 2-х єврейських депутатів на Тернопільщині: від 60-го округу (Бучач-Підгайці-Монастирська-Вишнівчик) — львівського адвоката, доктора Г. Ґабля, від 69-го округу (Чортків-Теребовля-Микулинці-Будзанів) — професора А. Малєра. Це був перший виступ на новітній політичній арені єврейських політичних діячів; згадані посли — перші євреї у вищому законодавчому органі Австро-Угорщини. 1909—1939 у Тернополі діяв єврейський спортивний клуб «Єгуда».