Місак Торлакян (варіант імені — Міссак, ; 1888, або 1889, або 13 листопада 1894 року, махалля , район (Greek: Γέμουρα), провінція Трабзон, Османська імперія — 12 листопада 1968) — вірменський народний месник, член партії Дашнакцутюн і учасник операції "Немезіс": вбив 18 липня 1921 року в Константинополі Бехбуд-хана Джаваншира, колишнього міністра внутрішніх справ і представника радянського Азербайджану, якому організація винесла вирок за вірменську різанину в Баку у 1915-1918 роках.
Біографія Ранні роки Народився 1888Місак Торлакян (1888-1968) - воїн Справедливості https://www.radioyan.com/միսաք-թորլաքեան-1888-1968-արդարութեան-մարտի/ або 1889 року, або 13 листопада 1894 року в Трабзоні (махалля , район , Greek: Γέμουρα), Османська імперіяThorlakyan Misak, 1889-1968 https://armunicat.nla.am/cgi-bin/koha/opac-authoritiesdetail.pl?authid=17937.
Навчався у школі за місцем свого народження. У 17 років він організував групу з шести вірменських месників-партизан, яка також займалася добуванням зброї та боєприпасівМісак Торлакян (1888-1968). Мученик Справедливості - удар по вірменському «Немезісу».https://www.aztagdaily.com/. У 1910 році він протистояв репресіям проти вірмен та й сам зазнавав постійних утисків з боку турецької влади.
Роки Першої світової війни та геноциду вірмен У віці 18 років вступив до вірменської революційної партії "Дашнакцутюн". Брав участь у формуванні вірменських загонів самооборони в Трапезунді, а також поставив їм значну кількість зброї.
Під час Першої світової війни, уникаючи військової служби в турецькій армії, покинув гори. У 1915-1918 роках займався розвідкою, працюючи на російську армію: своїми вмілими діями, отримавши інформацію про турецькі позиції, завдав великої шкоди турецьким військам.
У 1918 році група з 600 осіб, в яку входив Місак Торлакян, допомагала Андраніку в Ерзурумі.
Атентат в рамках операції «Немезіс» Пізніше він поїхав до Батумі, далі у Константинополь, де 18 липня 1921 року перед готелем Pera Palace скоїв вбивство , колишнього міністра внутрішніх справ Азербайджанської Демократичної Республіки, а тепер представника більшовиків, якого вірменські радикали з Дашнакцутюн звинувачували у різанині вірмен у Баку.
6 жовтня 1921 року англійський суд визнав Торлакяна винним у злочині, але звільнив через «психічний розлад» - той мав епілепсіюСправа Місака Торлакяна. США: Центр вірменської пам'яті. 2006. ISBN 978-0977715305.
Щоб вплинути на військового суддю та присяжних у процесі над Торлакяном, як вірменська, так і турецька сторони залучили до суду експертів з історії, теології, філософії, фізіології, психології та політики. Як і у випадку з іншим виконавцем-кіллером з операції "Немезіс" Согомоном Тейліряном, вбивцю фактично було виправдано. Отже, ці два випадки розкривають домінуючу політичні стратегії німців, турків, вірмен та азербайджанців після Першої світової війни.
Вже у листопаді 1921 року трибуналом Торлакян був висланий до Греції, де згодом був звільнений і поїхав до Белграда та Бухареста.
Роки Другої світової війни Під час Другої світової війни вступив до Вірменського легіону: працював у Криму, Новоросійську, визволивши з полону (завербувавшиMehmet Perincek. Nazi-Dashnak Collaboration During World War II http://mehmetperincek.com/wp-content/uploads/2016/06/Nazi_-_Dashnak_Collaboration_During_Worl.pdf) багатьох вірменівКавказці на службі в СД і Абвері. https://armenian-history.com/the-caucasians-in-sd-and-abwhers-service/.
1943 року увійшов до складу вірменської розвідувально-диверсійної групи AG-114 (Абвергрупа-114, Abwehrgruppe-114), яку очолював "генерал Дро"Perincek Mehmet. "Nazi-Dashnak Collaboration During World War II" https://www.academia.edu/25033346/Nazi_Dashnak_Collaboration_During_World_War_II.
«Після Сталінградської битви керівництво Абверу почало роботу над створенням спеціальної вірменської групи, в основі якої була частина агентів AG-101 (була створена в травні 1941 року). Її доповнила розвідгрупа "генерала Дро" Канаяна загальною чисельністю до 70 осіб: група Абверу була створена на початку квітня 1943 року, а до цього підпорядковувалася AG-101. Група при створенні отримала номер 114 і стала називатися «Зондеркоманда Дромедар» («Sonderkommando Dromedar») або група спеціального призначення «Дромедар» («Dromedar»). Командиром AG-114 був призначений "генерал Дро" Кананян. Вже в липні 1943 року особовий склад цієї групи налічував 100-120 чоловік, весь її склад на правому рукаві кітеля мав шеврон вірменського триколору (1918-1920) - щит «ARMENIEN», який був обов'язковим для всіх Вірменські легіонери на службі в німецькій армії.
Повною мірою AG-114 продемонстрував свої можливості при взятті та утриманні міста Керч, куди на парашутах була десантована розвідгрупа «Дромедар-І». У них були документи відступаючих радянських воїнів, а в замаскованих сумках радіоапаратура, фотоапарати, мапи позицій і рельєфу тилів радянського фронту. Група неодноразово контактувала з розвідгрупами та агентами спецпідрозділу Бергмана (special Bergmann compound). Ця група також вела контррозвідувальну діяльність на окупованих територіях Північного Кавказу, впроваджуючи своїх агентів серед вірменського населення, а також вела постійну антирадянську пропаганду серед вірмен.
Крім антирадянської діяльності, центр також створив місцеві осередки Вірменського національного комітету (ANC, ВНК) і національні формування, які згодом були направлені для захисту вірменського населення в Криму та інших регіонах. За розповідями та листами місцевих вірмен, ANC практично у всіх великих населених пунктах мала свої центри та штаби, які всіляко намагалися допомогти вірменам, наприклад, видаючи підробні документи. Крім матеріальної допомоги, комітет використовував будь-яку можливість, щоб агітувати за Німецький Рейх і показати людям, що тільки Гітлер може подбати про вірмен. Почалося їх переселення в «історичні» міста і околиці, де, на їх думку, мали жити тільки вірмени: окремі школи створювалися тільки для вірмен; серед дітей велася активна робота за створення Великої Вірменії під протекторатом Третього Райху.
Що стосується абвергрупи «Дромедар», то вона найбільш активізувалася в Криму з початком літа 1943 р. Члени контррозвідувальної групи «Тігріс» («Тигр») Місак Торлакян, А. Тер-Аветисян та інші почали організовувати вірменські загони самооборони і одночасно переслідувати радянських агентів і партизанів, знищуючи їх при виявленні. У пропаганді ВНК Радянський Союз порівнювався з Османською імперією, а вступ на службу в німецьку армію був для них патріотичним і правильним вчинком...»Nazi origins of Armenian atrocities in Abkhazia https://en.kavkazplus.com/news.php?id=286
Після створення Вірменського легіону Торлакян відповідав в ньому за агентурну та таємну диверсійно-розвідувальну діяльність, виступаючи проти секретних турецьких планів поширення ідеї пантюркізму на Кавказі: отримані ним турецькі документи він представив Альфреду Розенбергу, що стало однією з причин недовіри лідерів Третього райху до Туреччини як до союзника.
Післявоєнні роки У післявоєнні роки жив у Штутгарті , Німеччина, а з 1952 року — у Каліфорнії (США)Jacques Derogy. Resistance and Revenge: The Armenian Assassination of Turkish Leaders Responsible for the 1915 Massacres and Deportations.
Перед смертю був благословенний Католикосом Вірменської церкви Вазгеном І, який перебував тоді з візитом у СШАВазген I и Мисак Торлакян: последнее благословение армянского героя. https://www.armmuseum.ru/news-blog/2017/8/1/-i-. Помер 12 листопада 1968 року у Монтебелло, Каліфорнія. Похований на кладовищі , Лос-Анджелес 18 листопада 2012 р. Архиєпископ Мушег Мардіросян, Прелат, очолив Божественну Літургію та виголосив проповідь у кафедральному соборі Святого Хреста в Монтебелло. Дашнакцутюн і Дро Гоміде організували меморіал вірменському національному герою Місаку Торлакяну. Церемонії проходили під патронатом ЦК АРФ Західних США. https://web.archive.org/web/20210718080810/http://westernprelacy.org/en/prelate-presides-over-memorial-for-national-hero-misak-torlakian/Torlakyan Misak on hyeforum: https://hyeforum.com/topic/76406-torlakyan-misak/Missak Torlakian (1894-1968) on findagrave: https://www.findagrave.com/memorial/197151377/misak-torlakian.
Пам'ять У 2015 Вірменія випустила поштову марку, присвячену Операції «Немезіс».
Ім'я Місака Торлакяна викарбувано на відкритому 25 квітня 2023 року фонтані-меморіалі «Лицарям національної гідності» в четвертій частині єреванського центрального парку.
Твори У 1953 році в Лос-Анджелесі були опубліковані мемуари Торлакяна «Օրերուս հետ» («З Орерусом»)http://www.oukhtararati.com/grqer/6_05_5.php Չաշխատող արտաքին հղում:
Видання
«З Орером», США, 1953, 568 с. «З Орерусом», Бейрут, 1963. «З Орером», Тегеран, 1982, 588 с. «З Орерусом», Бейрут, 2001, 624 с.
Див. також Геноцид вірмен Дашнакцутюн Операція "Немезіс" Согомон Тейлірян Армен Ґаро Генерал Дро Гарегін Нжде Вірменський легіон Вірменська національна рада
Посилання
Великий син амшенських вірменів Місак Торлакян (1889-1968) Місак Торлакян (1888-1968)
Примітки