Жуль-Едуар Альбуаз де Пюжоль (; , Монпельє, — , Париж) — французький драматург, письменник, режисер.
Життєпис Керував театром на Монмартрі. Серед численних п'єс, написаних ним або в співавторстві, найбільшою популярністю користувалися «Кристіерн данський, або Чорні маски» (; 1836) і «Жертва ста незайманих» (; 1841). Крім того, писав Альбуаз і прозу (історичну та історико-документальну), частіше в співавторстві, в тому числі «Знамениті судові випадки, або Календар злочинів» (; 1842—1846, разом із Мокаром і Капо де Фейядом) та «Історію Бастилії» (1840, разом з Арну і Маке).
Стверджується, що Альбуаз де Пюжоль був одружений з племінницею відомої ворожки Ленорман і успадкував деякий архів, опублікувати який йому завадила власна смертьRonald Decker, Thierry DePaulis, Michael Dummet. A Wicked Pack of Cards: The Origins of the Occult Tarot. — Duckworth, 1996. — P. 118..
Творчість Театр 1836 — «Christiern de Danemark, ou les masques noirs» разом із (Париж, Marchant) 1837 — «La Guerre des servantes», драма на 5 дій та 7 сцен, разом із та 1837 — «L’Idiote», драма в трьох діях у прозі — прем'єра у Театрі де ла Порт-Сент-Антуан 2 грудня 1837 (Paris, J.-N. Barba) 1841 — «Le Tribut des cent vierges», Bernard Lopez; E Duverger; представлений у théâtre de la Gaîté (Париж) 1843 — «Redgauntlet» разом із Полем Фуше, драма на три дії за мотивами Вальтера Скотта — прем'єра у théâtre de l'Ambigu-Comique (Париж) 1852 — «Marie Simon» разом із , драма у п'яти діях (Париж) «Les Chevaux du carrousel, ou le Dernier jour de Venise», разом із Полем Фуше, драма на 5 дій (Париж)
Примітки