Приховані фари також відомі як висувні фари, фари з поворотним оком — є формою автомобільного освітлення та особливістю автомобільного стилю, яка приховує фари автомобіля, коли вони не використовуються.
Залежно від конструкції, фари можуть бути встановлені в корпусі, який обертається так, щоб розташовуватися врівень з передньою частиною, як на Lamborghini Miura або Porsche 928, можуть втягуватися в капот і/або крила, як на Chevrolet Corvette 1963—2004 років, або можуть бути прихованими за висувними або обертовими панелями решітки, як на Dodge Charger 1966—1970 років, Mercury Cyclone 1970—1971 років або Buick Riviera 1965 року.
Історія Приховані фари вперше з'явилися на автомобілі Cord 810, представленому в листопаді 1935 року на Нью-Йоркському автосалоні, а невдовзі — на індивідуально виготовленому екземплярі Alfa Romeo 8C 1936 року. У моделі Cord для висування фар за потреби використовувалися два ручні важелі, розташовані по обидва боки панелі приладів. Перші приховані фари з механізованим приводом були застосовані на концепт-карі Buick Y-Job, створеному компанією General Motors у 1938 році, а згодом використовувалися й на інших концепт-карах, зокрема на General Motors Le Sabre 1951 року. Водночас на серійному автомобілі приховані фари з приводом уперше з'явилися лише у 1962 році на Lotus Elan.
Популярність цієї конструктивної особливості з часом змінювалася. Починаючи із середини 1960-х років приховані фари знову набули поширення: спочатку в Європі, а особливо у США, де використання аеродинамічних фар не дозволялося нормативними вимогами. У 1970-х, 1980-х, 1990-х роках і на початку 2000-х років приховані фари застосовувалися на відносно великій кількості моделей автомобілів. Проте подальші зміни нормативних вимог сприяли поступовому зменшенню популярності цього рішення.
У минулому виробники нерідко використовували приховані фари для відповідності вимогам щодо мінімальної висоти розташування фар у США. Наприклад, у 1983 році компанія Toyota експортувала на американський ринок версію моделі AE86 із висувними фарами (на внутрішньому ринку Японії відому як Sprinter Trueno) замість Corolla Levin, оскільки висота розташування фар у першої моделі була достатньою для відповідності американським нормативам. Це дозволило уникнути збільшення висоти кузова автомобіля, що могло б негативно вплинути на його керованість.
Примітки
Посилання