Ду́бній (Db) — синтетичний хімічний елемент із атомним номером 105. Дубній є високорадіоактивним — найстабільніший відомий , дубній-268, має період напіврозпаду дещо більше доби. Цей факт значно обмежує можливості щодо дослідження елемента.
Дубнію не існує в природі, натомість його створюють штучним шляхом. Першим заявив про відкриття елемента радянський Об'єднаний інститут ядерних досліджень (ОІЯД) 1968 року, а 1970 про успішний синтез заявила американська Лабораторія імені Лоуренса в Берклі. Обидві команди запропонували свої назви для нового елемента та використовували їх за відсутності офіційного затвердження. Тривалу суперечку було вирішено 1993 року офіційним розслідуванням щодо повідомлень про відкриття, здійсненим , що завершилось офіційним поділом честі відкриття між обома командами. 1997 року елементові було офіційно надано назву «дубній» — на честь міста Дубна, місця розташування ОІЯД.
У періодичній системі хімічних елементів дубній розташований у 5 групі, він є третім елементом 6d-серії перехідних металів. Обмежене дослідження хімічних властивостей елемента показало, що дубній поводиться як типовий елемент 5 групи та є важчим гомологом танталу; деякі відхилення від періодичного закону виникають через наявність релятивістських ефектів.
Історія
Відкритий у 1967 році в центрі ядерних досліджень м. Дубна при обстрілі америцію ядрами неону:
так і групою вчених під керівництвом Альберта Ґіорсо Університету Каліфорнії (Берклі)Albert Ghiorso, Matti Nurmia, Kari Eskola, James Harris, Pirkko Eskola: New Element Hahnium, Atomic Number 105, в: Physical Review Letters, 1970, 24 (26), S. 1498–1503; . , однак за іншим механізмом і спочатку назвали новий елемент ганій (Hahnium, за іменем Отто Гана):
Свою назву має цей елемент офіційно з 1997 року. До цього часу використовувались різні назви.
Кількість Елемент синтезований у дуже невеликих кількостях лише із дослідницькою метою. Наприклад при експериментах А. Ґіорсо вдавалося синтезувати лише 6 атомів за годину, отже кількість недостатню для проведення систематичних досліджень.
Походження назви Радянські дослідники пропонували назвати новий елемент нільсборієм (Ns) на честь Нільса Бора, американці — ганієм (Ha) на честь Отто Гана, одного з авторів відкриття спонтанного поділу урану, комісія ІЮПАК — жоліотієм (Jl) на честь Жоліо Кюрі. До офіційного рішення елемент мав тимчасову назву «уннілпентій» (від латинських числівників 1, 0, 5). Символи Ns, На, Jl можна було бачити в таблицях елементів, виданих в різні роки. Врешті, за ІЮПАК цей елемент отримав назву дубній — на честь Дубни.
Примітки
Література Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0