Лопатино ()Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік / І. А. Гапоненка і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2010. — 318 с. ISBN 978-985-458-198-9. (DJVU). Сустракаецца таксама варыянт Лапа́тын, м. — агромістечко в Пінському районі Брестської області Білорусі. Адміністративний центр Лопатинської сільської ради.

Історія На початку XVI ст. Супчицьке подвір’я в селі Влопатині було передано за службу князем Федором Ярославичем боярам Полховським і Колбовичам. Після смерті князя воно було відібрано, втім після звернення вищезгаданих бояр до королеви Бони їм його повернули разом з полями, сінокосами, дубровами, водами і лісами які віддавна до нього належали перетворивши подвір’я на дідичну маєтність. На що в 1526 році в Кракові був виданий привілейРевизия пущ и переходов звѣриных в бывшем Великом Княжествѣ Литовском с присовокуплением грамот и привилегий на входы в пущи и на земли, составленныя Старостою Мстибоговским Григорием Богдановичем Воловичем в 1559 году. Изданы Виленскою Археографическою коммиссиею, 1867.:

У 1552–1555 рр. за наказом королеви Бони складено Писцову книгу Пінського та Клецького староств, де були зафіксовані належні їй землі, їх розподіл серед селян, розташування церков і умови користування землею. Згідно неї в Лопатино (Lopaczyno) на той час були церква і наступні дворищаПисцовая книга Пинского и Клецкого княжеств, составленная пинским старостой Станиславом Хвальчевским в 1552-1555 г., 1884.: Смоляновичі (Dworzyscze Szmolanynowycz). Власником був Василь Ялтухович. Включало в себе наділи на Вожневі, Бережниках, Порхвинах, Шельчу, Хрустові, Ямні та інших урочищах. Земля була переважно середньої якості, але траплялися й менш родючі ділянки, загальна площа дворища становила близько однієї волоки. Сабановичі (Dworzyscze Szabanowycz). Власниками були Іван і Ходор Шопа. Складалося з розкиданих наділів у різних частинах села: на Вожневі, Круглицях, Бережниках, Углі, Малинівцях, Порхвинах, Площі, Шельчу, Троскливичах, Ямні та інших урочищах. Основна частина ґрунту була середньої якості, загальна площа дворища перевищувала одну волоку. Пещаниковичі (Dworzyscze Pyesczanykowycz). Власником був Волочко Ігнатович. Включало розкидані ділянки на Бережниках, Углі, Порхвинах, Горчаківцях, Заракові, Сельцях, Подлоску, Городищі, Ямні, Рубичі та інших урочищах. Частину землі на Порхвинах Волочко Ігнатович заставив бояринові Федьку Колбовичу (Chwiedzko Kolbowycz). Деякі ділянки розташовувалися поблизу церкви. Основна частина землі була середньої якості, але траплялися й менш родючі наділи. Загальна площа дворища становила близько півтори волоки. Конюховищизна (Dworzyscze Konyuchowczyzna). Власником був Мартин Якович. Включало в себе наділи на Бережниках, Малинівцях, Блукачичах, Углі, Порхвинах, Могиличах, Площі, Заракові, Сельцях, Броду, Подброцькому, Величчі, Подгорищі, Ямичах і Городищі. Земля переважно середньої якості, загальна площа дворища складала близько 1,6 волоки.

В 1778 р. село відійшло у власність підстарости і мечника пінського повіту Мацея Бутримовича.

Станом на 1886 р. адміністративно знаходилось в Лемешевицькій волості Пінського повіту Мінської губернії. В селі була православна церква.

В серпні 1916 р. в Лопатині і сусідніх Колбах жив російський поет Олександр Блок в честь чого є пам'ятна таблиця, і присвячена йому бібліотека-музей.

До 19 березня 2004 р. село називалось Лопатин. В 2008 р. отримало статус агромістечка.

Населення Станом на 2009 рік в селі проживало 405 жителів.

Динаміка 1886 рік — 290 жителів, 25 дворів (село) 1909 рік — 7 жителів, 1 двір (маєток); 422 жителів, 54 двори (село) 1999 рік — 441 житель (перепис населення) 2009 рік — 405 жителів (перепис населення)

Культура В селі діють будинок культури, а також бібліотека-музей О. Блока.Калінковіч М. М. Палескія дні Аляксандра Блока. — Мн., Мастацкая літаратура, 1985. С. 109.

Примітки

Література