Міхал Лясоцький гербу Доленґа ( 1472) — військовий і державний діяч Королівства Польського, підкоморій добжинський (1450—1454) і ленчицький (1454—1472), надвірний маршалок (1462—1472); староста шьремський (1442—1472), ленчицький (1445—1447 і 1452—1472).
Життєпис Найімовірніше був сином скарбника, войського та підкоморія добжинського Яна з Лясоток ЛясоцькогоŁukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 10..
Вперше в документах згадується 1432 року, коли його звинуватили в «тяганні за волосся» жупника краківського Міколая Серафіна, з яким він мав судовий процес щодо оскарження шляхетстваŁukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 12.. У 1430-х роках він входив до кола прихильників Спитка з Мельштина, а 3 травня 1439 року став одним із підписантів його , укладеної в Новому Корчині. Проте, незадовго до битви під Ґротниками Лясоцький залишив конфедерацію. На нього, безсумнівно, вплинув його дядько , тодішній келецький декан, близький соратник краківського єпископа Збіґнєва Олешьніцького. Напередодні ґротницької битви Спитек напав і пограбував дядька Міколая — можливо, цей факт також вплинув на остаточне рішення Міхала залишити МельштинськогоŁukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 13..
Після 1439 року Міхал долучився до прибічників королеви Софії Гольшанської, надалі опинився серед прихильників короля Владислава Варненчика, ймовірно був його придворнимЮрій Зазуляк. Застави як елемент роздавничої політики Яґеллонів у Галицькій Русі в XV ст. // Вісник Львівського університету. Серія історична, 2000. — Вип. 35-36, С. 50.. Брав участь у військових походах останнього до Угорщини й проти Османської імперії. Після переможного походу проти турків і битви біля Егера 1442 року монарх наказав намалювати 12 гербів польських та угорських панів у парафіяльному костелі Святої Марії в Буді «на знак їхньої праведності та як нагороду за їхню героїчну доблесть», зокрема герб Лясоцького ДоленґаŁukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 14.. Тоді ж за військові заслуги Міхал отримав від короля перший запис на старостві шьремському. Лясоцький був учасником Битви під Варною 1444 року, після якої повернувся на батьківщину.
1445 року Міхал Лясоцький став старостою ленчицьким, був ним до 1447 року. На переломі 1447 і 1448 років староство було в нього відібране через ведену проти нього справу про вбивство. Він був навіть ув'язнений у Кракові. Повторно обіймав цю посаду протягом 1452—1472 роківUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II, Urzędnicy Łęczyccy, Sieradzcy i Wieluńscy XIII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Bieniak [et al]; Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985, s. 88.. Протягом 1450—1454 років був підкоморієм добжинськимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. VI: Kujawy i Ziemia Dobrzyńska, Zeszyt 1: Urzędnicy kujawscy i dobrzyński XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, oprac. Janusz Bieniak i Sobiesław Szybkowski; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 2014, s. 269—270., а протягом 1454—1472 років — підкоморієм ленчицькимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II, Urzędnicy Łęczyccy, Sieradzcy i Wieluńscy XIII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Bieniak [et al]; Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985, s. 61..
1451 року, у період суперечок малопольської шляхти з королем і представниками Литви за Волинь, Лясоцький був у складі делегації малопольських панів до короля в Самборі, а потім на бурхливому сеймі в Парчеві, активно обстоював приєднання Луцька з усією Луцькою землею безпосередньо до Корони. 6 березня 1454 року він підписав акт інкорпорації прусських земель Тевтонського ордену до КорониŁukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 20..
У 1462—1472 роках обіймав посаду надвірного маршалкаUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 85., також помилково вважалося, що 1467 року він був надвірним підскарбієм, проте найімовірніше тієї посади ніколи не посідавUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 128.Łukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 16, 17.. Був одним із гарантів Торунського миру 1466 рокуAntoni Gąsiorowski, Polscy gwaranci traktatów z Krzyżakami XIV—XV wieku, [w:] Komunikaty Mazursko-Warmińskie, nr 2-3, 1971, s. 263..
Помер Міхал Лясоцький 1472 рокуŁukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 23..
Маєтності 10 травня 1444 року король записав Міхалові Лясоцькому 1000 гривень на замку та місті Жидачеві та прилеглих до нього селахŁukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 11, 14.. 1445 року отримав село Руднік і Родаки в МалопольщіŁukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 19.. Принаймні від рубежа 1448/1449 років був тенутарієм вйончинським (тепер — село Вйончинь-Дольни та частина міста Лодзя )Łukasz Ćwikła, Z ziemi dobrzyńskiej do łęczyckiej. Lasoccy herbu Dołęga i ich majątki w Polsce Centralnej do połowy XVI wieku, [w:] L. Tyszler (red.), Brzeziny i region. Przeszłość w narracji interdyscyplinarnej, t. 2, Brzeziny-Łódź 2019, s. 150—151.. 1453 року придбав у Анджея Тенчинського частки в селах Скорчові та Радземицях за 600 гривень. 1456 року завдяки милості короля він отримав запис на суму 100 гривень на солтистві в селі Блонє в Ленчицькому повітіŁukasz Ćwikła, Z ziemi dobrzyńskiej do łęczyckiej. Lasoccy herbu Dołęga i ich majątki w Polsce Centralnej do połowy XVI wieku, [w:] L. Tyszler (red.), Brzeziny i region. Przeszłość w narracji interdyscyplinarnej, t. 2, Brzeziny-Łódź 2019, s. 151.. 1462 року став власником міста Бжезіни, придбавши його в Куявсько-Поморського єпископа Яна ҐрущинськогоŁukasz Ćwikła, Z ziemi dobrzyńskiej do łęczyckiej. Lasoccy herbu Dołęga i ich majątki w Polsce Centralnej do połowy XVI wieku, [w:] L. Tyszler (red.), Brzeziny i region. Przeszłość w narracji interdyscyplinarnej, t. 2, Brzeziny-Łódź 2019, s. 152.. Володів маєтками у Ленчицькому повіті, зокрема Сітовє, Доманіково мале (тепер — ), Копита, Чисте i Янковиці, які продав 1463 року Клеменсові зі Страшкова Малого разом із будинком у Ленчиці за 300 гривень.
Сім'я 1445 року одружився з донькою Спитка з Мельштина Доротою СпитківноюŁukasz Ćwikła, Z ziemi dobrzyńskiej do łęczyckiej. Lasoccy herbu Dołęga i ich majątki w Polsce Centralnej do połowy XVI wieku, [w:] L. Tyszler (red.), Brzeziny i region. Przeszłość w narracji interdyscyplinarnej, t. 2, Brzeziny-Łódź 2019, s. 150.. Подружжя мало трьох синів і трьох доньок: (пом. 1502) — канонік ленчицький і краківський, схоластик ґнєзненський, декан влоцлавський; секретар королівський, староста шьремський. (пом. 1534) — підкоморій познанський, войський сохачевський і равський, староста плонський, шьремський і равський. Якуб (пом. після 1482 року). Дорота — дружина судді земського сєрадзького Яна Лютомирського. Беата — дружина каштеляна варшавського Яна Радзімінського. Катажина.
Примітки
Джерела Feliks Kiryk, Lasocki Michał (zm. 1472), [w:] Polski słownik biograficzny T.16, Kubacz Franciszek — Legatowicz Ignacy Piotr, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1971, s. 541—542. Łukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 9—29. Łukasz Ćwikła, Z ziemi dobrzyńskiej do łęczyckiej. Lasoccy herbu Dołęga i ich majątki w Polsce Centralnej do połowy XVI wieku, [w:] L. Tyszler (red.), Brzeziny i region. Przeszłość w narracji interdyscyplinarnej, t. 2, Brzeziny—Łódź 2019, s. 149—158.
Посилання