Психологічна готовність до виконання службово-бойових завдань — сукупність певних психологічних властивостей та станів особистості, яка складається з особистісної та функціональної готовності.
Психологічна готовність до виконання службово-бойових завдань — це складне динамічне утворення, яке є основою їх активних дій під час службово-бойовій діяльності, що містить службово-мотиваційний, розумово-пізнавальний та емоційно-вольовий компоненти .
Психологічна готовність військовослужбовця до діяльності - особливий особистісний стан, який припускає наявність в суб’єкта образу структури дії та постійної спрямованості свідомості на його виконання, що у свою чергу є важливою складовою професіоналізму, як прояву професійної майстерності.
Психологічна готовність - результат підготовки (підготовленості) до певного виду діяльності; стійка, багатоаспектна та ієрархієзована властивість особистості, що визначає успішність виконання діяльності, і становить собою комплекс взаємопов'язаних та взаємозумовлених психологічних якостей, які забезпечують успішність її виконання.
Проблемою визначення концептуальних положень формування психологічної готовності військовослужбовців до здійснення службової діяльності в умовах бойових дій є відсутність єдиної теорії, що спроможна була б описати особливості психічної діяльності та поведінки людини у незвичайних, екстремальних, небезпечних та несумісних із життям умовах існування та праці. Узагальнюючи підходи та наробки сучасних дослідників до проблеми психологічної готовності військовослужбовців до здійснення службової діяльності в умовах бойових дій, слід зазначити, що науковців більше цікавить прикладний аспект проблеми його формування в умовах ведення сучасних війн.
Структура психологічної готовності Моделі структур психологічної готовності особистості:. Автори моделіКількість компонентівСтруктурні елементиС. Мул2- внутрішньоособистісний компонент (диспозиційні установки);
- ситуаційний компонент (здатність ефективно реагувати екстремальних ситуаціях діяльності)О. Кокун, В. Мороз,
І. Пішко,
Н. Лозінська2 - особистісна готовність (моральна, вольова, загально психологічна);
- функціональна готовність (мотиваційна, когнітивна, креативна, орієнтаційна, операційна) О. Божович3- когнітивний;
- регуляторний;
- особистісно-смисловийА. Стаднік, І. Ващенко,
В. Васищев3- службово-мотиваційний (прагнення на успішну службу, уміння та навички, необхідні для ефективного виконання службово-бойових завдань);
- розумово-пізнавальний (когнітивний аналіз ситуації, пошук найкращих способів вирішення службово-бойових завдань);
- емоційно-вольовий (загальне ставленням до служби, максимальної мобілізації власних сил для виконання службово-бойових завдань) .О. Іванова3- функціональний;
- емоційний;
- особистіснийН. Кузьміна, В. Моляко3- сенсорна організація індивіда;
- показники, що відповідають різноманітним умовам виконання професійної діяльності;
- психічні властивості, стани і процеси суб’єкта діяльностіМ. Логачов3- психічний;
- технічний;
– фізичнийЛ. Махотнюк3- мотиваційно-ціннісний (вибіркова спрямованість на професійну діяльність);
- когнітивний (система знань, необхідних для успішної діяльності);
- операційно-діяльнісний (здібності особистості щодо ефективного виконання службових функцій)М. Томчук3- мотиваційний;
- загально професійний;
- емоційно-вольовийВ. Шалаєв3- інформаційний;
- операційний;
- мотиваційнийБ. Адам, К. Холл,
М. Томпсон (канадська модель)3- організаційні чинники (організаційна поведінка громадян, організаційні зобов’язання, ідентифікація з організацією, задоволення від роботи, організаційна підтримка благополуччя);
- чинники, що є результатом професійного навчання (технічна компетентність у специфічних і неспецифічних завданнях службової діяльності, самоефективність як впевненість у здатності діяти так, щоб досягти бажаних результатів, копінг- стратегії як здатність пристосуватися до впливу стресових ситуацій);
- чинники, що є результатом персональних допоміжних програм (фізична придатність до військових оперативних вимог у різноманітті виконання завдань у різних географічних і природних, напружених умовах, та обмеженому інформуванні, сімейна підтримка спрямована на зміцнення внутрішньої організації та функціонуванні сім’ї, досягнення оптимального балансу між життям та роботою)О. Тарнавська3– функціональна підструктура (містить компоненти: мотиваційний – мотиви вибору професії, орієнтація на цінності діяльності; когнітивний – знання спеціальності; операційний – наявність умінь і навичок, необхідних для вирішення професійних завдань, моделювання власної діяльності);
– емоційна підструктура (налаштованість на вирішення завдань, упевненість у собі, стан задоволеності професією, задоволення від роботи);
– особистісна підструктура (професійно значущі якості особистості)А. Деркач4– позитивне ставлення до діяльності, професії;
– адекватні вимогам діяльності, професії, риси вдачі, здібності, темперамент, мотивація;
– необхідні знання, уміння, навички;
– стійкі, професійно важливі особливості сприйняття, уваги, емоційних і вольових процесівЛ. Захарова4– цільовий компонент (наявність моделі діяльності з вибором пріоритетних професійних цілей з врахуванням актуальних потреб здійснюваної діяльності);
– мотиваційний (актуалізація потреби у особистісному та професійному формування та самоформування);
– регуляційний (здатність до регуляції та саморегуляції у процесі професіоналізації);
– операційний (знання, вміння та навички застосовувати засоби реалізації діяльності)О. Добрянський4– мотиваційний;
– когнітивний;
– емоційно-вольовий;
– операційно-процесуальнийВ. Варваров4– відображальний;
– спонукальний;
– виконавчий;
– регулюючийЛ. Карамушка, О. Тополенко4– мотиваційний;
– когнітивний;
– операційний;
– особистіснийВ. Ягупов4– мотиваційний (прагнення подолати труднощі майбутнього бою та розуміння необхідності їх подолання, оцінка власних можливостей щодо управління психічними станами та діями на основі накопиченого досвіду);
– пізнавальний (поінформованість щодо цілеспрямованої діяльності в екстремальних умовах бойової обстановки);
– емоційний (почуття впевненості або сумніву у власній готовності до подолання труднощів сучасного бою, уміння управляти власними емоційно-вольовими процесами в екстремальних умовах);
– вольовий (здатність до подолання труднощів сучасного бою)М. Томпсон, Л. Песто (австралійська модель)5- індивідуальна готовність (готовність, здатність мотивовано виконувати військові місії);
- колективна готовність (віра солдата у здатність ефективно виконувати завдання);
- вимірювальна готовність (тактична майстерність, експлуатаційна надійність устаткування тощо);
- готовність до моделювання ситуації бою у взаємодії з групою;
- формувальна готовність (готовність до прийняття і підпорядкування лідеру, створення довіри та емоційної підтримки, ініціативність, загальне благополуччя, впевненість)Я. Бондаренко5- усвідомлення власних потреб і потреб суспільства, колективу і поставленого службового завдання, усвідомлення цілей та оцінка умов виконання діяльності, актуалізація власного досвіду;
- визначення та вибір на основі досвіду та оцінки умов діяльності найймовірніших способів виконання завдань;
- прогнозування;
- оцінка інтелектуальних, мотиваційних, емоційно-вольових процесів та співвіднесення їх з власними можливостями;
- мобілізація сил відповідно до умов та завдань діяльностіІ. Воробйова, О. Колесніченко, Я. Мацегора5- мотивація обов’язку (розуміння і усвідомлення завдань; свідоме прагнення до добросовісного виконання службового обов’язку; моральну нормативність поведінки; потрібність у подоланні труднощів і наполегливість в досягненні мети; прояв інтересу до виконання службово-бойових завдань в екстремальних ситуаціях; прагнення добитися успіху і показати себе з кращого боку при виконанні обов’язків; відчуття задоволення при виконанні поставлених завдань);
- професійна витривалість (уміння мобілізувати себе в складній обстановці і зосередити сили на виконання поставленого завдання; наполегливість, рішучість, цілеспрямованість, завзятість в подоланні виниклих труднощів, самовладання; вольову стійкість при ухваленні відповідального рішення, здатність брати на себе відповідальність в екстремальних ситуаціях; уміння зберігати високий рівень активності, ініціативи, самостійності; здібність протистояти втомі, долати сумніви, розгубленість, боязнь, страх);
- професійна взаємодопомога і довіра (уміння залучати додаткові ресурси свого соціального оточення для виконання поставлених завдань, та створення ефективного захисного потенціалу шляхом об’єднання антистресових потенціалів членів колективу);
професійна компетентність (розуміння завдань службово- бойової діяльності, виконання обов’язків і оцінка їх значущості; уявлення про вірогідні зміни обстановки, труднощі, майбутні умови виконання СБЗ в екстремальних ситуаціях; обсяг знань, прийомів, засобів і способів досягнення мети; наявність професійних умінь і навичок дій для виконання СБЗ; здібність до аналізу оперативної ситуації);
– вольове зусилля (уміння управляти своїми емоціями; уміння мобілізовуватися на виконання поставленого завдання;
- упевненість у своїх силах, в успіху; здатність протистояти роздратуванню; емоціональну стійкість до тривалих напруженим навантаженням, ризику, небезпеці)Ю. Голованов5– мотиваційний;
– вольовий;
– когнітивний;
– регуляторний;
– типологічнийМ. Дяченко, Л. Кандибович5– мотиваційний (актуалізація потреби особистісного та професійного формування та самоформування);
– орієнтаційний (знання та уявлення про особливості та умови професійної діяльності, а також професійні вимоги до особистості);
– операційний (володіння знаннями, навичками, вміннями, засобами та прийомами професійної діяльності);
– емоційний (контроль емоцій та почуттів для забезпечення успішності та результативності діяльності);
– вольовий (самоконтроль, вміння керувати діями та операціями як складовими професійної діяльності)М. Королчук, В. Крайнюк5– позитивне ставлення до діяльності;
– професійні риси сприймання, мислення, уяви та пам’яті;
– емоційно-вольова стійкість;
– професійні знання, уміння, навички та звички;
– відносність рис удачі, темпераменту, здібностей щодо особливостей діяльностіО. Колесниченко5– когнітивний (знання, вміння, навички, прийоми та засоби осягнення мети діяльності, уявлення про можливі труднощі та умови виконання діяльності тощо);
– мотиваційний (мотивація до успіху, усвідомлення значущості службових завдань, відповідальне виконання службового обов’язку тощо);
– вольовий (наполегливість, рішучість,витримка, стресостійкість, емоційно-вольова стійкість тощо);
– типологічний (тип нервової системи, сила та врівноваженість нервових процесів, нервово-психічна стійкість, самовладання, адаптаційні можливості);
– регуляторний (здатність керувати власними емоціями, поведінкою і станами, самоконтроль)Н. Пенькова5– мотивація обов’язку;
– професійна витривалість;
– професійне співробітництво;
– професійна компетентність;
– самомобілізаціяЛ. Кондрашова6- мотиваційний;
- морально-орієнтаційний;
- пізнавально-операційний;
- емоційно-вольовий;
- психофізіологічний;
- оцінковийФ. Кіркленд, П. Бартон,
Д. Марлоу (американська модель)6- зобов’язання перед командою, «вертикальне з’єднання», віра лідерам, загальне благополуччя, віра в себе та зброю, задоволення від роботи;
- п’ять компонентів психологічної готовності командирів: військові (бойові) навички;
- дисципліна;
- вирішальний контроль;
- «горизонтальне з’єднання» (єдність);
- «вертикальне з’єднання» (чітке підпорядкування)
Діагностика Для оцінки компонентів тривалої психологічної готовності пропонуються методики .:
Багаторівневий особистісний опитувальник (БОО) “Адаптивність-200”;