Біполярний відтік включає в себе два безперервних потоки газу від полюсів зорі. Біполярні відтоки можуть бути пов'язані з протозорями (молодими зорями, що формуються) або із зорями після асимптотичної гілки гігантів (часто у формі біполярних туманностей).
Протозорі У випадку молодої зорі біполярний відтік спричинений щільним колімованим струменемReipurth B., Bally J. (2001), «Herbig–Haro flows: probes of early stellar evolution», Annual Review of Astronomy and Astrophysics, vol. 39, p. 403-455. Ці астрофізичні струмені вужчі, ніж сам біполярний відтік, і їх дуже важко спостерігати безпосередньо. Тим не менш, надзвукові ударні фронти вздовж струменя нагрівають газ у струмені та навколо нього до тисяч градусів. Ці ділянки гарячого газу випромінюють інфрачервоні хвилі, що дозволяє виявляти їх за допомогою інфрачервоних телескопів. Вони часто з'являються у вигляді дискретних вузлів або дуг уздовж струменя. Їх зазвичай називають молекулярними ударними хвилями, оскільки вузли зазвичай викривлені, як носова хвиля в передній частині корабля.
Виникнення
Здебільшого молекулярні ударні хвилі спостерігаються в обертально-вібраційному випромінюванні гарячого молекулярного водню, у випромінюванні теплого молекулярного монооксиду вуглецю та у випромінюванні інших молекул. Біполярні відтоки часто можна зустріти в щільних темних хмарах. Вони, зазвичай, пов'язані з наймолодшими зорями (віком менше 10 000 років) і тісно пов'язані з молекулярними ударними хвилями. Вважають, що ударні хвилі змітають щільний газ із навколишньої хмари, утворюючи біполярний відтікDavis C. J., Eisloeffel J. (1995), «Near-infrared imaging in H2 of molecular (CO) outflows from young stars», Astronomy and Astrophysics, vol. 300, p. 851-869..
Струмені від більш розвинених молодих зір — зір типу Т Тельця — створюють подібні ударні хвилі, хоча вони видимі на оптичних довжинах хвиль і називаються об'єктами Гербіга — Аро. Зорі Т Тельця зазвичай перебувають у менш щільному середовищі. Відсутність навколишнього газу та пилу означає, що об'єкти Гербіга — Аро є менш ефективними для залучення молекулярного газу. Тому вони менш імовірно пов'язані з видимими біполярними відтоками.
Наявність біполярного відтоку показує, що центральна зоря все ще накопичує речовину із навколишньої хмари через акреційний диск. Відтік полегшує накопичення кутового моменту, у той час як речовина по спіралі спускається вниз на центральну зорю через акреційний диск. Намагнічена речовина у цих протопланетних струменях обертається і походить із великої області протозоряного диска.
Біполярні відтоки також випромінюються із зір на пізніх стадіях еволюції, таких як протопланетні туманності, планетарні туманності та зорі після асимптотичної гілки гігантів. Спостереження протопланетних туманностей та планетарних туманностей з високою роздільною здатністю показало наявність потоків, утворених цими системами. Великі кампанії спектроскопічного моніторингу променевої швидкості виявили наявність високошвидкісних відтоків та струменів у зір після асимптотичної гілки гігантів. Походження цих струменів пов'язане з подвійністю зорі, перетіканням маси між компонентами та утворенням акреційного диска, з якого і походить речовина для відтоку. Наявність магнітного поля викликає остаточний викид та колімацію речовини, утворюючи біполярний відтік або струмінь.
В обох випадках біполярні відтоки складаються переважно з молекулярного газу. Вони можуть подорожувати зі швидкістю десятки або навіть сотні кілометрів на секунду, а у випадку молодих зір мають довжину понад 1 парсек.
Галактичний відтік Масивні галактичні молекулярні відтоки можуть мати сприятливі фізичні умови для зореутворення, зокрема високу густину газу. Цей режим зореутворення може сприяти морфологічній еволюції галактик.
Див. також
Акреційний диск Релятивістський струмінь Біполярна туманність Об'єкт Хербіга — Аро Планетарна туманність
Примітки
Посилання
A General Catalogue of Herbig–Haro Objects A Catalogue of Molecular Hydrogen Emission-Line Objects in Outflows from Young Stars: MHO Catalogue