Курт Ердманн (; 23 вересня 1888, Інстербург — 10 листопада 1966, Мюнстер) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.
Біографія 4 березня 1907 року вступив в 2-й Померанський піший артилерійський полк №15. В жовтні 1912 року переведений в Лауенбурзький піший артилерійський полк №20. Після початку Першої світової війни призначений ад'ютантом резервного пішого артилерійського полку №20. З жовтня 1940 року — артилерійський офіцер на плацу (командир артилерії) захопленої французької фортеці Лілль. З листопада 1914 року — командир фортечної батареї трофейних 120-міліметрових гармат. З лютого 1915 року — ад'ютант пішої артилерії фортеці Лілль. З серпня 1915 року — командир батареї 9-го Шлезвіг-Гольштейнського пішого артилерійського полку. Учасник Верденської битви. В березні 1917 року призначений в штаб 217-ї піхотної дивізії, в червні 1917 року — в Генштаб 21-го армійського корпусу. В жовтні-листопаді 1917 року — командир роти і батальйону та офіцер штабу 8-го Рейнського піхотного полку №70. В січні 1918 року направлений на в Седан курси офіцера Генштабу. В лютому 1918 року отримав право носіння форми Генштабу і призначений в Генштаб 21-го армійського корпусу.
12 січня 1919 року призначений в штаб губернаторства Грауденц, 1 вересня 1919 року — в піший артилерійський полк №20. З вересня 1919 року — начальник охоронних підрозділів Великого Гамбурга. 31 січня 1920 року звільнений у відставку і наступного дня вступив у поліцію Гамбурга. 4 липня 1920 року перейшов у воєнізовану організацію Ешеріха. Після заборони організації працював у приватному секторі. Спочатку працював стажером, потім — торговим представником фірми Klinke & Niemöller в Гамбурзі. З червня 1922 року — завідувач відділу фірми Essener Kohlenkontor в Ессені.
1 травня 1927 року вступив в рейхсвер і призначений економічним офіцером при командуванні 6-го військового округу. З 1 жовтня 1933 року — офіцер земельної оборони, з 5 березня 1935 року — служби комплектування. З квітня 1935 року — районний економічний офіцер економічної інспекції Мюнстера. З 26 квітня 1935 року — економічний інспектор. В листопаді 1936 року очолив все управління. 1 квітня 1937 року зарахований на дійсну службу. З листопада 1939 року і до кінця Другої світової війни — інспектор озброєнь 6-го військового округу. Одночасно з серпня 1943 року — начальник Рурського штабу. В обов'язки Ердманна входило, серед іншого, швидке введення в експлуатації пошкоджених внаслідок бомбардувань промислових підприємств. Він володів широкими повноваженнями: міг наказати побудувати новий завод на місці чи розібрати його. 15 квітня 1945 року взятий в полон. 31 березня 1947 року звільнений.
Звання
Фанен-юнкер (4 березня 1907) Фанен-юнкер-унтерофіцер (4 липня 1907) Фенріх (18 листопада 1907) Лейтенант (18 серпня 1908) Оберлейтенант (28 листопада 1914) Гауптман (18 квітня 1916) Гауптман поліції (1 лютого 1920) Гауптман у відставці (1 жовтня 1933) Майор у відставці (14 травня 1935) Майор служби комплектування (5 березня 1935; офіційно з 1 липня 1933) Оберстлейтенант запасу (1 квітня 1936) Оберстлейтенант (1 квітня 1937) Оберст (1 січня 1940) Генерал-майор (1 січня 1943)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами Німецький хрест в сріблі Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (24 червня 1944)
Література
Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterninäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 3: Dahlmann – Fitzlaff. Biblio-Verlag, Bissendorf 1994, ISBN 3-7648-2443-3, S. 356–357. Klaus D. Patzwall: Die Ritterkreuzträger des Kriegsverdienstkreuzes 1942–1945. Patzwall 1984 Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres. Podzun-Pallas 1983, ISBN 3-7909-0202-0, S. 82.