Католико́с-Патріа́рх Ілля́ II (; в миру Іра́клі Гудушаурі́-Шіолашві́лі (); 4 січня 1933, Орджонікідзе, Північно-Осетинська АРСР, — 17 березня 2026, Тбілісі, Грузія) — єпископ Грузинської православної церкви. З 23 грудня 1977 року по 17 березня 2026 року— предстоятель Грузинської православної церкви. Його архіпастирське служіння вважається найдовшим за всю історію Грузії.
Біографія Батьки — з Казбезького району: батько, Георгій Симонович Шіолашвілі, — із села Сно; мати, Наталя Йосипівна Кобаїдзе — із села Сиони. В 1927 році вони переїхали у Владикавказ. Хрещений у день свята Різдва Христового в грузинському храмі; наречений Іраклієм на честь грузинського царя Іраклія II.
Закінчив Московську духовну семінарію в 1957 й Московську духовну академію в 1960.
26 серпня 1963 рукоположений у єпископи Батумські й Шемокмедські. Ректор Мцхетської духовної семінарії (1963—1972). З 1967 єпископ Сухумський, митрополит з 1969.
9 листопада 1977 року, по смерті католикоса-патріарха Давида (Девдаріані) рішенням Священного Синоду призначений місцеблюстителем патріаршого престолу.
23 грудня 1977 роки обраний Католикосом-Патріархом; інтронізація відбулася 25 грудня 1977 року.
В 1978–1983 роки був президентом Всесвітньої ради церков.
При ньому відбулося масштабне відродження православ'я в Грузії в 1980-і роки. Починаючи з 1989 неодноразово діяв як посередник між ворогуючими політичними сторонами. Брав участь у створенні Православної Енциклопедії, де поміщена його стаття про Грузинську церквуСвятейший Патриарх возглавил презентацию XIII алфавитного тома «Православной энциклопедии» , офіційний сайт МП 2 березня 2007 г..
25 липня 2011 року Ілля II уперше прибув до Києва під час патріаршого візиту з приводу святкування 1023-річчя Хрещення Русі і тезоіменинства глави УПЦ (МП) Митрополита Володимира. Зокрема, у цей день Ілля II відслужив молебень на Соборній площі Києво-Печерської Лаври.
В останні роки утримувався від публічних виступів та проходив лікування закордоном.
Помер у Тбілісі увечері 17 березня 2026 року після тривалої хворобиПомер патріарх Грузинської православної церкви Ілія, Радіо Свобода, 17.03.2026.
Митрополит Батумський Димитрій — племінник Іллі II.
Позиція у російсько-грузинській війні У травні 2008 року із загостренням російсько-грузинських відносин, Ілля II закликав Президентів Росії та Грузії утриматись від кровопролиття:
Також Ілля II висловлюється за дружбу російського та грузинського народів:
Ілля II засудив вторгнення російських військ у Грузію:
а у листі від 12 серпня Президенту Росії він писав:
Ілля II підкреслює, що .
У кінці 2019 року патріарх Ілля написав Кирилу листа: в якому просив не надсилати капеланів РПЦ в Абхазію, Цхінвалі, Киргизію. «Відповідно до церковного закону, неприпустимо направляти духовенство до нашої юрисдикції без нашого дозволу, як для служіння у військових формуваннях, так і серед населення. Цей вчинок погіршує ситуацію». Також Ілля висловив стурбованість «викраденням та ув'язненням відомого хірурга містера Важи Гапріндашвілі».
РПЦ не визнає за патріархом Іллею II титулу «митрополит Піцундський та Сухумо-Абхазький» і проводить богослужіння на канонічній території Грузинської Церкви в Абхазії.
Нагороди 1972 р. — Орден святої рівноапостольної Ніни; 1977 р. — Орден святого великомученика Георгія Побідоносця; 1977 р. — Орден святого Іоанна Рильського I-го ступеня; Орден Дружби народів; 1997 р. — Орден Давида Агмашенебелі; 2003 р. — Президентський орден Сяйво (Грузія); 2005 р. — Орден «Слава» (Азербайджан); Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (11 жовтня 2007) — за багаторічне душпастирське служіння і милосердницьку діяльність, визначний особистий внесок у розвиток грузинсько-українських духовних зв'язків 2008 р. — Золотий орден хітона Господнього; 2008 р. — Орден Культурної спадщиниИлия II, Католикос-Патриарх всей Грузии , Православная Энциклопедия, (3 марта 2010г.) ; 2010 р. — Президентський орден СяйвоПрезидент Грузии наградил орденом Сияния выдающихся людей страны ; 2011 р. — Орден св. Володимира 1 ступеня; 2013 р. — 1 ступеняСостоялась встреча Предстоятелей Русской и Грузинской Православных Церквей ; Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (27 липня 2013) — за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі Орден «За заслуги» I ст. (9 січня 2013) — за визначний особистий внесок у розвиток українсько-грузинських культурно-духовних зв'язків, багаторічну подвижницьку діяльність
Звання Почесний член МДА (1978); Почесний доктор богослов'я Нью-Йоркської духовної академії (1991); Дійсний член Міжнародної академії інформатизації при ООН; Почесний член Критської духовної академії (1997); Почесний доктор богослов'я Свято-Тихоновської духовної семінарії Православної Церкви в Америці (1998); Почесний доктор богословських наук Тбіліського державного університету (2003); Почесний член АН Грузії (2005); Почесний доктор богослов'я «Honoris causa» Київської духовної академії (2011)Предстоятелю Грузинской Православной Церкви была присвоена почетная степень доктора богословия «HONORIS CAUSA» ; Лауреат премії Міжнародного фонду єдності православних народів «За особливі заслуги в справі зміцнення братніх зв'язків між православними народами і Церквами»Встреча с Католикосом-Патриархом всея Грузии Илиёй II .
Примітки
Посилання Католикос-патріарх Грузії на офіційному сайті ГПЦ