В'ячеслав Григорович Шварц (; 4 жовтня 1838, Курськ — 10 квітня 1869, Курськ) — російський художник, основоположник історико-побутового жанру в російському живописі; академік Петербурзької академії мистецтв з 1865 року, член Імператорської археологічної комісіїШварц, Вячеслав Григорьевич / Курская энциклопедия. .

Життєпис Народився року в місті Курську (нині Росія) в сім'ї генерала Григорія Шварца. Сім'я мешкала в будинку на вулиці Ртищевській (нині Радянська; на його місці нині середня школа № 18)Мемориальная доска Г. Е. Шварца / Курск дореволюционный. . З трирічного віку мешкав із батьками на Кавказі за місцем проходження служби батька; з 1846 року — у родовому маєтку «Верховий Білий колодязь» Щигрівського повіту Курської губернії (нині село Білий Колодязь Колпнянського району Орловської області). У 1847 році зарахований у пажі до Високого Двору.

Протягом 1853—1859 років навчався в Олександрівському ліцеї, який закінчив із золотою медаллю. У 1859—1863 роках продовжив навчання у батальному класі Петербурзької академії мистецтв, де був учнем Федора Бруні, Богдана Віллевальде. Водночас протягом трьох років був вільним слухачем історико-філологічного факультету Петербурзького університету, де слухав лекції професора історії Миколи Костомарова, які справили вирішальний вплив формування його, як історичного живописця. У 1861 році удосконалювався в живописі в Німеччині, де брав уроки у Вільгельма КаульбахаШварц Вячеслав Григорьевич / Виртуальный Русский музей. ; у 1863—1864 роках — у Франції, де навчався у Жана-Луї Мейссоньє. 1867 року вдруге побував у Франції як урядовий комісар російського художнього відділу на Всесвітній виставці Парижі. За організаторську діяльність на цій посаді Французький уряд нагородив його орденом Почесного легіону.

В останні роки життя проживав поперемінно в Санкт-Петербурзі, Курську, в маєтку «Верховому Білому колодязі». У лютому 1868 року вийшов у відставку в чині колезького радника, і був обраний предводителем дворянства Щигрівського повіту та речником Курських земських зборів. Помер у Курську року. Похований у родинній садибі в Білому Колодязі.

Творчість Працював у галузях станкового живопису та станкової графіки. Створював полотна на історичні та побутові теми. Серед робіт: «Посол князя Курбського Василь Шибанов перед Іваном Грозним» (1862, Івановський обласний художній музей); «Іван Грозний біля тіла вбитого ним сина в Олександрівській слободі» (картон, вугілля, крейда, 1861, Державний Російський музей; полотно, олія — 1864, Третьяковська галерея); «Вербне воскресіння у Москві за царя Олексія Михайловича. Хода патріарха на осляті» (1865); (полотно, олія, 1865, Державний Російський музей); «В'їзд Шуйського та Делагарді до Москви» (друга половина 1860-х); «Патріарх Никон у Новому Єрусалимі» (1867, Третьяковська галерея); «Весіння поїздка цариці на богомілля за царя Олексія Михайловича» (полотно, олія, 1868, Третьяковська галерея). <small>«Посол князя КурбськогоВасиль Шибанов перед Іваном Грозним»<small>«Вербне воскресіння у Москвіза царя Олексія Михайловича»<small>«Іван Грозний біля тілавбитого ним сина»<small>«Сцена з домашнього життяросійських царів»<small>«Патріарх Никону Новому Єрусалимі»<small>«Весіння поїздка цариці на богомілляза царя Олексія Михайловича» Автор ілюстрацій до: поеми Михайла Лермонтова «Пісня про купця Калашникова» (туш, перо, 1862—1864, Третьяковська галерея); роману Олексія Толстого «Князь Срібний» (туш, перо, 1863—1865, Третьяковська галерея). У Курській картинній галереї зберігається близько 30 робіт художника, в основному це етюди до картин, дитячі та ліцейські малюнки, барбізонські етюди, а також кілька картин, з часів навчання в Олександрівському ліцеї: «Макет акули», «Французькі солдати, що відстрілюються» (1857), тощо.

Вшанування У Державному архіві Курської області зберігається велике зібрання документів сім'ї Шварца; На фасаді курської школи № 18 імені Олександра Сергеєва по вулиці Радянській, на місці якої стояв будинок, де народився художник, 4 жовтня 2007 року встановлено мармурову меморіальну дошку з його портретом.

Примітки

Література