Зоря головної послідовності спектрального класу A — зоря головної послідовності, що має спектральний клас A. Розташування зорі на головній послідовності діаграми Герцшпрунга — Рассела також позначають класом світності V (п'ять), а фізично воно означає, що джерелом енергії зорі є ядерне горіння водню в її ядрі. Спектри цих зір відзначаються особливо сильними лініями поглинання водню серії Бальмера. Їхня маса становить приблизно від 1,7 до 2,1 мас Сонця (), температура поверхні — від 7600 до 10 000 К, а тривалість життя — близько чверті тривалості життя Сонця. Зорі спектрального класу A не мають конвективних зон, тому не повинні мати магнітного динамо. Унаслідок цього вони не створюють потужних зоряних вітрів і, відповідно, не генерують помітного рентгенівського випромінювання. Яскравими прикладами таких зір є Альтаїр (A7), Сіріус A (A1) і Вега (A0).
Спектральні еталонні зорі
+ Властивості типових зір головної послідовності класу ATables VII, VIIIСпектральнийкласМаса ()Радіус ()Світність ()Ефективнатемпература(К)Показниккольору A0V 2,33 2,193 38,379 700 0,00 A1V 2,17 2,136 30,769 300 0,04 A2V 2,06 2,117 24,218 840 0,07 A3V 1,92 1,861 17,068 600 0,10 A4V 1,88 1,794 13,438 250 0,14 A5V 1,86 1,785 12,368 100 0,16 A6V 1,83 1,775 11,127 910 0,19 A7V 1,76 1,750 10,007 760 0,21 A8V 1,67 1,747 9,127 590 0,25 A9V 1,63 1,747 8,247 400 0,27 Переглянута система Єркського атласу містила щільну сітку еталонних карликів спектрального класу A, однак не всі вони збереглися як стандарти донині. «Опорними точками» та «еталонами-орієнтирами» системи спектральної класифікації Моргана — Кінана серед зір головної послідовності класу A, тобто такими, що залишалися незмінними протягом років і фактично визначають систему, є Вега (A0 V), Фекда (A0 V) та Фомальгаут (A3 V). У класичному огляді класифікації Моргана і Кінана (1973) не наведено «еталонів-орієнтирів» між типами A3 V і F2 V. HD 23886 запропоновано в 1978 році як стандарт A5 V.
Річард Ґрей і Роберт Гаррісон подали найновіші уточнення послідовності спектральних стандартів карликів класу A у двох працях 1987 і 1989 років. Вони навели набір швидко- й повільно обертових еталонних карликів класу A, зокрема HD 45320 (A1 V), HD 88955 (A2 V), 2 Гідри (A7 V), (A7 V) та 44 Кита (A9 V). Окрім стандартів Моргана — Кінана, поданих у працях Моргана та в роботах Ґрея і Гаррісона, іноді як стандарт також наводять Зосму (A4 V). Опублікованих стандартних зір типів A6 V і A8 V не існує.
Планети Зорі спектрального класу A є молодими (зазвичай кількасот мільйонів років), і багато з них мають надлишок інфрачервоного випромінювання відносно рівня, очікуваного лише від самої зорі. Цей інфрачервоний надлишок зумовлює випромінювання пилу в диску, де формуються планети. Огляди показують, що масивні планети часто формуються навколо зір класу A, однак їх важко виявити методом доплерівської спектроскопії. Це пов'язано з тим, що такі зорі зазвичай дуже швидко обертаються, через що спектральні лінії значно розширюються, і стає складно виміряти невеликі доплерівські зсуви, спричинені планетами на орбіті. Згодом такі масивні зорі еволюціонують у холодніші червоні гіганти, які обертаються повільніше, тому їх можна досліджувати методом радіальних швидкостей.
Доплерівські огляди різних типів зір показують, що приблизно одна з шести зір із масою, удвічі більшою за сонячну, має одну або кілька планет розміру Юпітера, тоді як серед сонцеподібних зір така частка становить приблизно одну з шістнадцяти. До систем зір класу A, у яких виявлено планети, належать HD15082, Бета Живописця та HR 8799.
Приклади зір головної послідовності класу A з навколозоряними дисками та екзопланетами:
Назва Спектральнийклас Маса (M☉) Радіус(R☉) Розмір диска(а. о.) Екзопланети Вега A0V 2,15 2,73 170 / 815 Vega b (кандидат) Фомальгаут A3V 1,92 1,84 209 Фомальгаут b (існування спірне), безіменний кандидат HR 8799 A5V 1,43 1,44 360 , , HR 8799 d, , HR 8799 f (кандидат) Бета Живописця A6V 1,75 1,73 1835 Бета Живописця b,
Приклади У межах 40 світлових років: Назва Спектральнийклас Сузір'я Зоряна величина Маса(M☉) Радіус(R☉) Світність(L☉) Відстань(св.р.) Сіріус A0mA1 Va Великий Пес −1,46 2,063 Альтаїр A7 V Орел 0,76 2,007 × 1,565 10,6 See Table 2 for stellar parameters. 16,73 Вега A0 Va Ліра 0,026 () × () 25,04ФомальгаутA3 VПівденна Риба1,1725,1ДенеболаA3 VaЛев2,141,7835,8
Сіріус — найяскравіша зоря нічного неба.
Див. також
Зоря спектрального класу A
Коментарі
Примітки