Гораціо Вокер RI RCA LL. D. (12 травня 1858 — 27 вересня 1938) — канадський митець. Він працював у техніках олії та акварелі, часто зображуючи сцени сільського життя в Канаді. Зазнав впливу барбізонської школи.
Життя і творчість
Ранні роки Вокер народився в 1858 році в сім'ї Томаса і Жанни Моріс Вокер. Томас Вокер емігрував у 1856 році з Йоркшира, Англія, до Лістовела, Західна Канада, разом зі своєю дружиною франко-англійського походження. Томас став власником ділянки землі для лісозаготівлі в західній частині Об’єднаної провінції Канади, і Гораціо виріс у відносному комфорті. Його інтерес до мистецтва, можливо, походить від його батька, який виготовляв маленькі фігурки як хобі. І батьки, і вчитель місцевої школи заохочували малювання як розвагуFarr, 11..
У 1870 році, на 12-й день народження Вокера, його батько вперше привіз його до міста Квебека. Його батько час від часу їздив у відрядження до міста, провадячи свій лісовий бізнес. Під час цієї подорожі вони відвідали Île d'Orléans у пошуках соснового лісу. Протягом наступних років Вокер відвідував місто Квебек. Його формальне навчання закінчилося в державній школі Листовела в 1872 році; він ніколи не здобував формальної академічної освіти з мистецтва. У віці 15 років Вокер переїхав до Торонто, Онтаріо, щоб стати учнем у фотографічній фірмі Notman and Fraser. Це була щаслива можливість, оскільки кілька успішних художників також працювали там; Вокер навчився акварелі у Роберта Форда Ґаґена, мініатюрного портретного живопису у Джона Артура Фрезера, а живопису у Луціуса Річарда О'Браєна та Анрі ПерреHarper, 204..
Зріле життя і кар'єра
Вокер пропрацював у фірмі лише три роки, поки не переїхав до Сполучених Штатів Америки з незрозумілих причин. У 1928 році Гектор Чарльзворт писав, що Вокера «спустили зі сходів» і звільнили за сварку з родичем сім’ї. Однак більш імовірно, що Вокер їздив до Філадельфії на американське сторіччя в 1876 році, на виставку, де Нотман і Фрезер отримали міжнародну нагороду, яка дала фірмі привілей ексклюзивних прав на фотозйомку для святкувань. Зрештою, можливо, Вокер вирішив залишитися і продовжити практикувати живопис.
У період життя Вокера приблизно в 1878 році він познайомився з художниками барбізонської школи, які на той час виставлялися в американських музеях і галереях. У 1880 році Вокер здійснив тривалу подорож до Європи, щоб дізнатися більше про барбізонські методи та вдосконалити свою аграрну тематику, яка стала визначальною в його живопису на все життя.
Що сталося з Вокером протягом наступних двох років, залишається незрозумілим, але в 1878 році він відкрив студію в Нью-Йорку. У 1880-х роках батьки Вокера переїхали до Рочестера, штат Нью-Йорк, і Вокер брав участь у заснуванні Рочестерського художнього клубу. Ще однією ознакою зростаючого успіху Вокера було запрошення приєднатися до членства в American Watercolor у 1882 році. У 1883 році він одружився з Жанетт Прітті (померла в 1938 році) з Торонто. У них було двоє дітей, Еліс (1884–1891) і Гораціо-молодший (1886–1910). Десь у цей період Вокер придбав резиденцію на острові Орлеан у селі Сент-Петроніль. Відтепер і до виходу на пенсію Вокер проводив літо в Квебеку, а зиму — у своїй студії в Нью-Йорку.
Особисте життя Вокера було катастрофічним: його дочка померла від дифтерії, син від туберкульозу, а його дружина Жанетт була госпіталізована назавжди в 1914 році через параною. Ці трагедії, здається, не вплинули на його живопис; тематика і стиль Вокера залишалися незмінними протягом усієї його кар'єриFarr, 16.
Членство та організації Вокер був членом кількох мистецьких організацій, у тому числі Американського товариства акварелі (1882), Королівської канадської академії мистецтв (асоційований член у 1883, дійсний член у 1913), Товариства американських митців (1887), Національної академії дизайну (асоційований член у 1890 р., дійсний член у 1891 р.) і Британського інституту акварелі (1901 р.). Він був одним із засновників Канадського мистецького клубу, який обрав його своїм президентом у 1915 році./ У 1928 році він офіційно вийшов на пенсію та переїхав до Сент-Петроніля, Квебек. Там він помер 27 вересня 1938 року.
Нагороди та призи
Золоті медалі, Американська художня галерея, Нью-Йорк (1887, 1889) Премія Еванса, Американське товариство акварелі (1888) Бронзова медаль, Всесвітня виставка, Париж, Франція (1889) Золота медаль, Всесвітня Колумбійська виставка, Чикаго, Іллінойс (1893) Золота медаль, Панамериканська виставка, Буффало, Нью-Йорк (1901) Золота медаль, Чарльстонська виставка, Чарлстон, Південна Кароліна (1902) Дві золоті медалі (за олію та акварель), виставка Луїзіани, Сент-Луїс, Міссурі (1904) Почесна медаль Пенсільванської академії образотворчого мистецтва, Філадельфія, Пенсільванія (1906) Перша премія, Вустерський художній музей, Вустер, Массачусетс (1907) Золота медаль, Пан-Тихоокеанська міжнародна виставка, Сан-Франциско, Каліфорнія (1915)
Він був удостоєний почесних докторських ступенів Університету Торонто (1916) та Університету Лаваля, Квебек (1938).
Вокер був визнаний національною історичною особою в Довіднику федеральної спадщини.
Вибрані твори
A Canadian Pastoral After the Wedding An Old Islander At Low Tide Ave Maria Boeuf à l'abreuvoir By the Fireside Canoe Cove Célestin Corner of Pig Lane in Québec Corner of Sainte-Pétronille Corner of the Stable De Profundis Deo Gratias Église de l'Île-aux-Grues Fagot Gatherers Farmhouse Interior First Snow Fishing Nets Girl with Turkeys Golden Dew Hauling the Log Hauling Wood Hay Making
Horses at Trough Ice Cutters Interior of a House Killing Pigs La Rencontre La soue à cochons La tonte du mouton Le vieux four Little White Pigs and their Mother Man Sawing Wood Maple Sugar Harvest Mare and Foal Milk Maid Île d'Orléans Milking Early Morn Milking on the Batture Morning Île d'Orléans Morning Sainte-Pétronille Old House at Sainte-Famille Oxen drinking Oxen Ploughing Peasant Scraping Pig Pétronille de Saint-François Potato Gatherers Preparing the Feed
Sheep Shearers Spring Forage The Bake Oven The Farmer's Wife The Gardener The Harrow The Rainbow The Return The Royal Mail The Sheep Fold The Shepherdess The Smugglers The Sorcerers The Thresher The Turkey Girl Tournant la herse Tree Fellers Turkeys Turning the Harrow Unloading Hay Boat Vieille Maison à Ste-Famille Way-Side Shrine at Saint-Laurent Winter Wood-Cutters
Примітки
Список літератури
Farr, Dorothy. Horatio Walker 1858–1938. Kingston: , 1977 Gravel, Lyne. Les Oeuvres d’Horatio Walker. Quebec: Musée du Québec, 1987 Harper, Russell. Painting in Canada: A History 2nd ed. Toronto: University of Toronto Press, 1981. Karel, David. Horatio Walker. Québec: Fides, 1986. Price, Newland F. Horatio Walker. New York and Montreal: Louis Carrier Co., 1928. Reid, Dennis A Concise History of Canadian Painting 2nd Edition. Toronto: Oxford University Press, 1988. .
Зовнішні посилання
Десятки творів Гораціо Вокера відтворені на сайті Квебекської історії Маріанопольського коледжу Біографія Гораціо Вокера з Лондонського музею Галерея художника: Картини та малюнки з Національної галереї Канади Виставка «Горизонти Канади» віртуальних музеїв : (1860–1940).