ГЕС Гіз-Галаси (, ) — гребля з ґрунтових матеріалів на річці Аракс, нею проходить міжнародний кордон між Азербайджаном та Іраном .
Розташована у Джебраїльському районі Азербайджану та провінції Східний Азербайджан, Іран, за 12 км вниз за течією від ГЕС Хода-Афарин. Ghafarzadeh, Yousef (16 May 2024). "Grand Border Project of Iran and Azerbaijan; A Symbol of Iranian Engineers' Capability and Realization of Water Diplomacy". IRNA. Побудована як для виробництва електроенергії, так і для зрошення рівнин у регіоні, це третій спільний проект Азербайджану та Ірану на річці Аракс.
Водосховище Гіз-Галаси забезпечить водою 12 000 га землі.
Історія Основними цілями будівництва греблі Гіз-Галаси були виробництво гідроелектроенергії та зрошення. Проект був розроблений відповідно до угоди між Радянським Союзом та Іраном у жовтні 1977 року.
У 1993 році територія, де планувалося побудувати дамбу, була окупована Республікою Нагірний Карабах.
Під час першого офіційного візиту 28 червня — 2 липня 1994 року президента Азербайджану Гейдара Алієва до Ірану було підписано меморандум про реалізацію проекту.
У лютому 2016 року уряди Азербайджану та Ірану підписали угоду про співпрацю в галузі будівництва, експлуатації, використання енергетичних і водних ресурсів водосховищ Хода-Афарин і Гіз-Галаси.
18 жовтня 2020 року Азербайджан повернув контроль над своєю стороною дамби.
19 травня 2024 року президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Ірану Ібрагім Раїсі зустрілися на місці будівництва гідроелектростанції Гіз-Галаси, щоб урочисто відкрити її, а також ввести в експлуатацію ГЕС Хода-Афарин.
Пізніше того ж дня Раїсі та інші високопоставлені іранські чиновники загинули в аварії вертольота на шляху до Тебрізу.
Технічні характеристики Гребля має довжину пасма 834 м та висоту 37 м. Об'єм водосховища 62 млн м³. Продуктивність водоскиду 3440 м³/с.
Примітки