Анджей Зборовський гербу Ястшембець ( бл. 1530-х — 1598) — військовий і державний діяч Королівства Польського та Речі Посполитої; мечник коронний і краківський (1569—1574), маршалок надвірний коронний (1574—1588), каштелян сяноцький (?1580 чи 1583—1588 чи 1590), бецький (1590—1598); староста радомський (1574—1588).
Життєпис Народився Анджей орієнтовно в 1530-х рокахZbigniew Anusik, Kilka uwag o dziejach rodu Zborowskich w XVI wieku. Na marginesie książki Ewy Dubas-Urwanowicz , [w:] Przegląd nauk historycznych, R. XVII, nr. 2 (2018), s. 298. у сім'ї, на той час, королівського придворного, кальвініста Маціна Зборовського та Анни Конарської з Ґури гербу Абданк. Мав шістьох братів і шістьох сестер. Єдиний із родини пізніше перейшов у католицтво.
За деякими даними, Зборовський здобув освіту в Неаполі, пізніше перебував у Відні при дворі імператора Максиміліана IŻegota Pauli, Pamiętniki do życia i sprawy Samuela i Krzysztofa Zborowskich, Lwów, 1846, s. XV.. Протягом 1557—1562 років навчався в університетах Франкфурта-на-Одері, Віттенберґа, Майнца та Відня.
1567 року як ротмістр брав участь у військових діях проти Московського царства, зокрема знаходився у таборі коронних військ під РадошковицямиHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 10: [Z-Ż]., Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1845, s. 133..
Вперше був обраний послом від Сандомирського воєводства на Люблінський сейм 1569 року, під час якого підписав акт Люблінської уніїMarek Ferenc, Posłowie koronni na sejmie unii lubelskiej (unie polsko-litewskie w dyskusji sejmowej), [w:] Zeszyty naukowe Uniwersytetu Jagiellińskiego: Prace Historyczne, 141, z. 2 (2014), s. 373.. Тоді ж, очевидно, був призначений мечником краківським і коронним, адже до кінця XVI століття ці посади були поєднаніUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 90..
1570 року розгорівся конфлікт між Анджеєм Зборовським і київським воєводою Костянтином Василем Острозьким. Зборовський підтримав Станіслава Тарновського у суперечці з Острозьким за спадок гетьмана Яна Амора Тарновського, зокрема — за Тарновський маєток. 17 квітня Анджей на чолі військового загону близько 1000 чоловік узяв у облогу та врешті-решт здобув Тарновський замок, а також здійснив наїзди на інші маєтностіTomasz Kempa. Konflikt między kanclerzem Janem Zamoyskim a książętami Ostrogskimi i jego wpływ na sytuację wewnętrzną i zewnętrzną Rzeczypospolitej w końcu XVI wieku // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. — 2010. Випуск 9. — С. 69.. Наступного року Острозький отримав від короля Сигізмунда II Августа підтвердження дідичного володіння Тарновським графством, а Станіслав Тарновський наказ назавжди мовчати про цю справу та виплатити величезну компенсаціюKrzysztof Moskal, hasło: Wojna o Hrabstwo Tarnowskie, w: Encyklopedia Tarnowa, red. A. Niedojadło, Tarnów 2010, s. 494..
Після смерті Сигізмунда II Августа 1572 року, розпочалася боротьба між партіями прихильників різних кандидатів на польський престол. Анджей Зборовський разом із своїми численними родичами підтримали кандидатуру французького королевича Генріха Валуа. Зборовський був послом на конвокаційний сейм 1573 рокуMarek Ferenc, Posłowie koronni na sejmie unii lubelskiej (unie polsko-litewskie w dyskusji sejmowej), [w:] Zeszyty naukowe Uniwersytetu Jagiellińskiego: Prace Historyczne, 141, z. 2 (2014), s. 377., під час якого підписав акт Варшавської конфедераціїPosłowie ziemscy koronni 1493—1600, pod red. Ireny Kaniewskiej, Warszawa 2013, s. 184, 218.. Під час елекційного сейму цього ж року він став виборцем Генріха Валуа. На початку лютого 1574 року Зборовський у Познані вітав новообраного монарха від імені малополян. Під час урочистих церемоній поховання короля Сигізмунда II Августа 10 лютого 1574 року та коронації Генріха 21 лютого цього ж року Анджей Зборовський як мечник коронний ніс одну з королівських інсиґній — мечDalszy ciąg pamiętników Orzelskiego, [w:] Niemcewicz J. U.: Zbiór pamiętników historycznych o dawnej Polsce. Lipsk, 1838, 1. 117—123.. Новий король призначив наприкінці квітня Анджея Зборовського маршалком надвірним короннимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 87., а в червні надав йому староство радомськеUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 78..
1575 року під час виборів короля голосував за кандидатуру імператора Максиміліана II ГабсбургаEwa Dubas-Urwanowicz, Koronne zjazdy szlacheckie w dwóch pierwszych bezkrólewiach po śmierci Zygmunta Augusta, Białystok 1998, s. 294.. Проте вже 1576 року підтримав Стефана Баторія, зокрема взяв участь у з'їзді під Єнджеювом, на якому 1 лютого був підтверджений вибір останнього королем Польщі. Згодом Зборовський супроводжував королеву Анну Ягеллонку з Варшави до Кракова на коронацію та весілля. Під час цих заходів за відсутності коронного маршалка виконував його функції.
Під час Лівонської війни своїм коштом виставив чималі військові загони для участі у військовому поході короля проти Московського царства. Зокрема, брав участь разом із братом, гетьманом надвірним коронним Яном Зборовським, як офіцер у облозі Полоцька 1579 року.
Імовірно, у 1580-х роках обіймав посаду каштеляна сяноцькогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III, Ziemie Ruskie, Zeszyt 1 Urzędnicy województwa Ruskiego XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Kazimierz Przyboś; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk, Łódź, Wydawnictwo Polskiej Akademii nauk, 1987, s. 409., можливо, це було протягом 1583—1588 років — у період між перебуванням на цьому уряді Яна Фредро та Яна ДрогойовськогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III, Ziemie Ruskie, Zeszyt 1 Urzędnicy województwa Ruskiego XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Kazimierz Przyboś; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk, Łódź, Wydawnictwo Polskiej Akademii nauk, 1987, s. 263..
У цей час розпочалася ворожнеча між Зборовськими та Яном Замойським. Останній 1578 року отримав посаду великого канцлера, на яку претендував Анджей Зборовський. Це налаштувало братів Зборовських проти короля та Замойського. У квітні 1584 року під час нелегального приїзду до Польщі був заарештований Самуель (Самійло) Зборовський за наказом вороже налаштованого до нього Яна Замойського. За звинуваченням у підготовці змови проти короля він був страчений 26 травня у Кракові за старим вироком 1574 року про баніцію. Брати Зборовські намагалися довести неправомірність страти братаEwa Dubas-Urwanowicz, Diariusz konwokacji senatu w Lublinie z sierpnia 1584 roku, [w:] Białostockie Teki Historyczne, T. 8, 2010, s. 196.Żegota Pauli, Pamiętniki do życia i sprawy Samuela i Krzysztofa Zborowskich, Lwów 1846, s. 132.. Вони розпочали «війну» проти Яна Замойського, яка закінчилися тим, що Кшиштофу була оголошена баніція — він повинен був покинути межі країни, а проти Анджея були висунуті 3 звинувачення, після яких він змушений був також покинути межі країни. За часів Сигізмунда III Вази баніція з Кшиштофа була знята.
Анджей Зборовський згодом мав конфлікт з каштеляном сандомирським Станіславом Тарновським через Стопницьке староство. Його раніше посідали батько Зборовського Марцін, каштелян краківський, а потім його син , воєвода краківський, і Ян Зборовський, зять Анджея, після якого останній мав усе успадкувати. Проте король Стефан після смерті бездітного Яна 1586 року надав згоду на викуп цього староства Тарновському. Під час безкоролів'я 1587 року Анджей Зборовський зі своїм озброєним загоном увірвався до Стопниці й захопив Тарновського, його дружину та дітей, які прямували до Ґданська. Лише після заступництва їхнього родича Тарновський повернув собі свободуŻegota Pauli, Pamiętniki do życia i sprawy Samuela i Krzysztofa Zborowskich, Lwów, 1846, s. XXV...
Після смерті короля Стефана Баторія наприкінці 1586 року знову розпочалося змагання за королівський трон між прихильниками ерцгерцога Максиміліана (табір Зборовських) та прихильниками Сигізмунда Вази (табір Яна Замойського). 1587 року під час виборів короля Анджей Зборовський підписав елекцію Максиміліана III Габсбурга. У серпні обидва претенденти були проголошені своїми прихильниками королями ПольщіAndrzej Kobus, Pobyt Maksymiliana Habsburga na zamku w Krzepicach przed bitwą pod Byczyną (1587/1588), [w:] Acta Universitatis Lodziensis. Folia Historica 109 (2021), s. 52..
1588 року Анджей очолив збройний похід Максиміліана як претендента на польський престол. Під час 24 січня вони обидва потрапили в полон до великого гетьмана Яна Замойського, який утримував бранців у своїй фортеці ЗамостіSzymon Konopacki, Chronologia dziejów Królestwa Polskiego dla młodego pokolenia, T. 2, Poznań, 1878, s. 2.Roman Sękowski, Niełatwe sąsiedztwo: Szkice i wypisy źródłowe do dziejów stosunków sąsiedzkich na pograniczu Śląsko-Polskim w XVI i XVII wieku, Opole, 2012, s. 15-16.. Врешті-решт, Замойський відпустив Зборовського на волю, проте добився на коронаційному сеймі позбавлення останнього від усіх його урядівŻegota Pauli, Pamiętniki do życia i sprawy Samuela i Krzysztofa Zborowskich, Lwów, 1846, s. XXXV, XXXVI..
Анджей Зборовський певний час опинився поза межами політичного життя. Проте, Сигізмунд III 1590 року призначив його каштеляном бецькимZbigniew Anusik, Kariery faworytów królewskich a kariery opozycjonistów w dobie panowania Zygmunta III (1587—1632), [w:] Przegląd nauk historycznych, R. III, nr 2(6), 2004, s. 40.Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Stanisław Cynarski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 45..
Помер Анджей Зборовський перед 2 травня 1598 рокуZbigniew Anusik, Podział dawnego latyfundium kasztelana krakowskiego Spytka Wawrzyńca Jordana (1518—1568) w 1597 roku. Studium z dziejów młodszej gałęzi rodziny Jordanów herbu Trąby, [w:] Przegląd nauk historycznych, R. XXI, nr. 2 (2022), s. 62.. Був похований, імовірно, у костелі святого Миколая в селі Солець-Здруй, де зберігся його надгробний пам'ятник, який помилково вважався присвяченим його братові Самуелю.
Маєтності Анджей Зборовський був дідичем зборовського ключа в Вішьлицькому повіті. До його складу входило родове гніздо — село Зборув із замком та села Солець, Янув (частина Сольця-Здруй), Жукув, Пясек-Малий, Ґадава, Сулковиці, Влосновиці, Кікув, Любуш, Любуська Воля чи Бжозувка, Баджиховиці, Босовиці та Шьренява чи Вулька (частина Срочкува). Незадовго до 1598 року Зборовський продав ці маєтки сандомирському каштеляну Станіславу ТарновськомуZbigniew Anusik, Kilka uwag o dziejach rodu Zborowskich w XVI wieku. Na marginesie książki Ewy Dubas-Urwanowicz , [w:] Przegląd nauk historycznych, R. XVII, nr. 2 (2018), s. 311..