Дракенґард (), відома в Японії як Drag-On Dragoon, — це серія рольових відеоігор, створена Йоко Таро, спочатку розроблена компанією «Cavia»https://www.siliconera.com/drakengard-3-producer-and-creative-director-explain-how-the-game-came-to-be/ і видана «Square Enix». Однойменна перша гра серії була випущена 2003 року на «PlayStation 2», і з тих пір вийшли продовження, приквел і кілька спінофів. Серію спінофів під назвою Nier, дія якої відбувається в альтернативній часовій лінії, встановленій після альтернативного закінчення першої Drakengard, ніж те, яке відбулося в 2005 році в «Drakengard 2». Йоко був режисером кожної гри в обох серіях, за винятком «Drakengard 2», в якій він брав лише незначну участь.
Історії як Drakengard, так і Nier зазвичай зосереджені на долі та особистостях невеликої групи протагоністів, які прямо чи опосередковано пов'язані з подіями, що відбуваються. Похмурі або зрілі теми сюжету та персонажів, а також численні кінцівки стали основними елементами серії. Місце дії ігор серії Drakengard — похмурий фентезійний світ, схожий на Північну Європу, де пліч-о-пліч живуть люди та істоти з мітів і легенд, тоді як дія ігор серії Nier розгортається у далекому майбутньому, де кінець першої частини Drakengard відрізняється від того, що стався у Drakengard 2, і привів до подій Nier та, врешті, Nier:Automata, дія якої відбувається у зовсім іншому, постапокаліптичному науково-фантастичному світі. Обидві серії отримали високу оцінку за складних персонажів і сюжетні лінії, хоча практичний геймплей ігор серії Drakengard був підданий критиці.
Як Drakengard, так і оригінальна Nier вже давно вважаються популярними в Японії, добре продаються і стали культовими, що призвело до численних адаптацій і додаткових медіа, таких як книги (в тому числі кілька романів), манґа, комікси і театральні постановки. Вони залишалися маловідомими за межами Японії до виходу у 2017 році гри Nier: Automata, яка стала світовим комерційним і критичним хітом і призвела до зростання інтересу з боку західних країн, внаслідок чого у 2021 році вийшов ремастер оригінальної Nier з підзаголовком Replicant ver.1.22474487139…, який привернув до себе більшу увагу і значно кращі продажі, ніж оригінал.
Ігри серії
Drakengard 1, перша частина франшизи. Вона вийшла для PlayStation 2 (PS2) у вересні 2003 року в Японії, у березні та травні 2004 року в Північній Америці та Європі відповідно. Square Enix видала гру в Японії та Північній Америці, а Gathering of Developers — на європейських територіях. Ексклюзивний для Європи мобільний порт був випущений у серпні 2004 року. Мобільна версія була розроблена та видана спільно з Macrospace. Drakengard 2, друга частина серії і пряме продовження першої гри. Вона вийшла на PS2 у червні 2005 року в Японії, у лютому 2006 року в Північній Америці та у березні того ж року в Європі та Австралії. Для випуску гри на західних територіях Square Enix співпрацювала з європейським розробником і видавцем ігор Ubisoft. Ubisoft також займалася локалізацією гри. Drakengard 3, третя частина основної серії та приквел до першої гри. Вона вийшла на PS3 у грудні 2013 року в Японії та у травні 2014 року в Північній Америці та Європі. Як і «Nier», вона була видана у всіх регіонах компанією Square Enix. Nier, спін-офф від основної серії, що випливає з останньої з п'яти можливих кінцівок «Дракенґарду». Nier вийшла на PlayStation 3 (PS3) і Xbox 360 (як Nier Replicant в Японії тільки для PS3, Nier Gestalt в Японії для Xbox 360 і NieR в Північній Америці і Європі) у квітні 2010 року в усіх регіонах. Вона була видана компанією Square Enix. Оновлена версія під назвою Nier Replicant ver.1.22474487139… була випущена для PlayStation 4, Xbox One та Microsoft Windows у квітні 2021 року. Nier: Automata, віддалене продовження «Nier», дія якого відбувається у тому ж всесвіті, але на тисячі років у майбутньому. Гра вийшла для PlayStation 4 у лютому 2017 року, Microsoft Windows у березні 2017 року, Xbox One у червні 2018 року та Nintendo Switch у жовтні 2022 року. Nier Reincarnation, основна гра серії «Nier» для мобільних платформ, дія якої відбувається у всесвіті «Nier», але в таємничому місці, відомому як «Клітка». Гра вийшла для Android та iOS у лютому 2021 року.
Розробка
Історія
Ідея створення Drakengard виникла у 1999 році між Такамаса Шиба та Такуя Івасакі. Ігровий процес був задуманий як суміш елементів з Ace Combat і Dynasty Warriors 2. Команда, що розробляла гру, відома під псевдонімом «Project Dragonsphere». Розробкою гри займалася Cavia, а режисером був пан Йоко Таро, який став головним рушієм похмурої атмосфери гри. Це був перший проєкт Шиби як продюсера. Оскільки Йоко було сказано, що продовження не буде, врешті в грі було створено кілька кінцівок. Коли гра була локалізована і випущена на заході, посилання на такі речі, як сексуальні табу, були піддані цензурі. Крім того, було змінено назву, оскільки «Drag-On Dragoon» вважалося неправильним для західної аудиторії. Не дивлячись на прогнози, «Дракенґард» став достатньо успішним, щоб, врешті, було заплановано продовження. До створення другої гри повернулося чимало співробітників, хоча Йоко здебільшого був пов'язаний з іншими проєктами, на посаді режисера його замінив Акіра Ясуї. Йоко все ще брав участь у розробці, і між ним та Ясуї відбувалися творчі зіткнення під час розробки. Зрештою, Ясуї зробив «Дракенґард 2» тематичною протилежністю попередньої гри, використавши світліші тони та ширшу колірну палітру.
«Nier» виникла, коли Йоко та Шіба об'єдналися, щоб створити третю гру «Drakengard». З розвитком проєкту він ставав все більш відірваним від основної спадкоємності і врешті-решт перетворився на абсолютно новий спін-офф. Незважаючи на те, чим він став, Йоко заявив, що вважає «Nier» справжнім «Дракенґард 3». Це була остання гра, розроблена Cavia. Після її виходу Cavia закрилася і була поглинута AQ Interactive, а Йоко Таро пішов, щоб зайнятися більш широким спектром проєктів. Пізніше Йоко та Шіба знову зібралися разом, щоб створити повноцінне продовження «Дракенґард», маючи намір створити хардкорну рольову гру для фанатів. На відміну від попередніх ігор серії, Drakengard 3 розроблявся Access Games. Напередодні виходу «Drakengard 3» і Йоко, і Шіба висловили готовність продовжити серію на PlayStation 4, якщо гра буде достатньо успішною. Виступаючи у 2014 році після виходу гри, Йоко заявила, що серія призупинена через брак коштів. Також пізніше стало відомо, що нова гра спін-оффу Nier перебуває в розробці у Square Enix та PlatinumGames.
Написання та дизайн персонажів
Історії персонажів оригінальної гри написали Йоко, Шіба та Івасакі, а основний сценарій гри написав Савако Наторі, який згодом став співавтором основних сценаріїв для майбутніх ігор серії Drakengard. Йоко розробив темні елементи, щоб контрастувати та активно конкурувати з такими іграми, як Dragon Quest та Final Fantasy. Йоко задумав «божевільних» персонажів, виходячи з того, що люди, які вбивають сотні людей, переслідуючи свої цілі і отримуючи від цього задоволення, природно є божевільними. Під час виробництва «Nier» його фокус змінився на написання історії, де кожен вірить у свою правоту, незалежно від того, що він робить. За допомогою цього Йоко також намагався відповісти на питання, чому люди прагнуть вбивати. Хоча деякі похмурі теми були збережені і в «Дракенґард 2», багато інших сюжетних елементів стали більш мейнстрімовими. «Дракенґард 3» мав на меті повернутися до похмурої естетики, але також включити моменти гумору та зв'язок з «Nier».
Дизайнер персонажів для ігор серії «Drakengard» — Кіміхіко Фудзісака. Спочатку він був другорядним співробітником Cavia, але команда була вражена його майстерністю художника-аматора, і його було рекомендовано на посаду дизайнера персонажів для гри. На дизайн як персонажів, так і світу вплинули обладунки та одяг середньовіччя. Він повернувся на ту саму посаду для Drakengard 2, а пізніше для Nier. Йому не сподобалися деякі з його початкових проєктів для Drakengard, і він скористався можливістю переробити їх на свій смак для аркадної гри Lord of Vermilion. У Drakengard 3 Фудзісака створив головну героїню «Zero» на основі похмурої тематики гри, хоча деякі незвичні елементи були майже вирізані. Інші жіночі персонажі були натхненні Puella Magi Madoka Magica, тоді як чоловічі персонажі, які вважалися менш пріоритетними, були розроблені на основі чоловічих архетипів і були швидко затверджені.
Над дизайном персонажів для Nier працював художник під псевдонімом D.K. Для міжнародного релізу Nier головний герой був перероблений з підлітка на дорослого персонажа. Це було зроблено тому, що видавці вважали, що доросліший персонаж більше сподобається західним гравцям. У «Nier: Automata» дизайном головного героя займався Акіхіко Йошида, художник, відомий своєю роботою над серією «Final Fantasy». Спочатку очікувалося, що він відмовиться, але він погодився, оскільки кілька співробітників його компанії CyDesignation були фанатами Nier. Йоко попросив його зосередитися на плавних контурах і чорному кольорі. Інших персонажів розробили Юя Нагаї та Тошіюкі Ітахана.
Музика
Саундтрек до першої гри створили Нобуйоші Сано і Такаюкі Айхара. Вони створили партитуру, використовуючи семпли відомих класичних композиторів. Саундтрек до другої гри написали Рьокі Мацумото та Аої Йошікі, які ніколи раніше не займалися саундтреками до відеоігор. Японську тематичну пісню гри, «Hitori», заспівала Міка Накашіма. Музику до Nier написав Кеїчі Окабе, який створив саундтрек як щось відмінне від основної серії, і щоб безпосередньо відобразити похмурий тон сеттингу та історії гри. Співачка Емі Еванс (Еміко Ребекка Еванс) написала і заспівала вокальні партії, а також виконала багато треків на вигаданій мові, що отримала назву «Chaos Language». «Chaos Language» — це не стільки мова, скільки стиль написання, оскільки кожна окрема пісня має свою мову, засновану на мові реального світу. Єдиним винятком є «Song Of The Ancients», яка співається мовою, заснованою на кількох різних мовах, а не на одній. Окабе повернувся до написання саундтреку до «Дракенґарду 3»: в інтерв'ю він заявив, що, створюючи музику, він намагався наслідувати творчість попередніх композиторів, не імітуючи їх. Він також зауважив, що результат вийшов дуже несхожим на традиційні ігри Square Enix. У грі є дві тематичні пісні: «Black Song» у виконанні Еір Аой та «This Silence is Mine», власне тематична пісня гри, написана і заспівана Чіхіро Оніцука. Окабе знову створив музику вже для Nier: Automata".
Оцінки
Протягом багатьох років серія «Дракенґард» отримувала відгуки від змішаних до позитивних. На сьогоднішній день оригінальна «Drakengard» отримала найбільш позитивний відгук серед основних ігор серії, «Drakengard 2» та «Drakengard 3» отримали нижчі оцінки. Кожна гра серії отримала схвальні рецензії від японського ігрового журналу Famitsu.
Протягом більшої частини свого існування серія отримувала найбільше похвал за сюжет. Хоча окремі аспекти піддавалися критиці, похмура атмосфера, нестандартні персонажі та загальні сценарії були названі одними з сильних сторін кожної гри. Незважаючи на деякі змішані почуття рецензентів щодо історії в цілому або окремих її аспектів, персонажі та сюжет «Drakengard 3» також були високо оцінені. Основним винятком є «Drakengard 2»: світліший тон історії та більш традиційна оповідь були відзначені, а іноді і розкритиковані за надмірне спрощення або надмірну схожість з іншими іграми в цьому жанрі. Персонажі «Дракенґарду» залишаються популярними в Японії: «Dengeki» провела конкурс популярності цих персонажів з нагоди десятої річниці серії та анонсу «Дракенґарду 3». Серед найпопулярніших персонажів були головні герої першої гри, Каїм та Ангелус.