Українська мова в Росії () — одна з найпоширеніших мов Російської Федерації — сьоме місце за кількістю носіїв у Росії (1,1 млн чол. (незалежно від не/рідної мови) або 0,82 % від населення країни за переписом 2010 року; в 2002 році - четверте місце при 1815210 володіли, або 1,25%).
У РФ існувала одна бібліотека української літератури в Москві, засновником якої був Юрій Кононенко. Бібліотека української літератури в Москві (БУЛ) — державна установа культури, історичний наступник колишньої Центральної української бібліотеки Москви (1918-1938). Бібліотека була знову зачинена у 2018 році.
Українська мова історично поширена на прикордонних з Україною територіях Росії: її східнополіський говір на Стародубщині (південно-західна частина Брянської області) , слобожанський говір на Східній Слобожанщині (західна частина Курської області, південна частина Білгородської центральна частина Воронезької області) та степовий говір на Кубані (більша частина Краснодарського краю, окремі райони на півдні Ростовської області)Гриценко П. Ю. Степовий говір // Миртов А. В. Украинцы на Дону. — Ростов-на-Дону, 1930. — 72 с..
Українську мову на Кубані місцеві називають «балачкою». На офіційному рівні вона, як і інші поширені в Росії українські діалекти, визнана діалектом російської мовиJames B. Minahan 2000 Greenwood Press One Europe, Many Nations: A Historical Dictionary of European National Groups, Kuban Cossacks p. 384 ISBN 0-313-30984-1.
Згідно із заявою МЗС РФ у 2009 році, «у Російській Федерації немає шкіл, де вся навчальна програма викладається українською мовою».
З 2014 року в ході російсько-української війни, Росія проводить політику насильницької русифікації та викорінення української мови на захоплених нею територіях України. Цій політиці також піддаються депортовані в Росію українські діти.
У 2022 році радіостанцію «Ехо Москви» було оштрафовано на 30 тисяч рублів за використання української мови в передачі «Що там у них».
Спроба українізації (1923-1932 роки) У рамках політики коренізації на територіях РРФСР, населених українцями, радянська влада до кінця 1932 року проводила українізацію: в діловодство вводилася українська мова, була створена система освітніх установ з викладанням українською мовою, готувалися українські кадри. Українці в РРФСР отримали свої автономні утворення. До 1 грудня 1933 року в РРФСР було 50 українських національних районівДроздов К. С. Политика украинизации в Центральном Черноземье, 1923 −1933 гг. — М., СПб.: Центр гуманитарных инициатив, 2012. — С. 451.. Завершити українізацію до кінця 1932 року вдалося далеко не у всіх місцевостях, де українці становили більшість населення.
По всій території РРФСР (на відміну від інших союзних республік) українізація була швидко згорнута на підставі спільної директиви ЦК ВКП(б) та РНК СРСР від 15 грудня 1932Дроздов К. С. Политика украинизации в Центральном Черноземье, 1923 −1933 гг. — М., СПб.: Центр гуманитарных инициатив, 2012. — С. 433.. Виконання директиви на місцях провели швидко і за кілька тижнів перейшли від українізації до русифікації. Вже 28 грудня 1932 бюро обкому ВКП(б) Центрально-Чорноземної області на виконання спільної директиви ЦК ВКП(б) та РНК СРСР від 15 грудня 1932 року прийняв наступні рішенняДроздов К. С. Политика украинизации в Центральном Черноземье, 1923 −1933 гг. — М., СПб.: Центр гуманитарных инициатив, 2012. — С. 433—434.:
З 1 січня 1933 року припинити викладання української мови у всіх школах І та ІІ ступенів (крім сьомих груп випуску поточного навчального року); З 1 січня 1933 р. скасувати всі курси з підготовки вчителів української мови; Замінити у всіх навчальних планах викладання української мови та літератури на викладання російської мови та літератури; З 15 січня 1933 року припинити викладання української мови у педагогічних технікумах (крім третіх курсів); Ліквідувати Борисівський та Волоконовський українські педагогічні технікуми; Припинити викладання української мови у Білгородському педагогічному інституті; Скасувати курси з навчання української мови для технічного складу сільрад.
26 грудня 1932 року вийшло розпорядження № 59 по Центрально-Чорноземній області, яке ліквідувало українізацію у судочинстві. Цей документ наказувавДроздов К. С. Политика украинизации в Центральном Черноземье, 1923 −1933 гг. — М., СПб.: Центр гуманитарных инициатив, 2012. — С. 434.:
Перекласти все діловодство у судах та прокуратурі російською мовою; Негайно припинити листування українською мовою; Припинити виплачувати працівникам-українцям будь-які надбавки за роботу українською мовою; Ліквідувати українську касаційну групу обласного суду.
Таким чином, в українських районах РРФСР незавершена українізація була змінена русифікацією.
Володіння мовами
1 400 576 українців володіють іншими (крім російської) мовами (47,59 %), у тому числі 1 267 207 українців володіють українською мовою (за переписом 2002 року):
NмоваКількість2002Уд. вага (%)1російська мова293584599,762Українська мова126720743,063Німецька мова709292,414Польська мова181640,625білоруська мова95100,326Молдавська мова93990,327татарська мова36880,138казахська мова35470,129Узбецька мова23200,0810Грузинська мова19270,0711Вірменська мова14130,0512литовська мова10440,0413азербайджанська мова9540,0314комі мова9540,0315мордовські мови8990,03інший86210,29Всього2942961100,00 У 2010 році
Освіта Рівень освіти серед українців Російської Федерації старше 15 років (2002): N освіта кількість Уд. вага (%) 1 початкове загальне 209768 7,13 2 основне загальне 291830 9,92 3 середня загальна 421032 14,31 4 початкове професійне 345852 11,75 5 середня професійна 855426 29,07 6 неповна вища 67665 2,30 7 повна вища 543477 18,47 8 післявузівська вища 11845 0,40 9 без початкової освіти 23388 0,79 10 не вказали 5815 0,20 Усього 2942961 100,00
Структура української мови Всього на території Російської Федерації володіють українською мовою - 1 815 210 чол. (1,25 %, за переписом 2002 р.) — за цим показником українська мова займає четверте місце в державі після російської, татарської та німецької. У 2010 р. українська мова за кількістю володіючих перемістилася на сьоме місце з показником 1 129 838 (0,79 % від населення Росії).
Носії мови серед народів Росії NНаціональністьКількість2002Уд. вага (%)1Українці126720769,812Росіяни48371526,653Білоруси144120,794Татари48090,265Вірмени23650,136Німці20660,117Чуваші11480,068Азербайджанці8770,059Мордва7390,0410Башкири7260,0411Чеченці4690,0212Осетини3740,0213Казахи3520,0214Марійці3490,0215Удмурти3260,02Інші352761,94Усього1815210100,00 У 2010 році
Українська мова у республіках та автономних округах Росії РегіонукраїнціУд. вага (%)володіють українською мовою 2002Уд. вага (%)Адигея90912,0362001,38Алтай14370,718910,44Башкортостан552491,35257190,63Бурятія95850,9863760,65Дагестан28690,1134210,13Інгушетія1890,042590,06Кабардіно-Балкарія75920,8452620,58Калмикія25050,8616080,55Карачаєво-Черкесія33310,7627250,62Карелія192482,69113611,59Комі621156,10388253,81Марій Ел50970,7037650,52Мордовія48010,5435460,40Північна Осетія51980,7339140,55Татарстан240160,64187100,50Тива8320,275430,18Удмуртія115270,7376200,49Хакасія83601,5347300,87Чечня8290,086180,06Чувашія64220,4947260,36Якутія346333,65240532,53Єврейська АО84834,4434151,79Агінский Бурятський АО1900,261370,19Комі-Перм'яцький АО7060,524360,32Коряцький АО10294,097372,93Ненецький АО13123,169392,26Таймирский (Долгано-Ненецький) АО24236,0920275,09Усть-Ординский Бурятський АО13000,966100,45Ханти-Мансійський АО1232388,60895176,25Чукотський АО49609,2236926,86Евенкійский АО5503,113481,97Ямало-Ненецький АО6608013,035179010,21 У 2010 році по всіх регіонах країни
Див. також
Бібліотека української літератури у Москві Балачка
Примітки
Посилання
Владение украинским языком в России в разрезе этнических групп Распределение украинского населения России по родному языку (более 45 чел., 2010 г. Владение языками украинским населением России (более 500 чел., 2002, 2010 гг.) Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. — Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с. (таблицы Владение украинским языком по субъектам РФ, перепись 2010 г. и Украинцы в структуре населения регионов России (численность и удельный вес), переписи 1897—2010 гг.)