Миха́йло Усти́нович Олі́йник (; 5 грудня 1910, Одеса — 11 травня 1942) — радянський поет і журналіст, член ВАПЛІТЕ і Кривліто.
Життєпис Михайло Олійник народився 5 грудня 1910 року в Одесі. Здобув незакінчену середню освіту. Переїхав до Кривого Рогу, де з кінця 1920-х років працював у шахтах, був на комсомольській роботі.
Працював літературним робітником редакцій газет «Червоний гірник» (Кривий Ріг) і «Літературна газета» (Київ). Член літературної організації ВАПЛІТЕ і Кривліто. Ініціатор заснування та головний редактор криворізького журналу «Кривбас». Опублікував збірки віршів «З рудяних надр» (1932), «І так ростемо» (1934), у яких відобразив соціалістичне будівництво, оспівав працю криворізьких шахтарів.
Як одесит за народженням, друкувався також в одеському часописі "Металеві дні" ( приміром, етюд "Друзі", 1933, № 4-6).
У 1935 році репресований радянською владою за звинуваченням у націоналізмі.
Друг поета Михайла Пронченка, також репресованого 1935 року.
Помер 11 травня 1942 року. Дата смерті виглядає як сумнівна, бо в радянський час багато дат смерті репресованих фальшувалося.
Література
Олійник Михайло Устимович // Украинская советская энциклопедия: в 12 томах = Українська радянська енциклопедія / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — : Гол. редакція УРЕ, 1982. — Т. 8. — С. 527. Олейник Михаил Устинович // Энциклопедия Криворожья : [укр.] : у 2 т. / Сост. В. Ф. Бухтияров. — Кривой Рог : Явва, 2005. — Т. 2. Л—Я. — С. 211. — 816 с. — 2500 экз. — ISBN 966-96328-2-X (т. 2. Л—Я). Олійник Михайло Устимович // Український радянський енциклопедичний словник. У 3 т. Т. 2: Кабарга — Полюддя: [укр.] / Гол. редкол.: М. П. Бажан (гол. ред.) та ін. — : Головна редакція УРЕ, АН УРСР, 1967. — 856 с. — С. 680.