Матіас де Віш (, 22 березня 1701 — 25 квітня 1765) — фламандський художник. Писав історичні картини та портрети.

Біографія Матіас де Віш був сином Маттіса де Віша і Кетрін ван ден Буше. Батько був неписьменним, працював фермером, а також різноробом в маєтку Гофланд.

Де Віш приїхав до Брюгге у юному віці, щоб брати уроки малювання у художника Йозефа ван ден Керкгове (1667—1724).

Для самовдосконалення він спочатку поїхав до Парижа, потім до Італії, де залишився на кілька років, жив у Венеції, Пармі та П'яченці.

У 1732 році де Віш повернувся в Брюгге, де заснував приватну академію для уроків малювання та живопису. На початку 1737 року він одружився з Петроніллою Івейн (1710—1782), молодшою за нього на 9 років. У них було восьмеро дітей. Троє синів, які пережили Матіса, були художниками-аматорами. Петронілла Івейн стала активною підприємицею та керувала магазином текстильних товарів.

Директор Академії мистецтв Брюгге У 1738 році з ініціативи де Віша художня академія Брюгге, яка припинила своє існування близько 1728 року, була відновлена і він став її директором. На цій посаді він залишався до самої смерті. Тим часом він виконав багато замовлень для картин, головним чином портретів і релігійних сюжетів.

У ніч проти 29 січня 1755 року в академії вирувала потужна пожежа. Будівля сильно не постраждала, але всі твори мистецтва, включно з колекцією власних малюнків і гравюр де Віша, згоріли. Того ж року будівлю відремонтували, і академія знову відкрила свої двері.

Серед учнів де Віша: Антоніус Сувейнс, Поль де Кок, Поль-Луї Сіффле, Пітер Пеперс, Пітер Ледулькс, Юбер де Кок, Жан Легійон, Карел ван Пуке, Жозеф-Бенуа Сюве.

На посаді директора де Віша змінив Ян Гаремійн.

Роботи

Агар та Ізмаїл, утішені ангелом (1732) — церква Св. Якова, Брюгге Портрет Карела Легійона (1733) — Старий госпіталь Св. Іоанна, Брюгге Поклоніння пастухів (1734) — церква Св. Якова, Брюгге Капітул абатства Ло (1734) — церква Св. Петра, Ло Ісус і самарянка (1736) — Церква св. Мартіна, Іпр Фредерік Антон де Вільєгас (1740) — Музей кераміки, Брюгге Портрет Франсуа Кассіни, абата Енаме (1740) — Провінційний музей Енаме, Ауденарде-Енаме Чоловічий портрет (1740) — приватна колекція Roeselare Портрет Франсуа-Корніля Барта (1740) — Musée des Beaux-Arts, Дюнкерк Автопортрет (1740?) — Муніципальні музеї, Брюгге Портрет Віллема Сувейнса (1740) — Муніципальні музеї, Брюгге Портрет єпископа Гендріка ван Сустерена (1740) — Муніципальні музеї, Брюгге Святий Йосип з Дитятком Ісусом (1742) — монастир босих кармелітів у Брюгге Портрет Яна-Франса де Грасса (1743) — Музей кераміки, кімната опікуна Портрет Франса де Вугта (1744) — Стара лікарня Сінт-Яншо, кімната опікуна Портрет Жака-Родопля ван Зюйлена де Ньєвельта (1744) — Старий госпіталь Св. Іоанна, кімната опікуна Жертва Мелхиседека (1746) — Костел босих кармелітів у Брюгге В'язниця Брюгге (1746) — Міські музеї, Брюгге Жертвоприношення Іллі (1747) — Костел босих кармелітів у Брюгге Коронація сестри Ізабель-Вікторії Бенезе в Сінт-Анна-тер-Вестійне (1748) — колекція OCMW Brugge Коронація сестри Ізабель-Вікторії Бенезе у Сінт-Анна-тер-Вестійні (1748) — Мистецька спадщина Католицького університету, Левен Поклоніння волхвів (1749) — Монастир босих кармелітів у Брюгге Портрет єпископа Хендріка ван Сустерена (1749) — Муніципальні музеї, Брюгге Портрет імператриці Марії Терезії (1749) — Ратуша Брюгге Портрет імператриці Марії Терезії (1749) — Міські музеї, Брюгге Портрет Якоба-Фердинанда д'Аквілло (1749) — Старий госпіталь Св. Іоанна, кімната опікуна Портрет Яна Баптіста Верхагена (1751) — Гільдія Святого Себастьяна, Кармерсстраат, Брюгге Портрет Якоба Дулларта (1751) — OCMW Damme, кімната опікуна Портрет Якоба Сотерта (1751) — OCMW Damme, кімната опікуна П'єта з пастором-донором Яном-Франсом Ван Еке (1752) — Церква Ламперніссе Портрет Пітера Анкеманта (1752) — Стара лікарня Св. Іоанна, кімната опікуна Портрет Пітера-Яна Моентака (1752) — приватна колекція Брюгге Портрет Анни Вламінк, дружини Моентак (1752) — приватна колекція Брюгге Портрет імператриці Марії Терезії (1752) — Музей Брюгсе Вріє, Брюгге Портрет Терезії Легран (1754) — Монастир кераміки, Брюгге Лотерея гільдії стрільців Святого Себастьяна (1754) — Гільдія Святого Себастьяна, Кармерсстраат, Брюгге Непорочне зачаття (1755) — Старий госпіталь св. Іоанна, монастир Зцілення тещі Петра (1755) — Старий госпіталь св. Іоанна, монастир. Трапеза в Еммаусі (1755) — Старий госпіталь св. Іоанна, монастир Святий Іван Євангелист пише Одкровення (1755) — Старий госпіталь Святого Івана, монастир Богоматір дає розарій святому Домініку Гусману (1755) — Церква святої Ріктруди, Ренінге Богоматір, Ісус і святий Іван Хреститель (1756) — Костел босих кармелітів у Брюгге Портрет Ігнаса Франсуа д'Оге де ла Гожері (1756) — Музей Мергелінка, Іпр Портрет Терези Аншеман (1756) — Музей Мергелінка, Іпр Портрет Яна-Батиста Коппітерса (1758) — Музей кераміки, кімната опікуна, Брюгге Алегорія золотарського мистецтва (1758) — Муніципальні музеї, Брюгге Портрет Карла Лотарингського (1758) — замок Бельой. Портрет Ігнаса Пардо де Фремікурта (1759) — Старий госпіталь Святого Іоанна, кімната опікуна Естамп Йозефа ван Гуерна (1759) — Музей кераміки, Брюгге Орфей (1759) — приватна колекція Свята Тереза ​​Авільська (1760) — монастир босих кармелітів, Іпр Святий Іван від Хреста (1760 — монастир босих кармелітів, Іпр Портрет імператриці Марії Терезії (1761) — Ратуша, Ньївпорт Портрет отця де Мола ван Хондшуте (1762) — Музей Мон-де-П'єте де Берг, Сінт-Віноксберген Карл Лотарингський як захисник мистецтв (1762) — Міські музеї, Брюгге Портрет Пітера Монтака (1764) — Гільдія Святого Себастьяна, Кармерсстрат, Брюгге Портрет невідомої лікарняної медсестри (дата невідома) — Sint-Janshospitaal Brugge Репродукція невідомої дівчини (дата невідома) — Музей кераміки, Брюгге Алегорія віри (дата невідома) — церква Св. Якова, Брюгге Смерть Ісаака (дата невідома) — церква Св. Якова, Брюгге Христос омиває ноги Петру (дата невідома) — церква Св. Якова, Брюгге

Примітки

Література

Albert SCHOUTEET, Beknopte geschiedenis van de Vrije Academie voor Schone Kunsten (…), Brugge, 1970. Andries VAN DEN ABEELE, De biografie van Mathias De Visch, in: Biekorf, 1981. Jean Luc MEULEMEESTER, Mathias de Visch, een minder bekende schilder uit het achttiende-eeuwse Brugge, en de portretten van keizerin Maria Theresia, in: Koninklijk Museum voor schone kunsten Antwerpen, Jaarboek, 1995. Dominiek DENDOOVEN & Joël SNICK, Matthijs De Visch, Davidsfonds Reninge, 2001 (met proeve van volledige inventaris van de schilderwerken door Matthijs de Visch).