Скринька Пандори — міфічна скринька (насправді — глек-піфос) з давньогрецької міфології.

Згідно з давньогрецькою міфологією, Пандора (дружина Епіметея, молодшого брата Прометея) дізналася від свого чоловіка, що в їхній оселі є скринька, якої в жодному разі не можна відчиняти. Якщо порушити заборону, то на увесь світ і всіх його мешканців чекають незліченні біди. Улігши цікавості, вона все ж таки зняла накривку скриньки — і на людей як стій упали всілякі лиха. І коли Пандора її зачинила, то на її дні, з волі Зевса, залишилася лише надія.

Вираз «скринька Пандори» — один із прикладів помилкового перекладу, який зберігся. Грецький глек-піфос () був помилково перекладений Еразмом Ротердамським як «скринька» ()Meagher 1995, p. 56. і в такій формі усталився у більшості мов світу.

Походження міфу Міф про Скриню Пандори походить із давньогрецької поеми «Теогонія» Гесіода, але найповніша версія цієї історії викладена у його іншій поемі — «Роботи і дні». У поемі Гесіод описує створення жінки Пандори як покарання для людства за вчинок титана Прометея, який викрав вогонь у богів і передав його людям. Зевс, бажаючи покарати людство, наказав Гефесту створити прекрасну жінку, яка отримала від інших богів різні дари: краса, мудрість, хитрість, уміння зачаровувати. Її назвали Пандора, що означає «та, що має всі дари» або «усе дарована».

Міфологічне значення Скриня, яку Пандорі подарували боги, спочатку була описана як «пітос» () — велика глиняна посудина, що використовувалася для зберігання вина або оливкової оліїSchlegel and Weinfield, «Introduction to Hesiod» p. 6. Пізніше цей образ перетворився на «скриню», ймовірно, через помилки перекладу. Зміст скрині був таємничим, і за легендою, всередині зберігалися всі людські біди, хвороби та нещастя. Незважаючи на заборону відкривати скриню, Пандора, керована цікавістю, відкрила її, і біди поширилися по всьому світу. Після цього вона швидко закрила скриню, залишивши всередині лише одну річ — надіюCf. Jenifer Neils 2005, p.41.

Інтерпретації Міф про Скриню Пандори має кілька можливих інтерпретацій:

Покарання за знання: Деякі тлумачення міфу наголошують на тому, що знання чи цікавість, які штовхнули Пандору до відкриття скрині, можуть призводити до нещасть. Надія як останній порятунок: Незважаючи на те, що всі біди вийшли з посудини, залишена всередині надія дає можливість людям витримати труднощі й бідність, надаючи сенс існуванню навіть у найгірших обставинах. Жінка як носій біди: У патріархальній системі давньогрецької міфології цей міф також часто розглядають як алегорію про роль жінок як носіїв біди для чоловіків, що відповідає загальному уявленню про жінок у тогочасному суспільстві.

Вплив у культурі Міф про Скриню Пандори став важливим джерелом натхнення для багатьох мистецьких і літературних творів. В образотворчому мистецтві цей міф часто зображувався як символ людської цікавості та незворотних наслідків.

У новітній культурі «Скриня Пандори» стала метафорою для будь-якої дії, яка відкриває шлях до неконтрольованих або небажаних наслідків. Її згадують у багатьох книгах, фільмах, музиці та наукових працях. У наш час став поширеним вислів «відчинити скриньку Пандори», який буквально означає: скоїти дію з непоправними наслідками, якої не можна скасувати.

У популярній культурі Міф про Пандору продовжує залишатися популярним мотивом у сучасній культурі:

У фільмах і книгах часто використовується образ «скрині», яка приховує небезпечні чи таємні знання. У філософських дискусіях міф є прикладом важливості самоконтролю та відповідальності за власні вчинки.

Див. також Пандора Епіметей Урасіма Таро

Примітки

Джерела

Athanassakis, Apostolos, Hesiod: Theogony, Works and Days and The Shield of Heracles . Translation, introduction and commentary, Johns Hopkins University Press, Baltimore and London, 1983. Cf. P.90 Гесіод; Роботи і дні, in The Homeric Hymns and Homerica with an English Translation by Hugh G. Evelyn-White, Cambridge, MA.,Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1914. Online version at the Perseus Digital Library. Lamberton, Robert, Hesiod , New Haven: Yale University Press, 1988. ISBN 0-300-04068-7. Cf. Chapter II, «The Theogony», and Chapter III, «The Works and Days», especially pp. 96-103 for a side-by-side comparison and analysis of the Pandora story. Meagher, Robert E.; The Meaning of Helen: in Search of an Ancient Icon, Bolchazy-Carducci Publishers, 1995. ISBN 978-0-86516-510-6. Neils, Jenifer, «The Girl in the Pithos: Hesiod's Elpis», in Periklean Athens and its Legacy. Problems and Perspective , eds. J. M. Barringer and J. M. Hurwit (Austin: University of Texas Press), 2005, pp. 37-45. Rose, Herbert Jennings, A Handbook of Greek Literature; From Homer to the Age of Lucian , London, Methuen & Co., Ltd., 1934. Cf. especially Chapter III, Hesiod and the Hesiodic Schools, p. 61 Schlegel, Catherine and Henry Weinfield, «Introduction to Hesiod» in Hesiod / Theogony and Works and Days, University of Michigan Press, 2006. ISBN 978-0-472-06932-3. Verdenius, Willem Jacob, A Commentary on Hesiod Works and Days vv 1-382 (Leiden: E.J. Brill, 1985). ISBN 90-04-07465-1. This work has a very in-depth discussion and synthesis of the various theories and speculations about the Pandora story and the jar. Cf. p. 62 & 63 and onwards. Griffin, J. (1986). "Greek Myth and Hesiod's Pandora". The Classical Quarterly, 36(2), 189-203. Morford, M., & Lenardon, R. (2003). Classical Mythology. Oxford University Press.