Кінематограф Грузії — термін, що позначає індустрію кіно Грузії, до нього також відносять стрічки, які були зняті грузинськими режисерами за кордоном і в період радянської окупації.
Італійський кінорежисер Федеріко Фелліні був шанувальником грузинського кіно: «Грузинське кіно — абсолютно феноменальне явище, воно яскраве та філософськи натхненне, воно вельми мудре та дитяче. Там є все, що може змусити мене плакати, а це непросто».
Історія
Раннє кіно Перші грузинські фільми знято з 1908 по 1912 рік — це документальні фільми Василя Амашукелі та Олександра Дігмелова. Єдиний повнометражний документальний кінонарис Василя Амашукелі 1912 року, «Подорож Акакія Церетелі в Рача-Лечхумі», зберігся частково.
Радянський Союз Грузинський кінематограф у радянську епоху являє собою яскраве і своєрідне явище. Воно створювалося в основному на кіностудії «Грузія-фільм», де було знято 1200 фільмівТак мог бы жить певчий дрозд. 1 сентября 2010 // Известия. Крім національного колориту, грузинський кінематограф мав легко впізнавані риси, серед яких особливе почуття м'якого гумору, метафоричність і симпатія до людей. У радянський час грузинські кінематографісти в багатьох фільмах уміли уникати офіційного соцреалістичного стилю та створювали оригінальні й самобутні стрічки, що мали неабияку популярність в усьому СРСР. Фільми грузинських режисерів двічі були відзначені на Каннському кінофестивалі — «Покаяння» (гран-прі) і «Лурджа Магдани» (згадка)Грузинское кино в новую эпоху. 6 Марта 2012 // Вести Кавказа. За радянських часів діяло 84 кінотеатриЯ свободен. 1 Декабря 2011 // Большой город.
Незалежна Грузія У 2001 році державою створено Державний центр кінематографії Грузії, який, починаючи з 2003 року, частково фінансує кілька фільмів на рік, що підходять під категорію «національний фільм» після проходження конкурсного відбору. У 2011 році близько 70 % загального бюджету кіноцентру, що становив 2,4 млн доларів, витрачено на кіновиробництво. Крім виробництва, центр займається дистрибуцією і просуванням національного кінематографу за кордоном. У 2011 році у країні функціонували 5 кінотеатрівГосподдержка кинематографа в СНГ. 22 декабря 2011 // Content Report № 6 (MRM Медиаконсалтинговая компания), у 2013 році — 7Эльдар Шенгелая: «В кино сегодня нет ни денег, ни цензуры» 02.02.2013 // Газета «Культура», у 2017 році — 23. Левову частку кінотеатрів країни володіє компанія «Руставелі Холдинг».
Найпомітніші фільми останніх років — «Дні вулиці» Левана Когуашвілі, «Інший берег» Георгія Овашвілі, які, на думку кінокритика Андрія Плахова, «генетично увібрали в себе високі художні стандарти грузинського кіно, але світовідчуття в них не шістдесятницьке, а сучасне, і реалії на екрані теж зовсім інші, більш жорсткі, і поетика, і стилістика теж»Мнения знатоков и любителей грузинского кино о грузинском кино. 24 января 2011 // Теории и практики. Фільм Левана Закарейшвілі «Тбілісі-Тбілісі» завоював кілька призів, зокрема став володарем кінопремії «Ніка».
За кордоном Відсутність стабільного фінансування на батьківщині призвела до переїзду грузинських режисерів і акторів за кордон. Режисерка Нана Джорджадзе працює з німецькими продюсерами. Влаштувалися в Парижі Отар Іоселіані та Теймураз Баблуані. Його син режисер Гела Баблуані відомий фільмом «Тринадцять», знятим у жанрі нуар. На міжнародних фестивалях відзначені призами фільми «Вторгнення» Діто Цинцадзе і «Початок» Деї КулумбегашвіліТриумф «Вторжения» на двух кинофестивалях // pik.tv.
Видатні фільми 1912
1942 «Георгій Саакадзе» 1947 «Колиска поета» 1948 «Кето і Коте» 1955 «Лурджа Магдани» 1956 «Баши-Ачук» «Заноза» 1958 «Мамелюк» 1959 «Майя з Цхнеті» 1960
1961
1962 «Я, бабуся, Іліко та Іларіон» 1964 «Батько солдата» «Закон гір» 1965 «Інші нині часи» 1968 «Незвичайна виставка» 1969 «Правиця великого майстра» «Не журись!» «Піросмані» 1970
«Глечик» 1973 «Викрадення місяця» «Диваки» «Мелодії Верійського кварталу» 1975 «Перша ластівка» 1976 «Дерево бажання» 1977 «Метелик» «Міміно» «Рача, любов моя» «Мачуха Саманішвілі» 1978 «Дата Туташхіа» 1979 «Імеретинські ескізи» 1980
«Дівчина зі швацькою машинкою» 1982 «Кукарача» 1983 «Блакитні гори, або Неправдоподібна історія» 1984
1987 «Покаяння» 1990
1992 «Сонце несплячих» 1994
1996
1998
1999
2000
2001
2005
2007
2008
«Посередник» 2009
2010
2011
2012
2013 «Мандарини»
2014
2015 «Мойра»
2016 «Чужий дім»
2017 «Моя щаслива родина»
2020
Видатні персоналії
Васіл Амашукелі
Микола Шенгелая Михайло Чіаруелі Михайло Калатозов Резо Чхеїдзе Тенгіз Абуладзе Ельдар Шенгелая Георгій Шенгелая Отар Іоселіані
Сергій Параджанов Лана Гогоберідзе Годердзі Чохелі
Нана Джорджадзе Заза Урушадзе
З 2012 року основна увага грузинського кінематографу зосереджена на підтримці написання сценаріїв та європейської копродукції.
Бібліографія Lauren Ninoshvili, Ph.D.: Singing between the Words: The Poetics of Georgian Polyphony, New York: Columbia University, 2011, .
Примітки
Посилання