Культура багатоваликової кераміки (також бабинська культура, культура багатопружкової керамики, бойових колісниць)  — археологічна культура, що змінила на фінальній фазі середньої бронзи локальні групи/культури західної половини катакомбної культурної області та існувала протягом (XXII—XVIII століть до н.е).

Була поширена у степових, лісостепових та поліських районах, що тепер входять до складу України, Молдови, Росії та Білорусі. В сучасній історіографії розглядається в рамках культурного кола Бабине, яке включає дві окремі культури: дніпро-донську бабинську і дніпро-прутську бабинську. Перша з них за походженням пов'язана з донецько-донською катакомбною культурою. Друга, бувши гетерогенною, складається з трьох локальних варіантів: дніпро-дністровським степовим, дніпро-бузьким лісостеповим, дністровсько-прутським. Генетичними субстратами цих варіантів виступають інгульська катакомбна і середньодніпровська культури.

Епонімна назва походить від базової пам'ятки, якою виступає поселення Бабине-III на Дніпрі. Іншу назву культура отримала від глиняного посуду, оздобленого наліпними валиками. Орнамент посуду багатий і різноманітний, часто вишуканий.

Основна господарська діяльність населення — відгінно-пасовищне скотарство з тимчасовими сезонними стійбищами, яких виявлено дуже багато. Хоча були і стаціонарні поселення, які можуть вказувати на скотарсько-землеробську форму господарства. Окрім того, було поширено мисливство, рибальство та інші промисли. Розвинуті були й ремесла: металовиробництво, гончарство, ткацтво, різьблення на кістці (знаменитий артефакт - Дударківська сокирка з гравійованим сюжетом), кушнірство.

Небіжчиків ховали у неглибоких ґрунтових ямах, іноді доповнених внутрішнім зрубом чи кам'яною скринею, у підбоях та колодах.

На Тернопільщині, яка виступає західною периферією бабинської культурної області, відома незначна серія цих пам'яток, однією з яких є  — могильник біля с. Остап'є Підволочиського району, яке 1929 р. досліджував Я. Брик. Розкопано чотири кургани; виявлено посуд, крем'яні знаряддя праці, кісткові та бронзові прикраси. Дно, стіни й перекриття поховань викладені камінням.

Примітки

Джерела

Тернопілля: сторінки історії. — X., 1995; Словник-довідник з археології. — , 1996. Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», том 1, 2004. Історія української культури: В 5 т. Т. 1. , 2001 Савва Евгений Николаевич, Культура многоваликовой керамики Днестровско-Прутского междуречья (По материалам погребального обряда) / Е. Н. Савва ; отв. ред.: В. А. Дергачев . — Кишинев: Штиинца, 1992 . — 226 с. : рис., табл. — Библиогр.: С.190-214. — ISBN 5-376-01447-9 Братченко С. Н., К вопросу о сложении бабинской культуры (многоваликовой керамики) // Вильнянские курганы в Днепров. Надпорожье. , 1977; Братченко С. Н., Культура многоваликовой керамики // Археология УССР. Т. 1. , 1985. Березанская С. С., Культура многоваликовой керамики // Культуры эпохи бронзы на территории Украины. , 1986. Формозов А. А., Об изображении на костяном топорике из Дударкова // Сов. археология. - 1974. - № 2. - С. 249-252.

Посилання

Братченко С. Н., Багатоваликової (багатопружкової) кераміки культура, Бабинська культура , сайт «Інститут історії України Національної академії наук України» Братченко С. Н., Багатоваликової (багатопружкової) кераміки культура , Інститут енциклопедичних досліджень НАН України Пустовалов С., Багатопружкової кераміки культура — Малий словник історії України Литвиненко Р. А., Культура Бабино (многоваликовой керамики) и проблемы бронзового века бассейна Дона , Донецк — С.75-85 Археологические культуры: Многоваликовой керамики , сайт «Археология» Культура многоваликовой керамики, сайт «Культура України»