Ернст Карл Густав Мюллер (; 17 серпня 1883, Веттер — 3 грудня 1948, Мюнхен) — німецький офіцер, генерал авіації люфтваффе. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія 17 березня 1905 року вступив в армію і призначений командиром взводу 38-го фузілерного полку. З 1 жовтня 1909 по 30 вересня 1911 року навчався в кадетському корпусі Наумбурга, після чого знову був призначений командиром взводу 38-го фузілерного полку. З 1 листопада 1912 року — інтендант 7-го армійського корпусу. 1 січня 1914 року призначений в 7-й залізничний батальйон.

З 2 серпня 1914 року — командир 17-ї резервної продовольчої колони 7-го армійського корпусу, з 5 листопада 1914 року — роти 7-го залізничного батальйону, з 11 січня 1915 року — роти 56-го резервного піхотного полку, з 11 лютого 1915 року — 14-ї резервної продовольчої колони 7-го армійського корпусу. 10 лютого 1918 року призначений в штаб 318-го ескадрону. З 28 квітня 1918 року — інструктор залізничних курсів для офіцерів-аспірантів у Фельтені. З 18 вересня 1918 року — командир штабу 18-го ескадрону 7-го армійського корпусу.

19 січня 1919 року призначений в 17-й запасний залізничний батальйон, з 24 січня 1919 року — командир 1-го ескадрону батальйону. З 10 квітня 1919 року — командир транспортного парку 7-го армійського корпусу, з 10 травня 1919 року — 1222-ї колони транспортного парку, з 17 липня 1919 року — 27-ї, з 1 жовтня 1919 року — 5-ї допоміжної колони, з 18 жовтня 1920 року — ескадрону 6-го транспортного батальйону, з 1 лютого 1926 року — 2-го медичного батальйону. З 1 січня 1927 року — консультант Управління озброєнь сухопутних військ Імперського військового міністерства. З 1 липня 1934 року — 2-й інспектор спорядження сухопутних військ ІВМ. З 1 жовтня 1934 року — командир транспортної навчальної командир кавалерійського училища Ганновера. 1 жовтня 1936 року переведений в люфтваффе як офіцер служби комплектування і призначений офіцером для особливих доручень Імперського міністерства авіації, залишався ним до 30 вересня 1937 року. Того ж дня відряджений в 2-гу групу авіаційного спорядження. Одночасно з 1 листопада 1936 по 14 лютого 1937 року виконував обов'язки командира авіаційної групи «Ютербог». 20 лютого 1937 року відряджений в штаб 6-ї групи авіаційного постачання, з 16 вересня 1937 року — в авіаційну групу «Ютербог». З 1 жовтня 1937 року — командир авіаційної групи «Ютербог». З 1 серпня 1938 року — квартирмейстер командування 6-ї повітряної області.

З 26 липня 1939 року — командир 6-ї, з 1 квітня 1941 року — 2-ї групи авіаційного постачання, з 1 листопада 1941 року — групи авіаційного постачання «Москва», одночасно з 23 лютого 1943 року — генерал для особливих доручень при командуванні ВПС «Схід». 13 вересня 1943 року відряджений в штаб 2-го повітряного флоту і 1 жовтня очолив цей штаб. З 1 вересня 1944 року — командир 1-го польового єгерського корпусу (моторизованого). 20 березня 1945 року переданий в розпорядження командування 6-ї повітряної області і більше не отримав призначень. 8 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. В 1947 році звільнений. Загинув в автокатастрофі.

Звання

Фанен-юнкер (17 березня 1905) Унтерофіцер (3 серпня 1905) Фенріх (19 грудня 1905) Лейтенант (18 серпня 1906) Оберлейтенант (17 лютого 1914) Ротмістр (18 червня 1918) Гауптман (1 січня 1927) Майор (1 лютого 1928) Оберстлейтенант (1 жовтня 1932) Оберст (1 вересня 1934) Генерал-майор (1 грудня 1939) Генерал-лейтенант (1 січня 1942) Генерал авіації (1 вересня 1944)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (22 вересня 1914) 1-го класу (8 листопада 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами (20 грудня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно. Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» (15 вересня 1939) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (7 травня 1940) 1-го класу (22 червня 1940) Німецький хрест в золоті

Посилання

Біографічні дані. Нагороди.