Михайло Юрійович Ляшенко (7 жовтня 1915, Харків, Російська імперія — 2 жовтня 1991, Електросталь, Московська область, Росія) — російський радянський дитячий прозаїк і письменник-фантаст.
Слід відрізняти письменника Ляшенка від його повного тезка, поета Михайла Юрійовича Ляшенка (нар. 1946).
Життєпис Народився 7 жовтня 1915 року в Харкові. Батько Юрій Михайлович був бухгалтером, мати, Людмила Михайлівна заробляла перекладами іноземної науково-технічної літератури. Перші публікації в 17 років (1932 р.). Закінчивши школу в Харкові, вступає на сценарне відділення ВДІКу в Москві і закінчує його 1939 року.
Перу М. Ю. Ляшенка належить три науково-популярні книги, видані в Україні в 1930-і роки:
«Хліб з повітря» (1935) — про будівництво комбінату із синтезу аміаку з екскурсом в історію хімії; «Повість про каучуконоси» — з пригодницьким сюжетом про створення в Черкесії дослідної плантації рослин-каучуконосів; «Життєпис ртуті» (1940) — про історію народження ртуті.
Під час навчання в Москві одружується зі студенткою МХТІ ім. Д. І. Менделєєва Ганною Михайлівною Степановою, яка після закінчення навчання отримала розподіл у місто Електросталь Московської області, де й оселилися подружжя. Все подальше життя пов'язане з цим містом. У воєнні роки через короткозорість Ляшенка не взяли до армії. Він працював на будівництві оборонних укріплень навколо столиці та оборонному заводі. У повоєнні роки, продовжуючи працювати на заводі, у вільний час писав книги для дітей та юнацтва, зокрема й у співавторстві з та Олександром Свіріним.
Перша науково-фантастична публікація — «Незвичайна пригода» (1958), потім вийшов фантастичний роман «Людина-промінь» (1959; окреме видання — 1961). Роман перекладено болгарською, румунською, сербсько-хорватською мовами.
У співавторстві з О. Свіріним написав дитячі науково-популярні книги з елементами наукової фантастики «До Землі ще далеко» (; 1962) і «На цій планеті можна жити» (; 1964), які започаткували популярну серію дитячих книг «Книга знань».
Історикам радянської фантастики Ляшенко відомий також своєю статтею в газеті «», в якій він, зокрема, критикує нову повість А. і Б. Стругацьких «Суєта навколо дивана» (згодом увійшла як частина в повість «Понеділок починається в суботу») і оповідання «Ріг достатку» за прагнення бездумно розважати читача, відсутність зіткнення характерів і чіткої соціальної розстановки протиборчих сил.
Згодом у співавторстві з письменником Олексієм Мусатовим — теж жителем Електросталі, з яким був знайомий від 1930-х років, — писав дитячі реалістичні повісті («Бережки» (1964), «Чемпіони з Чирикова» (1970), «Андрій з Червоної вулиці» (1978) та ін.), документальні та науково-популярні книги для дітей («Оповідання про радянський герб» (1963), «Ось який коровай» (1975) та ін.), і навіть твори для дорослих виробничої тематики («Шляхи людські» (1963), «Вишневий сад» (1966), «Це взаємно» (1972), «Пошук» (1976) та ін.).
1981 року вийшла повість Ляшенка «З Пітера до Пітера» (), написана за мотивами реальної історичної події: про дітей, відправлених 1918 року до Сибіру від петроградського голоду, відрізаних війною та врятованих Американським Червоним Хрестом.
Помер 2 жовтня 1991 року в Електросталі.
Нагороджений медалями: «За оборону Москви», «За перемогу над Німеччиною», «За трудову доблесть» та кількома ювілейними нагородами у зв'язку зі святкуванням Дня Перемоги.
Твори
Книги
Книги іншими мовами
Окремі публікації
Примітки
Література «Екстелопедія фантастики». Михайло Ляшенко Ляшенко М. Бібліографія