Станіслав Францішек Тарло гербу Топор ( 1721) — військовий і державний діяч Королівства Польського та Речі Посполитої, кухмістр великий коронний (1699—1721), маршалок надвірний коронний (1707) з номінації Станіслава Лещинського.
Життєпис Станіслав Францішек народився, ймовірно, в третій чверті XVII століття. Був сином, на той час, підчашого перемишльського Адама Пйотра Тарла та його дружини Францішки Теодори з Опалінських. Мав трьох братів — (1672—1722), єпископа інфлянтського та познанського, Міхала (бл. 1678 — після 1723), генерала французького війська, і Яна Непомуцена ( 1739)Korespondencja Elżbiety z Lubomirskich Sieniawskiej, kasztelanowej krakowskiej, Tom III: Jaś nie oświecona mościa księżno dobrodziejko: Rodzina, przyjaciele i klienci (wybór) / opracowanie i wydanie Bożena Popiołek, Urszula Kicińska, Agnieszka Słaby, Warszawa, Wydawnictwo DiG, 2016, s. 154..
14 серпня 1699 року був призначений кухмістром великим коронним, обіймав посаду до кінця життяUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 71..
Станіслав Францішек Тарло був послом на сейми 1701 та 1701—1702 років від Краківського воєводстваDiariusz Sejmu Walnego Warszawskiego 1701—1702, Warszawa 1962, s. 349.. У січні 1702 року підписав акт пацифікації Великого князівства ЛитовськогоDiariusz Sejmu Walnego Warszawskiego 1701—1702, Warszawa 1962, s. 305.. У березні цього ж року увійшов до складу посольської делегації, очолюваної воєводою каліським Rafał Kowalski, Poselstwo wojewody kaliskiego Feliksa Aleksandra Lipskiego do Karola XII w 1702 roku, [w:] Echa Przeszłości, XXI/2, 2020, s. 81., надісланої радою Сенату Речі Посполитої до короля Швеції Карла XII, із пропозицією посередництва між Саксонією (яка перебувала в персональній унії з Річчю Посполитою) і Швецією. Проте переговори зазнали невдачі й шведський король продовжив похід територією Речі Посполитої, зайнявши у травні 1702 року Варшаву. За непідтвердженою інформацією, під час цих перемовин Тарло потурав шведам і змовився з ними проти Ліпського, про що міг свідчити його таємний лист до шведського канцлера Карла ПіпераRafał Kowalski, Poselstwo wojewody kaliskiego Feliksa Aleksandra Lipskiego do Karola XII w 1702 roku, [w:] Echa Przeszłości, XXI/2, 2020, s. 98-99..
Під час надзвичайного сейму 1703 року в Любліні п'яний кухмістр Станіслав Тарло вдарив посла Войцеха Менцінського «по губам»Andrzej Stroynowski, Między patriotyczną deklaracją a realizacją zobowiązań w świetle diariuszy sejmowych z XVIII w., [w:] Między obowiązkami, przywilejami a prawem Rzeczypospolitej XVI—XVIII wieku. Społeczeństwo w obronie państwa polsko-litewskiego / Red. nauk. Anna Kalinowska, Adam Perłakowski, Dariusz Rolnik, Filip Wolański; Zamek Królewski w Warszawie — Muzeum, 2018, s. 244..
Станіслав Францішек був першим із Тарлів, хто виступив проти сандомирських конфедератів, підтримав Станіслава Лещинського й почав діяти з ним спільно у ВеликопольщіWiesław Bondyra, Elekcja Stanisława Leszczyńskiego a szlachta lubelska w 1704 r., [w:] Roczniki humanistyczne, Tom LXXI, zeszyt 2, 2023, s. 233..
1705 року був полковником повітового війська Краківського воєводстваDariusz Kupisz, Wojska powiatowe samorządów Małopolski i Rusi Czerwonej w latach 1572—1717, Lublin, 2008, s. 184.. Цього ж року підтвердив pacta conventa Станіслава Лещинського.
Після підписання Альтранштедського миру 24 вересня 1706 року Станіслав Францішек Тарло перебував разом із Станіславом Лещинським у Саксонії, вони знаходилися зі свитою Карла XII в замку Мільденштайн у ЛайснігуJerzy Dygdała, Z dziejów pierwszego panowania króla Stanisława Leszczyńskiego (wokół malborskiego epizodu z 1708 roku), Toruń, Towarzystwo Naukowe w Toruniu, 2022, s. 21.. Станіслав Тарло брав участь у битві при Каліші 18 жовтня 1706 року на боці шведських військ під командуванням генерала Арвіда Марденфельда. В результаті поразки шведів потрапив до полону Августа IIZbigniew Chmiel, Military actions on the territory of the PolishLithuanian Commonwealth in 1706, in: Codrul Cosminului, XXI, 2015, No. 2, p. 333, 335, 337., але був, очевидно, невдовзі звільнений.
Станіслав Лещинський після зречення Августа II вирішив усунути Войцеха Анджея Домбського з посади надвірного маршалкаUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 10.. 24 січня 1707 року король номінував на цю посаду Станіслава Францішека ТарлаUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 89.. Проте останній і надалі здебільшого вживав титул коронного кухмістра. 22 грудня цього ж року він відбув з дипломатичною місією до Османської імперії, повернувся звідти наприкінці листопада 1708 рокуJerzy Dygdała, Z dziejów pierwszego panowania króla Stanisława Leszczyńskiego (wokół malborskiego epizodu z 1708 roku), Toruń, Towarzystwo Naukowe w Toruniu, 2022, s. 66.. Турки заявили, що вони не можуть розірвати миру з Московським царством, але можуть таємно вислати війська (імовірно кримських татар), які підтримають війська ЛещинськогоJerzy Dygdała, Z dziejów pierwszego panowania króla Stanisława Leszczyńskiego (wokół malborskiego epizodu z 1708 roku), Toruń, Towarzystwo Naukowe w Toruniu, 2022, s. 102..
11 квітня 1709 року Станіслав Тарло у Яворові приєднався до Станіслава Лещинського, який прямував до Львова. Наступного дня вони прибули до цього міста, де, зокрема, 20 квітня він від імені короля пообіцяв представнику міської ради королівську ласку стосовно полегшення контрибуції, накладеної на місто шведами та польськими загонамиJerzy Dygdała, Lwowska wyprawa króla Stanisława Leszczyńskiego w 1709 roku (Czy zamierzano iść na pomoc Karolowi XII na Ukrainę?), [w:] Kwartalnik Historyczny, Rocznik CXXVI, 2019, 4, s. 671—672, 676..
У травні 1709 р. Лещинський безуспішно намагався клопотатися перед шведським генералом за позбавлення сплати контрибуції з маєтків коронного маршалка Станіслава Тарла та хелмінського єпископа Теодора Анджея Потоцького. Крассов відповів: «Коли шляхта платить, то чому б не мав би нічого платити пан маршалок? Якби я всім дав увільнення від сплати контрибуції, люди мого короля померли б з голоду». На пропозицію просто внести до реєстру, що маршалок і єпископ не сплатили контрибуції, генерал відповів, що в такому випадку шведська фінансова палата зобов'яже його виплатити суми недостачі зі своєї кишеніJan Siwoń, Daremne starania: klienci Karola Stanisława Radziwiłła i ich zabiegi o ochronę dóbr patrona przed Szwedami i wojskami Leszczyńskiego w latach 1706—1709, [w:] Wieki Stare i Nowe, 2023, t. 18 (23), s. 25..
Станіслав Тарло перебував разом із київським воєводою Юзефом Потоцьким у обозі Карла XII, коли останній примчав до табору турецьких військ 13 липня 1711 року — наступного дня після укладення Прутського миру, й безуспішно намагався вмовити візира Мехмед-пашу продовжити військові дії проти Петра IErazm Otwinowski, Dzieje Polski pod panowaniem Augusta II od roku 1696—1728, Kraków, 1849, s. 184..
Після відходу Карла XII з військом до Померанії 1713 року, Станіслав Тарло разом із іншими шведськими прибічниками домоглися від короля Августа II амністії й повернулися до ПольщіErazm Otwinowski, Dzieje Polski pod panowaniem Augusta II od roku 1696—1728, Kraków, 1849, s. 210..
Помер Станіслав Францішек Тарло 1721 року.
Сім'я Станіслав Францішек Тарло перед 1695 роком одружився з Анною Тарло (бл. 1681—1751), донькою старости ґощинського Казімєжа Тарла ( 1690). Подружжя мало трьох дітей: Францішку ( 1719) — дружину старости стопницького ; Адама (1713—1744) — воєводу люблінського, маршалка Скарбового Коронного трибуналу; старосту ясельського, дрогобицького, зволенського та долинського; ( 1759) — каштеляна любачівського, старосту злоторийського.
Примітки
Джерела Urszula Kosińska, Tarło Stanisław Franciszek (ok. 1674—1721), marszałek nadworny koronny, [w:] Polski słownik biograficzny, t. 52, Warszawa–Kraków: Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego Societas Vistulana, 2019, s. 322—325.