Морське́ міністе́рство Росі́йської імпе́рії — центральний орган військового управління російським імператорським флотом Російської імперії, заснований 1802 року реформою Олександра I про утворення міністерств.

Структура На початку XX століття Морське міністерство Російської імперії мало наступну структуру:

Адміралтейств-рада; Головний військово-морський суд; Головний морський штаб, у якому зосереджується управління бойовими силами, рухами та стройовою частиною флоту і завідування особовим складом. Складається з двох відділів: вченого військово-морського і особового складу, якими під наглядом начальника штабу завідують другим — його помічник, а першим — особливо призначена особа. Начальник головного морського штабу завідує на правах головного командира порту всіма морськими командами, розташованими в Санкт-Петербурзі, а також інвалідним будинком імператора Павла I та військово-виправною в'язницею морського відомства; Головне гідрографічне управління; Головне управління кораблебудування та постачань; Морський технічний комітет, що має предметом занять технічний бік кораблебудування, механіки, артилерії та мінного мистецтва і вищий технічний нагляд за роботами, що виконуються на суднах, у портах і на заводах. Крім того, на нього покладають керівництво будівельними роботами морського відомства та нагляд за всіма відкриттями в техніці морської справи; Канцелярія морського міністерства, в якій зосереджується листування у справах загальних, складання звітів, діловодство по адміралтейств-раді, юридична частина та кодифікація морських узаконень. Директор канцелярії є водночас юрисконсультом морського міністерства; Головне військово-морське судове управління, що займається діловодством щодо головного військово-морського суду та особовий склад морського судного відомства. Підпорядковується головному військово-морському прокурору. Управління головного медичного інспектора флоту, друкованим органом якого є журнал «Морський лікар».

Генерал-адмірали

Великий князь Костянтин Миколайович (1855—1881); Великий князь Олексій Олександрович (1881—1905).

Міністри

Тимчасовий уряд

Гучков Олександр Іванович (2 березня — 30 квітня 1917); Керенський Олександр Федорович (5 травня — 30 серпня 1917); Вердеревський Дмитро Миколайович (30 серпня — 25 жовтня 1917).

Література

Кузьмин-Караваев, В. Д. (1896). Министерство морское. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона . Т. XIX. Мифу-Баня: Мекенен. с. 361—362. Огородников, С. Ф. (1902). Исторический обзор развития и деятельности Морского министерства за 100 лет существования (1802—1902) . — Санкт-Петербург. — 263 с.