Іван Кузьмич Сиволап (, село Петрівка Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, тепер Кропивницького району Кіровоградської області — , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, міністр харчової промисловості СРСР. Кандидат економічних наук (1946).

Життєпис Народився в селянській родині, батько наймитував.

У 1926—1927 роках — агітатор Верблюзького районного комітету ЛКСМ України Зінов'ївської округи.

У 1927—1929 роках — курсант кооперативної профспілкової школи міста Олександрії.

У 1929—1932 роках — студент Київського технологічного інституту харчової промисловості, здобув спеціальність інженера-економіста.

Одночасно з 1930 до 1931 року — пропагандист ЦК ЛКСМ України в Новоодеському районі.

Член ВКП(б) з травня 1932 року.

У 1932—1937 роках — науковий співробітник, старший науковий співробітник, заступник завідувача економічного відділу Всесоюзного науково-дослідного інституту спиртової промисловості в Москві.

З вересня до листопада 1937 року — заступник начальника, в листопаді 1937 — травні 1940 року — начальник планово-економічного відділу Народного комісаріату харчової промисловості СРСР.

У травні 1940—1941 роках — член Господарської ради з товарів широкого споживання при Раді народних комісарів СРСР.

У 1941—1946 роках — заступник народного комісара харчової промисловості СРСР.

У липні 1946—1947 роках — заступник міністра смакової промисловості СРСР.

У 1947—1949 роках — член Бюро з харчової промисловості при Раді міністрів СРСР.

У 1949 році — перший заступник міністра м'ясо-молочної промисловості СРСР.

У 1949 — квітні 1951 року — перший заступник міністра харчової промисловості СРСР.

У квітні 1951 — березні 1953 року — міністр харчової промисловості СРСР.

З березня до серпня 1953 року — перший заступник міністра легкої та харчової промисловості СРСР.

У серпні 1953—1956 роках — перший заступник міністра промисловості продовольчих товарів СРСР.

У 1956—1957 роках — заступник голови та член колегії Державної економічної комісії Ради міністрів СРСР з поточного планування народного господарства.

У 1957—1958 роках — начальник відділу харчової промисловості Держплану СРСР.

Одночасно в 1957—1958 роках — голова радянської частини радянсько-болгарської комісії із науково-технічного співробітництва.

У листопаді 1957 року за «допущені зловживання службовим становищем у особистих, корисливих цілях» виключений із КПРС і незабаром звільнений з посади.

У 1958—1960 роках — завідувач відділу економіки Всесоюзного науково-дослідного інституту спиртової промисловості.

У квітні 1959 року відновлений в членах КПРС.

У 1960—1963 роках — помічник голови Державної науково-економічної ради Ради міністрів СРСР.

У 1963—1965 роках — помічник голови Держплану СРСР.

У жовтні 1965 — 17 жовтня 1968 року — начальник відділу харчової промисловості Держплану СРСР.

Помер 17 жовтня 1968 року, похований у Москві на Новодівичому цвинтарі.

Нагороди орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Москви» медаль «За оборону Сталінграда» медалі

Примітки

Джерела Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. Историко-биографический справочник /Сост. В. И. Ивкин. Москва, 1999