Українські юнацькі протилітунські формації — сукупність добровільних формацій, створених з юнаків української національності в німецькій армії для допомоги підрозділам ППО під час другої світової війни.
Передумови Зменшення власних людських ресурсів унаслідок боїв на Східному фронті спонукало керівництво Третього райху залучити через установи молодіжної організації "Гітлерюґенд" - "ГЮ". у 1943 р. німецьке, а від початку 1944 р. також ненімецьке юнацтво для протиповітряної оборони (ППО) та для обслуговування зенітного устаткування ВПСBleistein R. Hitlers jüngste Soldaten. Zur Geschichte der Flakhelfer // Stimmen der Zeit. 1982. Nr. 107. S. 61-63; Schreiber J. Der Einsatz der Flakhelfer 1943-1945 // Europäische Wehrkunde. 1982. Н. 31. S. 265-268.. Ідеологічні інстанції СС висунули свою мотивацію потреби таких заходів: якщо війська СС мали стати своєрідними "інтернаціональними європейськими антикомуністичними збройними силами", то "юнаки СС" потрактовувались як підготовча база для їх резервів або своєрідний "фронт молоді Європи" й основа для майбутніх національних з'єднань військ СС. Підставою цього було переведення частини німецьких підлітків після вишколу в системі "СС-Юґенд" вояками до реґулярних фронтових дивізійJahnke K. H. Hitlers letztes Aufgebot. Deutsche Jugend im sechsten Kriegsjahr 1944/ 45. - Essen: Klartext Verlag, 1993.-S. 5-13..
4 березня 1944 р. Зігфірд Нікель видав перший наказ рекрутувати на Сході юнаків віком 15-20 років для парамілітарної служби в НімеччиніDallin A. German Rule in Russia... - P. 589.. Відповідно до укладеної 31 березня угоди між райхсміністром окупованих східних територій, райхсміністром ВПС, райхсфюрером СС і керівником молоді німецького райху, справу вербування юнаків у Східній Європі остаточно доручено Станиці (Службовому бюро) Нікеля (Dienststelle Nickel)Ausführungsbestimmungen zur Vereinbarung Nr. 166 a/44 g von 31.3.1944 zwischen den Reichsminister für die besetzten Ostgebiete, den Reichsminister der Luftfahrt und Überbefehlshaber der Luftwaffe, den Reichsführer SS, den Jugendführer des Deutschen Reichs über Kriegseinsatz von Jugendlichen russischen, ukrainischen, weissruthenischen, litauischen und tatarischen Volkstums // NAUS. -T-454. - Roll 39. - Frame 000 211.. Згідно з цією угодою, Нікель повинен був інформувати про вербування юнаків згадані інстанції та керівництво СС-ГА.
Оскільки після вишколу новобранці мали підпорядковуватися Верховному командуванню люфтваффе ОКЛ (Oberkommando der Luftwaffe-OKL), вони тільки формально називалися "юнаками СС". Застосований стосовно німецьких підлітків термін "вихованці СС" щодо представників східноєвропейських країн поступово було замінено на "помічники протилітунської оборони" чи "допоміжні дружинники німецької авіації (повітряної охорони)".Українська Дійсність. Орган Української Громади в Німеччині. Берлін, 20 вересня 1944. Ч. 27. - С. 1.
Формування Уже станом на квітень 1944 р. створена територіальна воєнна оперативна команда "Південь" для українців.Боляновський, Андрій – Українські військові формування в збройних силах Німеччини: (1939-1945) – А. Боляновський; Львів. нац. ун-т імені І. Франка, Канад. ін-т укр. студій Альберт. ун-ту. – Львів – 454 c.
У Галичині поряд із вербуванням українських чоловіків до батальйонів вермахту або дивізій військ СС частково добровільно, частково примусово у квітні відбулося рекрутування українських юнаків віком від 14 до 17 років. Їх мали скеровувати до формувань ППО при німецьких ВПС для служби при різних військових частинах. Вербування українських юнаків розпочалося на підставі наказу про призов формально причисленої до "ГЮ" Воєнної команди охоплення "Південь" - ВКОП, яку очолював обербанфюрер Вернер Гаупт. У складі команди діяли відділи поповнення штурмфюрера Венара, відділ таборів гауптмана Троґа й очолювані підстаршинами військ СС відділ пропаґанди й санітарний відділ доктора Шеффера. У їх компетенції було забезпечення огляду підлітків лікарськими комісіями, їх обмундирування й статистичне оформлення, вони ж видавали кожному юнакові особисту виказку та особисту книжку. Прийняття кожного здійснювалося після заповнення ним (або батьками, які дали на це згоду) заяви про прийом.ЦДАВО України. 3971. Оп. 1.Спр. 9. Арк. 10, 18.Боляновський, Андрій – Українські військові формування в збройних силах Німеччини: (1939-1945) – А. Боляновський; Львів. нац. ун-т імені І. Франка, Канад. ін-т укр. студій Альберт. ун-ту. – Львів – 455 c.
У середині квітня 1944 р. до Львова за дорученням Гаупта прибуло 22 старшин і підстаршин підпорядкованої йому команди "Південь". Спершу відбувся неофіційний набір переважно з числа евакуйованих зі Східної та Центральної України і Волині підлітків-сиріт, відтак галицьких юнаків із сімей з низьким матеріальним рівнем життя, часом усупереч волі батьків. Розпочинаючи в середині квітня 1944 р. вербування, В. Гаупт і оберштурмфюрер СС А. Кольф від СД Галичини вирішили здійснити пробний набір юнаків-українців, майже не залучаючи до своєї акції українських установ, оскільки не хотіли брати на себе і згодом виконувати дані їм ті чи інші зобов'язання.
Оскільки перші завербовані були переважно хлопцями без належної освіти й знання німецької мови, це ускладнювало роботу інструкторам-німцям. У пошуках кращого континґенту окупаційні інстанції звернули увагу на середні навчальні заклади. За розпорядженням 3. Нікеля, керівник управління молоді дистрикту Галичина Оттон за згодою шефа відділу науки і виховання дистрикту Антона Гасселіха доручив референтові в справах молоді та середніх шкіл, демобілізованому фольксдойче докторові Маку провести пропаґанду серед учнівської молоді. У відповідь наприкінці квітня Мак повідомив про набір юнаків директорів усіх шкіл у регіоні й навіть відвідав деякі з них зі старшинами дивізії "Галичина".Боляновський, Андрій – Українські військові формування в збройних силах Німеччини: (1939-1945) – А. Боляновський; Львів. нац. ун-т імені І. Франка, Канад. ін-т укр. студій Альберт. ун-ту. – Львів – 456 c.
У травні 1944 р. в округах Новий Санч та Перемишль здійснено першу офіційну акцію вербування українських юнаків до протиповітряних формувань. Таку практику поступово поширено на усі решта ще окуповані вермахтом округи Галичини та суміжних земель, на яких проживали українціХ. С. "Дінстштелле Нікель"... - С. 2-4. Внаслідок цього вже 1 червня 1944 р. у бюлетені "Німецька Східна кореспонденція" з'явилося повідомлення про вербування поряд з російськими, білоруськими, литовськими й татарськими також українських помічників люфтваффе віком від 15 до 20 роківNAUS. -T-454. - Roll 167.- Frames 001 010-001 015.
Перші 250 українських хлопців, залучені до протиповітряних формувань із Центральної України, Волині, Галичини і суміжних із нею округ Новий Санч та Перемишль, пройшли вишкіл у Переворську у військово-навчальному таборі. За пропозицією залученої до юнаць ких справ журналістки Ольги Кузьмович на честь сотника леґіону УСС його офіційно названо "Український СС-юнацький табір імені Федя Черника". У таборі, де поступово зібралося майже 300 хлопців, поряд із німецьким з'явився синьо-жовтий український прапор, а в казармах на стінах прикріплено хрести і тризуби. У день закінчення вишколу 7 червня 1944 р. перед юнаками вперше з промовою в суто українському дусі виступив губернатор Галичини О. Вехтер. Закликавши юнаків гордо нести ім'я табору ім. Черника, він закінчив виступ словами: "Молоді товариші! Будьте, як він, слухняними юнаками і добрими вояками. Будьте, як він, повні віри у свою Батьківщину, у свій народ і велику спільноту будучої молодої Европи"Краківські вісті.2 липня 1944. Ч. 143.- С 2.. Перед виїздом першої групи вояків до своїх відділів у різні міста райху 28 червня у Львові відбулося їх прощання з батьками й марширування вулицями міста. Після цього з ними знову зустрівся Вехтер, який у виступі заявив: "Всі разом подбаємо, щоб ця молодь знайшлася серед нас вже як дозрілі мужчини з ширшим світоглядом, що вміють володіти зброєю. Щоб явились перед нас з тим гордим переконанням, що у вирішальному моменті українська молодь стояла на визначеній їй стійці".Львівські вісті. 2-3 липня 1944.-4. 151. C. 1.
На початку липня прийнято рішення про вербування поряд із хлопцями також дівчат віком від 15 до 20 років для обслуговування прожекторних апаратів і приладів для підслуховування, для служби в загороджувальних частинах ППО, шпиталях, пунктах зв'язку, підрозділах постачання й транспорту.Боляновський, Андрій – Українські військові формування в збройних силах Німеччини: (1939-1945) – А. Боляновський; Львів. нац. ун-т імені І. Франка, Канад. ін-т укр. студій Альберт. ун-ту. – Львів – 460 c.
На серпень 7 650 зареєстрованих у німецьких установах українських юнаків зосереджено в таких місцевостях: 3 000 у Неполоміце, 1 000 у Троппау, 200 у Гульчині, 1 750 в Еґері, 1 550 у Кремсі й 200 в Мальті (Каринтія в Австрії).Дробязко С., Каращук А. Восточные добровольцы в вермахте, полиции и СС. - Москва: Фирма "Издательство "АСТ", 2000. - С. 10, 32, 36, 40, 45; Дробязко С., Каращук А. Русская Освободительная Армия. - Москва: Фирма "Издательство "АСТ", 1998. – С. 11.
Найбільші вишкільні табори, у яких опинилися українські юнаки, можна умовно поділити на три групи: перші "літні” або перехідні табори (у Переворську, Криниці, Неполоміце), з яких після 2-3 тижневого перебування юнаків "першої хвилі" (неповнолітні підлітки, які зголосилися до дивізії "Галичина", але через вік не були прийняті) транспортували до райху, а на їх місце привозили нових; збірні табори (die Sammelnlagers) для юнаків (у Відні, Ольден- бурзі, Троппау) та для юначок (у Пютніці, Шляйфе), в які завербованих "другої хвилі" набору (весна 1944р) звозили для загального вишколу й куди за ними приїжджали уповноважені відповідної ЛҐК, котрі відбирали підлітків, комплектували з них окремі групи й перевозили їх на місце призначення; запасні табори (die Ersatzlagers) (у Лінці, Кремсі, Еґері), у яких зосереджено підлітків із "третьої хвилі" мобілізованих (учні старших класів, евакуйовані з території Західної України у липні-серпні 1944 р.) завербованих переважно в таборах біженців.Боляновський, Андрій – Українські військові формування в збройних силах Німеччини: (1939-1945) – А. Боляновський; Львів. нац. ун-т імені І. Франка, Канад. ін-т укр. студій Альберт. ун-ту. – Львів – 467 c.
Було передбачено, що після закінчення навчання юнаків очікуватимутьБоляновський, Андрій – Українські військові формування в збройних силах Німеччини: (1939-1945) – А. Боляновський; Львів. нац. ун-т імені І. Франка, Канад. ін-т укр. студій Альберт. ун-ту. – Львів – 472 c.: зенітна артилерія (Flakartillerie) - обслуговування легких і середніх протиповітряних гармат (понад 50% юнаків); верстатні відділи (Werftabteilungen), у яких була найважча служба в різноманітних майстернях на аеродромах (в основ- ному слюсарних й механічних для ремонту авіаційних та автомобільних моторів); "служба на землі" (Bodendienst), що зводилася до того, щоб утримувати в чистоті літаки й наводити порядок на аеродромах, а також перевозити паливо й мастильні матеріали до літаків; служба зв'язку (Nachrichtendienst) при телефонних та інших апаратах (приблизно 5% від усієї кількості юнаків); транспортні колони (Transportkollonen) - допоміжні відділи при зв'язку, які найчастіше виконували тільки фізичну працю щодо ремонту шляхів до аеропортів й забезпечували належний стан цих доріг; протипожежні відділи (Feuerschutzabteilungen) для гасіння пожеж на аеродромах.
Офіційно в розпорядження люфтваффе перейшли 5 933 юнаки, завербовані підпорядкованою Нікелеві Воєнною командою охоплення "Південь"David Littlejohn - Foreign legions of the Third Reich; vol. 4: Poland, the Ukraine, Bulgaria, Romania, free India, Estonia, Latvia, Lithuania, Finland and Russia. — 48 с..
Бойовий шлях