Луціан Шенвальд (псевдоніми — «Adam Greczan», «Max і Marian Wohl»; ; 13 березня 1909, Варшава — 22 серпня 1944, Курів, Пулавський повіт, Люблінське воєводство) — польський письменник, поет, перекладач та комуністичний діяч.

Біографія Він народився 13 березня 1909 року у Варшаві в інтелігентній родині, пронизаній культом мистецтваAnna Milska Pisarze polscy: wybór sylwetek, 1543-1944. — Warszawa: Instytut Wydawniczy CRZZ, 1963. — S. 499. . Навчався у 1-й неповній гімназії у Варшаві на вул. Журавській, 49Henryk Janczewski Całe życie z Warszawą. — PIW 1986. — S. 47. — Seria «Biblioteka Syrenki». — ISBN 83-06-01409-X.. Дебютував 1925 року в літературній групі «Скамандр» віршами «Infekcja» і «Garnek»Tarczałowicz J. Od Warszawy do szosy pod Kurowem… — S. 15.. Раніше юний поет друкувався в шкільних журналах. Розміщував там свої вірші, переклади та статті. Уже молодшим школярем виявив лінгвістичні інтереси: у шкільному віці почав перекладати твори Вільяма Шекспіра, Персі Біші Шеллі, Володимира Маяковського.

Після складання іспиту на атестат зрілості у 1926 році, Шенвальд вступив у Варшавський університет, де під керівництвом професора Тадеуша Зелінського почав вивчати класичну філологію. Тадеушу Зелінському згодом присвятив один зі своїх віршів — «На честь філолога». Під час навчання він познайомився з членами літературної групи «Квадриґа», співзасновником якої став з 1927 року разом зі Станіславом Ришардом Добровольським, Мечиславом Бібровським, Стефаном Флуковським, Владиславом Себілою, Станіславом Цесельчуком, Влодзімєжем Слободніком, Константиєм Ільдефонсом Галчинським та Александером Малішевським. У другому номері журналу цієї групи під такою ж назвою Шенвальд опублікував програмну статтю всієї групи «Про смерть»Tarczałowicz J. Od Warszawy do szosy pod Kurowem… — S. 17.. Після закриття журналу у 1931 році Шенвальд налагодив співпрацю з лівими комуністами. У 1932 році вступив до лав Комуністичної партії ПольщіTarczałowicz J. Od Warszawy do szosy pod Kurowem… — S. 27.. Через два роки він починає публікувати агітаційні вірші під псевдонімами: Adam Greczan, Max і Marian Wohl та згодом стає редактором молодіжного журналу «Na Przełaj». У 1935 році він написав свій наймасштабніший твір «Сцена біля струмка».

Наступний період у житті поета припадає на 1937–1939 роки та пов'язаний з його драматичними творами: «Христофор Колумб на Саргасовому морі» (), «Птахи і плазуни» (); перший твір транслювався як радіоп'єса. Значна частина творів цього періоду не збереглася.

Після початку Другої світової війни він переїхав до Ковеля, а потім у грудні 1939 року переїхав до Львова, де влаштувався на роботу в польській редакції дитячого радіо. У Львові він написав драму про Ярослава Домбровського, яка згодом зникла, і поему про Миколая Коперника, а також переклав твори Павла Тичини, Максима Рильського та Олександра Пушкіна, які також не збереглися. У цей період поет подає заяву про вступ до Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків)Tarczałowicz J. Od Warszawy do szosy pod Kurowem… — S. 33.. У червні брав участь у маневрах частини Червоної армії. До 1943 року він перебував у Сибіру, де написав свою поему «Прощання з Сибіром». З 1943 року вів хроніку 1-ої Варшавської піхотної дивізії імені Т. Костюшка. Брав участь у битві під Леніно 12–13 жовтня 1943 року. Поетичною згадкою про його участь у цій битві є написана того ж місяця «Балада про перший батальйон» про 1-й піхотний полк (у її тексті дві строфи були присвячений командиру батальйону майору Броніславу Ляховичу, який тоді загинувLucjan Szenwald W oczach poetów. Ballada o pierwszym batalionie // Rzeczpospolita. — Nr 39. — 1944. — 10 września. — S. 4. Lucjan Szenwald W oczach poetów. Ballada o pierwszym batalionie // Rzeczpospolita. — Nr 277. — 1945. — 12 października. — S. 1. Lucjan Szenwald W oczach poetów. Ballada o Pierwszym Batalionie // Trybuna Robotnicza. — Nr 230. — 1945. — 13 października. — S. 4. .

У 1944 році, після підвищення в званні до капітана, Шенвальд почав працювати в політично-педагогічній школі офіцерів. Того ж року він помер від поранень, яких зазнав під час аварії біля Курова 22 серпня 1944 рокуWspomnienia o Lucjanie Szenwaldzie… — S. 386.. Похований на Алеї заслуг Повонзківського цвинтаря (ділянка A28-tuje-3)Juliusz Jerzy Malczewski Cmentarz komunalny (dawny wojskowy) na Powązkach… — S. 18..

Творчість У віршах і поемах він звертався до класичної та романтичної традиції; перекладав твори класиків англійської та російської літератури. Автор слів досі відомої пісні «Хай живе війна» (), яку в повоєнний час виконували, зокрема, Станіслав Гжесюк та Мацей Маленчук, а також поеми «Балада про перший батальйон» (). Пісня «Хай живе війна» також увійшла до альбому «Luksus» гурту «Szwagierkolaska» (у виконанні Мунєка Стащика).

Поезія «Кухня моєї мами» (; 1931); «Сцена біля струмка» (; 1936).

Примітки

Література Ur. Lucjan Szenwald // Poradnik bibliograficzno-metodyczny: kwartalnik / Przewodniczący zesp. red. Iwona Smarsz; red. zesp. Urszula Bzdawka, Beata Nowak, Andrzej Dudziak. — Rok XLVII. — nr 1 (184). — Poznań, 2014. — S. 19. — 125 s. — ISSN 0238-9142. Zm. Lucjan Szenwald // Poradnik bibliograficzno-metodyczny: kwartalnik / Przewodniczący zesp. red. Iwona Smarsz; red. zesp. Aneta Szczepaniak-Głębocka, Andrzej Dudziak. — Rok LII. — nr 3 (206). — Poznań, 2019. — S. 12. — 143 s. — ISSN 0238-9142. Juliusz Jerzy Malczewski Cmentarz komunalny (dawny wojskowy) na Powązkach. — Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1975. — 61 s. Tarczałowicz J. Od Warszawy do szosy pod Kurowem,[w:] Lucjan Szenwald. — Warszawa, 1977. Wspomnienia o Lucjanie Szenwaldzie: praca zbiorowa / pod red. Gabrieli Pauszer-Klonowskie. — Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1963. — 385 s.

Посилання