Дора Анджела Дункан, пізніше Айседора Дункан (; 27 травня 1877, Сан-Франциско, США — 14 вересня 1927, Ніцца, Франція) — американська балерина, хореографка, сценаристка та письменниця. Основоположниця вільного танцю — предтечі танцю модерн. Використовувала давньогрецьку пластику, хітон замість балетного костюма, танцювала босоніж. Авторка автобіографії.
У 1921–1924 жила в СРСР, організувала студію в Москві. Була одружена з Сергієм Єсеніним. Удостоєна місця на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
Життєпис
Народилася року в Сан-Франциско у родині Джозефа Данкана (Дункана), котрий, збанкрутівши, залишив дружину з чотирма дітьми.
Айседору, приховавши її справжній вік, у 5 років віддали до школи.
У 13 років Дункан покинула школу, вважаючи її непотрібною, і серйозно зайнялася музикою й танцями, роблячи опору на самоосвіту.
У січні 1913 року поїхала на гастролі до Російської імперії, де погіршився її психічний стан. Втратила дітей а автокатастрофі. Мала галюцинації і викидень. Після 1904 року народила доньку від Едварда Гордона Крега.
Дункан мала стосунки з поетесою та драматургинею Мерседес де Акоста, про що свідчать їхні численні листи. В одному Дункан писала: «Мерседес, веди мене своїми маленькими міцними руками, і я піду за тобою до вершини гори. До кінця світу. Куди хочеш».
У 1921 році познайомилася з Сергієм Єсеніним (шлюб розірвала в 1924)S.A. Yesenin. Life and Work Chronology . The Complete Works by S.A. Yesenin in 7 Volumes. Nauka Publishers, 2002 // Хронологическая канва жизни и творчества. Есенин С. А. Полное собрание сочинений: В 7 т. — М.: Наука; Голос, 1995—2002.. Зазвичай, описуючи цей союз, автори відзначають його любовно-скандальну сторону, однак Дункан з Єсеніним пов'язували і творчі стосунки.
Останнім чоловіком Дункан був 25-річний російський піаніст Віктор Сєров, зради якого довели Дункан до спроби самогубства.
За кілька днів після цього, 14 вересня 1927 року, у Ніцці Айседора Дункан загинула під час нещасного випадку, коли її шарф намотався на колесо її автомобіляSturges (1990), pp. 227—230. Похована в Парижі, на цвинтарі Пер-Лашез.
Кар'єра До 1902 року Айседора Дункан виступала з Лої Фуллер, котра кардинально вплинула на формування виконавського стилю ДунканDuncan (1927), p. 94.
У 18 років переїхала до ЧикагоDuncan (1927), p. 31, де стала виступати з танцювальними номерами у нічних клубах. Дункан демонстрували там як екзотичну диковинку, бо вона танцювала босоніж у грецькому хітоні, що на той час неймовірно шокувало і вражало публіку.
У 1903 році Дункан разом з усією родиною здійснила артистичне паломництво до Греції. Тут вона ініціювала будівництво храму на горі Копанос для проведення танцювальних занять (сьогодні— Центр вивчення танцю імені Айседори і Раймонда Дункан). Виступи Дункан у храмі супроводжувалися хором вибраних нею десяти хлопчиків-співаків, з якими вона з 1904 року давала концерти у Відні, Мюнхені, Берліні.
У 1904 році познайомилася з театральним режисером-модерністом Едвардом Гордоном Крегом.
В кінці 1904 — початку 1905 років дала кілька концертів в Санкт-Петербурзі і Москві, де, зокрема, познайомилася зі Станіславським.
У січні 1913 року знову виїхала на гастролі до Росії. Тут у Дункан знайшлося чимало шанувальників і послідовників, які започаткували власні студії вільного, або пластичного, танцю.
В 1921 році нарком освіти РРФСР Луначарський офіційно запропонував Дункан відкрити танцювальну школу у Москві, пообіцявши фінансову підтримку. Дункан була переповнена планів щодо життя і творчості у новій, вільній від старих поглядів та забобонів, країні більшовиків: «Поки пароплав ішов на північ, я оглядалася з презирством і жалістю на всі старі встановлення та звичаї буржуазної Європи, які я покидала. Відтепер я буду лише товаришем серед товаришів, я вироблю великий план роботи для цього покоління людства. Прощавай нерівність, несправедливість і тваринна грубість старого світу, який зробив мою школу нездійсненною!».
Попри урядову підтримку, в післяреволюційній Росії Дункан зіткнулася з важкими побутовими проблемами, такими як голод, відсутність опалення. Більшу частину грошей для школи їй довелося здобувати самостійно. Самій мисткині відвели для перебування реквізовану квартиру балерини колишніх Імператорських театрів Катерини Гельцер.
Особисте життя Була бісексуалкоюStern, Keith. Queers in History: The Comprehensive Encyclopedia of Historical Gays, Lesbians, Bisexuals, and Transgenders BenBella Books, 2009. . p. 148 та атеїсткоюMazo, Joseph H. Prime Movers: The Makers of Modern Dance in America. New York: Morrow, 1977. Print..
Галерея
Примітки
Джерела
Айседора Дункан // Айседора Дункан // Айседора Дункан // Митці України: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 231
Сироткина И. Свободное движение и пластический танец в России. — М.: Новое литературное обозрение, 2011. — 319 с.
Література Дитячі роки Ісідори описані в книзі для дітей «Лариса Денисенко про Анжеліну Ісідору Дункан, Максима Рильського, Ігора Стравінського, Астрід Ліндґрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ» / Л. Денисенко. — К. : Грані-Т, 2008. — 128 с.: іл. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-2923-77-3. — ISBN 978-966-465-188-9 Duncan, Isadora. My Life. New York: Boni and Liveright, 1927. OCLC 738636 Sturges, Preston; Sturges, Sandy (adapt. & ed.) (1991), Preston Sturges on Preston Sturges, Boston: Faber & Faber, ISBN 0571164250