Анатоль Іванович Коломи́єць (; 12 лютого 1927, Іванівка — 2014) — український художник ; заслужений художник України з 13 лютого 2007 року. Брат поета Юрія Коломийця.

Життєпис Народився 12 лютого 1927 року в селі Іванівці (нині Полтавський район Полтавської області, Україна).

Рятуючись від голодомору 1932-33, батько Іван Трохимович з дружиною і синами переїздять до Дніпропетровська. Тут родина Коломийців змогла врятуватися від голодомору. Пережите батько Іван опише в книжці "Голодомор : спогади однієї родини" (К., 2000. - 68 с.). Батькові спогади з ініціативи сина Юрія спершу друкувалися в часописі "Сучасність". До теми голодомору Анатоль звертатиметься у своїй творчості на Заході.

В еміграції Анатоль з 1941 року: з 1944 року мешкав у Німеччині, з 1947 року працював на копальнях Бельгії. Навчався у Льєжі: протягом 1947—1952 років — в Інституті мистецтва імені святого Луки, де здобув ступінь бакалавра; у 1952—1953 роках — у Королівській академії мистецтв, де здобув ступінь магістра.

З 1953 року — у Сполучених Штатах Америки, де осів у Чикаго. 1954 року став співзасновником української молодіжної мистецької групи «Моноліт». Працював дизайнером фірми «Newman Stu­dio»; у 1960—1990 роках — розробником реклами для газет «Chicago Sun-Times», «Tribune».

Помер у 2014 роціАртАстерс представляє виставку Анатоля Коломайця «Повернення на батьківщину» / Європейська Бізнес Асоціація..

Творчість Працював у галузях станкового (писав пейзажі, портрети, натюрморти) і монументального живопису, станкової графіки, іконопису. Використовував техніки — олія, акварель, пастель, монотипія. Серед живописних робіт:

«Пієта» (1955); «Вста­­вайте, мамо» (1960–1970-ті); «Емігрант» (1960–1970-ті); «Червона хустина» (1965); «У пошуках хліба» (1970); «Натюрморт із синім чайником» (1970); «Відлуння» (1970); «Мо­­нах у молитві» (1971); «Материнство» (1972); «Бронзова сова» (1973); «Натюр­морт із фруктами» (1974); «Опіка» (1974; 1988); «Рибний базар» (1975; 1988); «Ностальгія» (1975); «Скитський орел» (1975); «Адам і Єва» (1976); «Легінь» (1976); «Ми­­нула слава» (1976); «Чорна мадон­на» (1978); «Молода» (1978); «Дівчина з Полтави» (1978); «Українська дівчина» (1978); «Бан­­дуристка» (1979); «Дівчина зі Скитії» (1979); «Розмова птахів» (1980); «Воїн» (1982); «Гуцул» (1982); «Мати з дитиною» (1983); «Голод в Україні 1932—1933» (1986); «Синій птах» (1988); «Портрет Чорнобиля» (1988); «Козак-бандурист» (1988); «Са­­мотність» (1988); «Кобзар» (1989); «Бого­­уклінна» (1989); «Мати-захисниця» (1989); «Чумак» (1991); «Декларація незалежності України» (1992); «Молоді музиканти» (1994); «Втеча від страху» (1995); «За­­кохані» (1995); «Жінка і сонце» (1998); «Сіяч щастя» (2001); «Материнство» (2001); «Фауна» (2001); «Гуцульська пара» (2002); «Віолончеліст» (2002); «По­­дорож у невідоме» (2003); «Аргентинсь­кий карнавал» (2004). </div> Розмалював низку церков у Мілвокі, церкву святих Петра і Павла в Чикаго.

Брав участь у художніх виставках у США, Канаді з кінця 1950-х років. Мав понад тридцять персональних виставок, зокрема у Чикаго у 1959—1960, 1965, 1968, 1970, 1978, 1993, 1998, 2003, 2011—2012 роках, Нью-Йорку у 1987 році, Києві у 1991, 2007 роках, Вашингтоні у 1995 році.

Картини художника знаходяться в галереях та приватних колекціях Аргенти­ни, Австралії, Бельгії, Канади, Великої Британії, Франції, США та України.

Примітки

Література