Марк Ісаєвич (Ісаакович) Раєв (; 28 липня 1923, Москва, СРСР — 20 вересня 2008, Тінек, Берген, Нью-Джерсі, США) — американський історик, фахівець з історії Росії. Професор Колумбійського університету, куратор Бахметьєвського архіву.
Біографія Марк Раєв народився в Москві в 1923 році, його батько — інженер Ісаак Абрамович Раєв (1893—1950) — незабаром відряджений до Німеччини представником уряду СРСР для контролю якості замовленого машинобудівного обладнання. У 1931 році Ісаак Раєв відкликаний в СРСР, але він залишив дружину (біохімікиню Вікторію Раєву, до шлюбу Биховську) і сина в Берліні. Із приходом до влади в Німеччині нацистів сім'я перебралася в Париж, а в 1941 році зуміла вибратися в Сполучені Штати, в Нью-Йорк. Завдяки життєвим обставинам Марк чудово знав російську, німецьку, французьку та англійську мови, тому після вступу США у II Світову війну був призваний в армію перекладачем у табори для військовополонених.
Після закінчення війни вступив до Гарварду, на курс професора Михайла Карповича, який вивчив відомих американських істориків-русистів (Збігнєв Бжезінський, Мартін Маля, Річард Пайпс). У 1949 році Марк влаштувався на роботу в університет Кларка в місті Вустер, у 1950 році здобув звання доктора філософії. У 1951 році одружився з Ліліан Ґоттесман (Lillian Gottesman), у сім'ї народилися дві дочки — Енн (Anne) і Кетрін (Catherine). У 1957 році йому була присуджена стипендія Ґуґґенгайма.
У 1961 році Марк Раєв перейшов на роботу до Колумбійського університету, в якому пропрацював аж до закінчення викладацької кар'єри в 1988 році. Марк Раєв — автор низки робіт із історії Росії XVIII—XIX століть.
Бібліографія Россия за рубежом. История культуры русской эмиграции 1919—1939. М. Прогресс-Академия. 1994 г. 293 с. Майкл Дэвид-Фокс, Марк Раев, Пол Бушкович. Американская русистика: Вехи историографии последних лет. Императорский период. Антология/Сост. М. Дэвид-Фокс. Самара. Самарский университет. 2000 г. 332 с. Понять дореволюционную Россию. Государство и общество в Российской Империи. Историческая библиотека. Книга 4. Перевод с французского Ярослава Горбаневского и Натальи Дюжевой. Предисловие Михаила Геллера. London. Overseas Publications Interchange. 1990. 304 с. Siberia and the Reforms of 1822 (University of Washington Press, 1956) Origins of the Russian Intelligentsia (Harvest Books, 1966) Michael Speransky: Statesman of Imperial Russia, 1772—1839 (Martinus Nijhoff, 1957; 2nd ed., 1969) Origins of the Russian Intelligentsia: The Eighteenth-Century Nobility (Harcourt, Brace, and World, 1966) Imperial Russia, 1682—1825: The Coming of Age of Modern Russia (Knopf, 1971) Comprendre l'Ancien Régime russe: État et société en Russie impériale (Paris: Seuil, 1982); translated as Understanding Imperial Russia: State and Society in the Old Regime (Columbia University Press, 1984) The Well-Ordered Police State: Social and Institutional Change through Law in the Germanies and Russia, 1600—1800 (Yale University Press, 1983) Russia Abroad: A Cultural History of the Russian Emigration, 1919—1939 (Oxford University Press, 1990) Political Ideas and Institutions in Imperial Russia (Boulder, CO: Westview, 1994); his essays; with bibliography of his work Politique et culture en Russie: 18e-20e siècles (Paris: Éditions de l'École des hautes études en sciences sociales, 1996) The Russian empire: the Romanovs and their books (1997) A bibliography of Raeff's works through 1987 is in Ezra Mendelsohn and Marshall Shatz, eds., Imperial Russia, 1700—1917: State, Society, Opposition. Essays in Honor of Marc Raeff (Northern Illinois University Press, 1988). Molloy, Molly, ed. «Marc Raeff: A Bibliography (1993—2008)» // Kritika: Explorations in Russian & Eurasian History (2011) 12#1 pp 141—159.
Примітки
Література
Полотовская И. Л. Марк Раев — Bakhmeteff professor emeritus of Russian studies // Россика в США: Сборник статей, Ред. А. В. Попов. — М.: Институт политического и военного анализа, 2001. — С. 65—79 (Материалы к истории русской политической эмиграции; вып. VII) Попов, А. В. Раев Марк Исаевич (Исаакович), США / А. В. Попов // Исследователи Русского зарубежья: Биобиблиографический словарь. Вып. 3. — Москва-Берлин: Директ-Медиа, 2022. — С. 216—218