Ян Ю́зеф Полхо́вський герба Юноша () — державний діяч Великого князівства Литовського.ЦДІАК ф. 256 т. 3 М-Р — Іменний покажчик
Біографія Народився в багатодітній родині пінського шляхтича Александра Полховського.НІАБ ф. 319 о. 1 спр. 1171 арк. 101
Кар'єру розпочав номінацією на посаду пінського будівничного 23 жовтня 1752 р. по авансованому на посаду обозного Леонарду Остромецькому. Втім згадується що виконував доручення на цій посаді ще в 1750 р. Підвищений на посаду стражника 29 березня 1765 р.Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: spisy. T. 8, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XVI-XVIII wiek
У 1764 р. був обраний на елекційний сейм від Пінського повіту. Голосував за кандидатуру майбутнього короля Станіслава-Августа Понятовського.Elektorów poczet którzy niegdyś głosowali na elektów Jana Kazimierza roku 1648, Jana III roku 1674, Augusta II roku 1697 i Stanisława Augusta roku 1764 najjaśniejszych królów polskich, wielkich książąt litewskich itdAkt Elekcyi Roku Tysiąc Siedmset Sześćdziesiątego Czwartego, Miesiąca Sierpnia, Dnia dwudziestego siodmego
4 липня 1772 р. був вперше згаданий на уряді пінського гродського писаря. Обов'язки останнього досить регулярно виконував навіть після того як став пінським гродським суддею, через що Уруський та Несецький фіксували його станом на 1778 р. як писаря, а не суддю.Niesiecki K. Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. powiększony dodatkami późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych. — Т. 10. — Lipsk: Wydanie Jana Nep. Bobrowicza, 1845. — 508s. Хоча на суддівство той був номінований 22 серпня 1777 р., а вступив на посаду 6 вересня того ж року.
По смерті пінського стражника Францішка Пжибори був повторно номінований на цю посаду 24 грудня 1782 р. Подав у відставку 6 березня 1789 р. з проханням про номінацію на неї пінського земського суддю Павла Орду. Після того ще двічі був номінований на цей уряд, і тримав титул принаймні до 6 березня 1794 р.
Родина Мав двох братів — пінського пристава і королівського геометра Міхала, а також волвицького старосту Самуеля.
У гербовнику Уруського вказано, що мав синів — Миколая і Кіндрата, але вірогідно, що помилково. Згідно з виводом роду Полховських 1802 року він не залишив по собі нащадків, а однойменних синів мав інший Ян, який доводився йому чотириюрідним дядьком.
Коментарі
Примітки