Любомир-Роман Кузьма́ (; 24 травня 1913, Біле — 8 березня 2004, Таннерсвілл) — український мистецтвознавець, художник і педагог . Член Об'єднання митців-українців в Америці (його голова у 1954—1973 роках).

Життєпис Народився 24 травня 1913 року в селі Білому (нині Львівський район Львівської області, Україна). Упродовж 1923—1931 років навчався у класичній гімназії у Львові, водночас у 1927—1931 роках брав приватні уроки з малювання у художника Миколи Федюка. Освіту продовжив здобувати на біологічному факультеті Львівського університету, який закінчив у 1937 році, водночас навчався у художників Зигмунда Радницького та Владислава Ляма. У 1938—1939 роках навчався у Варшавській академії мистецтв, належав до варшавської групи «Спокій».

Після закінчення Другої світової війни протягом 1946—1948 років перебував у таборах для переміщених осіб у Берхтесгадені та Мюнхені, був членом мюнхенської Української спілки образотворчих мистців.

З 1949 року — у Сполучених Штатах Америки, де спочатку оселився у Нью-Йорку, згодом у Таннерсвіллі. Упродовж 1956—1964 років викладав рисунок, малярство та історію мистецтва у власній мистецькій школі; у 1964—1968 роках — викладав історію українського та світового мистецтва в Школі україно­­знавства в Нью-Йорку.

Помер у Таннерсвіллі 8 березня 2004 року.

Творчість Працював у галузях станкового живопису (у жанрах натюрморту, пейзажу, портрета), станкової і книжкової графіки. У техніках олії, темпери, енкаустики, акварелі, пастелі писав реалістичні картини з елементами сюрреалізму. Серед живописних робіт:

«Міський пейзаж» (1940-ві); «Кві­­ти» (1940-ві); «Дівчина за читанням книги» (1940-ві); «Діти» (1940-ві); «Автопортрет» (1943; 1950, полотно, олія; 1954, картон, темпера); «Вечір» (1947); «Отара» (1947); «Мати» (1950-ті); «Дружина» (1950-ті); «Місячна ніч» (1950-ті); «Осінні плоди» (1950-ті); «Ноктюрн» (1950-ті); «Червоний кущ» (1950-ті); «Дах» (1956); «Водяні лілеї» (1957); «Чер­­вона паприка» (1958); «Танцюристка та хореограф Олена Ґердан-Заклинсь­­ка» (1960-ті); «Смерть партизана» (1960-ті); «Зоя Полевська» (1962); «Тарас Шевчен­­ко пише поему» (1962); «Концерт» (1962); «І. Кордуба» (1962); «Л. Пришляк» (1962); «Вечірня елегія» (1962); «Дитина на фермі» (1962); «Дружина з кішкою» (1962); «Сходять тюльпани» (1962); «Гарбузи» (1963); «Діти над морем» (1964); «Гетьманівна» (1967, полотно, олія); «Зеня Кордуба» (1967, полотно, олія); «Гриби на пеньку» (1967); «У мет­­ро» (1970-ті); «Черевичок дитини» (1976); «Гаунтен» (1977); «Крокуси» (1980-ті, полотно, олія); «Іриси» (1992, картон, темпера, енкаустика). </div> Оформив збірки нарисів «Багато неба» (1954) і роман-хроніку «Хрещатий Яр» (1956) Докії Гумен­­ної, книгу «По рідному краю» Дмитра Дорошенка.

Брав участь у мистецьких виставках з 1938 року, зокрема перебуваючи у Німеччині у 1947 році виставляв свої картини «Вечір» та «Отара» у Берхтесгадені, а також 1 948 році під час Тижня української культури в Мюнхені. Виставлявся в Торонто, Парижі. Персональні виставки провів у Нью-Йорку у 1961, 1964, 1975, 1994, 2003 роках, Ворре­­ні у 1976, 1983 роках.

Деякі роботи художника зберігаються в Національному музеї (близько 40 картин) та Палаці мистецтв Омеляна і Тетяни Антоновичів у Львові, Українському музеї Наукового товариства імені Тараса Шевченка в Америці у Нью-Йорку.

Автор ми­­стецтвознавчих досліджень про творчість Олександра Архипенка, Михайла Мироша, Сергія Литвиненка, Ярослави Геруляк та інших. 2012 року у львівській антології «Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: українська теоретична думка XX століття» вміщено його статті «Сучасне чи модерне мистецтво?», «Світовий комунізм і модерне мистецтво» та інші.

Примітки

Література