Пара́ліч (, , букв. «розслаблення»; заст. пара́ліж, розм. грець) — відсутність довільних рухів внаслідок ураження мозкових рухових центрів або рухових шляхів центральної чи периферійної нервової системи. При деяких формах паралічу відсутність довільних рухів поєднується з наявністю мимовільних автоматизованих захисних рухів, патологічних співдружних рухів (синкінезій).
Причини виникнення і види паралічів Причини виникнення паралічів — різні ураження нервової системи (крововилив, пухлина, травма, інфекційна хвороба тощо); це так звані органічні паралічі.
Розрізняють також паралічі функціональні, що виникають внаслідок утворення тривкої ділянки гальмування в рухових відділах мозку (здебільшого при істерії).
Усі органічні паралічі залежно від місця ураження нервової системи поділяють на периферійні та центральні.
За принципом поширеності ураження розрізняють паралічі: моноплегія (параліч однієї кінцівки); геміплегія (параліч однієї половини тіла); параплегія (параліч обох верхніх або нижніх кінцівок); триплегія (параліч трьох кінцівок); тетраплегія (параліч усіх чотирьох кінцівок). Виділяють також мляві (гіпотонус м'язів) та спастичні (гіпертонус м'язів) паралічі.
Перебіг паралічів різний, в залежності від його причин.
Лікування Функціональні паралічі можуть бути повністю вилікувані. Органічні паралічі потребують тривалого й наполегливого лікування. При паралічах деяких м'язів необхідні невідкладні заходи. Так, при паралічу діафрагми або всієї дихальної мускулатури, при бульбарному паралічу, висхідному паралічу Ландрі, спінальній аміотрофії Вердніга — Гоффманна, висхідному мієліті тощо необхідна термінова госпіталізація хворих в реанімаційне відділення, переведення їх на штучну вентиляцію легенів. Термінової госпіталізації в неврологічне відділення потребують також хворі з гемі- або тетраплегією, пов'язаними з церебральним або спінальним інсультом, енцефалітом, мієлітом та іншими гострими захворюваннями. Хворих з центральними і периферійними паралічами, пов'язаними з травмою головного та спинного мозку, а також сплетень і нервів, госпіталізують в травматологічні або нейрохірургічні відділення.
Враховуючи те, що рухові розлади здебільшого перебігають хронічно, при будь-якому гостро виниклому руховому розладі необхідна госпіталізація пацієнта.
Примітки
Джерело Неврологія: підручник / Т. І. Кареліна, Н. М. Касевич; за ред. Н. В. Литвиненко. — К.: Медицина, 2014. — 287 с. , Том 8., К., 1982, стор. 177—178
Посилання ПАРАЛІЧ
Паралѣжъ // Ганна Дидик-Меуш. Українська медицина. Історія назв. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. — С. 324—328. ISBN 978-966-02-5048-2.