Гуся́тниця «1》 Жінка, що розводить і доглядає гусей. 2》 Довгаста посудина з покришкою для засмажування гусей, качок та іншої великої птиці, а також поросят.» «Гуся́тниця, -ці, ж. Родъ большой глиняной кастрюли», заст. гусятник — спеціалізована товстостінна металева (або з жароміцного скла, або кераміки) посудина, зазвичай овальної форми, з кришкою, що щільно закривається. Її застосовують для тушкування м'яса, овочів та птиці, навіть поросят.
Інші значення
Працівниця на птахофермі, що доглядає качок. Велика щука, яка може ковтати каченят з поверхні води. Собака, яка ходить по качок під час полювання. Інша назва утятниці — великокаліберної дробової рушниці для промислового полювання на гусей та качок.
Примітки
Література
Гусятницы // Товарный словарь / И. А. Пугачёв (главный редактор). — М.: Государственное издательство торговой литературы, 1957. — Т. II. — Стб. 466—468. — 567 с. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. — М.: Русский язык, 2000.