Севгі Сойсал (, до шлюбу Севгі Єнен; , Стамбул, Туреччина — , там же) — турецька письменниця, лавреатка кількох літературних премій.
Біографія Народилася в Стамбулі 30 вересня 1936 року третьою дитиною з шести в сім'ї Мітхата Єнена, архітектора-державного службовця, та німкені Аннелізи Рупп, яка взяла турецьке ім'я Аліє. Після закінчення школи в Анкарі вивчала археологію в університеті Анкари, але не закінчила його. У Стамбульському університеті вивчала література та французьку мову.
1956 року одружилася з поетом і перекладачем Оздеміром Нутку. Вони поїхали до Німеччини, де протягом року відвідувала лекції з археології та театру в Геттінгенському університеті. В Німеччині Севгі завагітніла і повернулася до Туреччини. 1958 року народила сина Коркута.
У 1960—1961 роках працювала в Культурному центрі посольства Німеччини та . Вона також зіграла в театральній постановці Халдуна Дормена «Zafer Madalyası» в театрі «Meydan» в Анкарі. 1965 року одружилася з Башаром Сабунку, з яким познайомилася в театрі.
Після перевороту 12 березня 1971 року її звинуватили в приналежності до організації лівого толку і посадили до в'язниці. У в'язниці познайомилася з професором конституційного права Мумтазою Сойсалою, якого затримали за комуністичну пропаганду. Вони одружилися у в'язниці. У грудні 1973 року народила дочку Дефну, а в березні 1975 року — дочку Фунду. Її знову заарештували за політичними мотивами. Вона провела вісім місяців за ґратами і два з половиною місяці у вигнанні в Адані.
Їй діагностували рак молочної залози, і 1975 року видалили одну грудь. У вересні 1976 року перенесла ще одну операцію і поїхала з чоловіком до Лондона на лікування. Повернувшись додому, померла в Стамбулі 22 листопада 1976 року у 40 років. Похована на цвинтарі Зінджирлікую в Стамбулі.
Творчість 1962 року видала збірку оповідань «Tutkulu Perçem» («Пристрасний чубчик»). Того ж року почала співпрацювати з Турецькою телерадіокорпорацією (TRT). Її роман 1970 року «Yürümek» («Прогулянка») про стосунки між чоловіками та жінками нагороджений премією Турецької телерадіокорпорації, але був заборонений «за непристойність».
Перебуваючи у шлюбах, підписувала свої твори за прізвищами чоловіків: Севгі Нутку, Севгі Сабунджу та Севгі Сойсал.
Вибіркові твори Серед її відомих творів:
Tante Rosa, роман (1968) Yürümek, роман (1970) Yenişehir'de Bir Öğle Vakti («Опівдні в Єнішехірі»), роман (1973), отримав премію Орхана Кемаля 1974 року Şafak («Світанок»), роман (1975) Yıldırım Bölge Kadınlar Koğuşu («Жіноча палата району Єлдрім»), мемуари (1976) Barış Adlı Çocuk («Дитина на ім'я Мир»), оповідання (1976) Hoşgeldin Ölüm («Ласкаво просимо, смерте!»), незакінчений роман
Примітки
Посилання