Барон Ернст Александер Макс фон Форстнер (; 31 жовтня 1869, Грауденц — 22 грудня 1950, Ганновер) — німецький офіцер, генерал піхоти запасу вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Біографія Представник знатного прусського роду спадкових військовиків. Третій син оберста Прусської армії барона Пауля фон Форстнера (1830–1889) і його дружини Ванди, уродженої графині фон Іценпліц (1834–1908).

В 1876/82 роках навчався в гімназії Георгіанум в Лінгені, потім — в гімназії в Потсдамі, після чого вступив в кадетський корпус. 5 лютого 1889 року зарахований в 2-й гвардійський піший полк. З 1 жовтня 1893 по 30 вересня 1896 року — батальйонний ад'ютант, після чого до 22 липня 1899 року навчався у Військовій академії, а потім до 30 вересня 1899 року командував 2-м матроським артилерійським дивізіоном. З 1 квітня 1900 по 31 березня 1902 року служив у Великому Генштабі, після чого командував ротою свого старого полку. З 27 січня 1907 року — викладач військового училища Ганновера. З 22 березня 1912 року служив в штабі 1-го баденського лейб-гренадерського полку №109 (Карлсруе).

З 4 квітня 1913 року — командир 3-го батальйону свого полку, з яким взяв участь у боях на Західному фронті. З 22 грудня 1914 року — командир 4-го баденського піхотного полку «Принц Вільгельм» №112, з 25 січня 1915 року — 1-го баденського лейб-гренадерського полку №109.

1 жовтня 1919 року призначений в 14-й армійський корпус. З 26 лютого 1920 року служив в штабі стрілецького полку «Фрайкор Герліца» (нижньосаксонського) №10 (з лютого 1920 року — 10-й гренадерський полк). З 15 травня 1920 року — командир свого полку, з 1 січня 1921 року — командир 8-го піхотного полку. З 6 по 30 червня 1922 року — комендант Глаца. З 1 серпня 1922 року служив в штабі 1-го групового командування (Берлін). З 1 жовтня 1923 року — керівник піхоти 6-го військового округу і командир 6-ї дивізії. 31 березня 1927 року звільнений у відставку.

Сім'я 17 лютого 1908 року одружився в Берліні з баронесою Ельсбет Анною Шарлоттою Вільгельміною фон Буссе (1883–1918). В пари народились 4 дітей:

Ернст Ріхард Пауль Александер Віктор (12 квітня 1909, Ганновер — до 1939); Зігфрід Пауль Густав Лео (19 вересня 1910, Ганновер — 13 жовтня 1943, Атлантичний океан) — офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. Загинув у бою. Ванда Гільда Ельсбет Шарлотта Гертруд (3 жовтня 1916, Карлсруе — 30 січня 1917, Карлсруе) Вольфганг Фрідріх Макс Вільгельм Ульріх (3 жовтня 1916, Карлсруе — 24 вересня 1999, Гамбург) — офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне, фрегаттен-капітан бундесмаріне.

18 січня 1921 року одружився в Гросс-Шенебеку з Елізабет Маріанною Маргаритою фон Мінквіц (1892–1977). В пари народились 2 дітей:

Ганс Дітріх Генріх Людвіг (26 січня 1922, Франкфурт-на-Одері — 26 січня 1945, Східна Пруссія) — оберлейтенант вермахту. Загинув у бою. Гец Курт Ганс (9 травня 1923, Глац — 27 листопада 1942, Турово) — лейтенант вермахту. Загинув у бою.

Звання

Фенріх портупеї (5 лютого 1889) Другий лейтенант (16 січня 1890, патент по 5 лютого 1889) Перший лейтенант (30 травня 1896) Гауптман (12 вересня 1902) Майор (22 березня 1912) Оберстлейтенант (22 березня 1917) Оберст (16 червня 1920) Генерал-майор (16 липня 1923) Генерал-лейтенант (1 жовтня 1926) Генерал піхоти запасу (27 серпня 1939) — підвищений з нагоди 25-ї річниці битви під Таннебрегом.

Нагороди

Столітня медаль (1897) Орден Корони (Пруссія) 4-го класу Орден військових заслуг (Іспанія) 1-го класу Орден Червоного орла 4-го класу Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Залізний хрест 2-го класу (вересень 1914) 1-го класу (1915) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною (18 вересня 1914) Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу (1 жовтня 1914) Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, лицарський хрест (13 червня 1915) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (24 березня 1917) Pour le Mérite з дубовим листям орден (31 жовтня 1917) дубовим листям (7 червня 1918) Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар Почесний хрест ветерана війни з мечами

Література

Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 4: Fleck-Gyldenfeldt. Biblio Verlag, Osnabrück 1996, ISBN 3-7648-2488-3, S. 42–43. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Freiherrlichen Häuser. 1893. Dreiundvierzigster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1892, S. 208, 230. Martin Skutella, Oskar Viedebantt (Hrsg.): Die Lingener Abiturienten 1832-1933. In: Georgiana Lingensia. Nachrichten vom Lingener Gymnasium Georgianum. Heft 2, Lingen 1933. Freiherr von Bock: Stammliste des Offizierkorps des 2. Garde-Regiments zu Fuß 19.6.1813–15.5.1913. Verlag R. Eisenschmidt, Berlin 1913, S. 230. Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1925, S. 110.