Щасливий млин () — це повість, написана Йоаном Славичем, яка розповідає про наслідки, які прагнення до багатства має на людську долю. Оповідання було опубліковано в 1881 році в томі «Novele din popor» разом з іншими оповіданнями письменника, такими як: «Popa Tanda», «Gura satului», «O viède lost», «La crucea din sat», «Scormon» і «Budulea Taichii»Mihai Eminescu, 22 martie 1882, «Novele din popor» de Ioan Slavici, în Timpul, anul IV, nr. 69, 28 martie 1882, pp. 2-3; Articole și traduceri, I, Editura Minerva, București, 1974, p. 157—160. Більшість критиків вважають його одним із найважливіших творів автора, поряд із та романом N. Xenopol, Bibliografie, în Românul, anul XXVI, 7 februarie 1882, p. 3.
Сюжет
Персонажі
Ліке Семедеу Гіце Ана Сеїле Боарул Реуц Бузе Рупте (з рум. — «розірвана губа») Пінтя — жандарм мама Ани Лає — один із слуг Гіце Марц — другий слуга Гіце Уца — одна із слуг Гіце Петрішор — дитина Гіце та Ани
Літературний аналіз
Тема новели — негативні наслідки на людську долю, які тягне за собою жадоба багатства. Автор переконаний, що гонитва за грошима приносить у життя лише зло і, зрештою, веде до загибелі. Таким чином, «Щасливий млин» — це психологічна новела, дія якої відбувається в трансільванському селі другої половини XIX століття.
Новела має 17 розділів без назви (пронумерованих римськими цифрами), з хронологічною розповіддю та класичною композицією.
Щасливий млин починається і закінчується словами старої свекрухи Гіце: «Нехай людина задовольняється своєю бідністю, бо коли до цього дійде, то не багатство, а спокій вашої хати, — це робить тебе щасливим». І, відповідно, «Я відчувала, що це не вийде на добре; але так їм дано», що свідчить про інтегральну єдність.
У новелі зустрічається багато народних виразів і прислів'їв, наприклад, «що в руці не лежить», «коли потилицю очима побачив».
Джордже Келинеску в вважає, що «Щасливий млин» — це «суцільна новела з новим сюжетом. Великі свиноферми в арадійській пустелі та дика мораль свинопасів мають щось від величі американських історій із величезними преріями та стадами бізонів.[…] Самадул Ліка — злодій і вбивця, якого прикривають сильні люди [ …] Корчмар Гіце ставить себе на шляху покидьків, де він заробляє великі гроші, і сидить посередині між правовим порядком держави та взаємним законодавством злодіїв»George Călinescu, Istoria literaturii române de la origini până în prezent, București, Fundația regală pentru literatură și artă, 1941, p. 449—450.Moara cu noroc: Nuvelă psihologică de Ioan Slavici], google.ro, pp. 5.
Екранізація
Оповідання було екранізовано в 1955 році режисером . Фільм був номінований на «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю. У 2015 році роман був екранізований режисером як «» (вільна адаптація)'Orizont', în regia lui Marian Crișan, prezentat în premieră mondială la Tallinn Black Nights Film Festival (agerpres.ro).
Переклади
угорською: Jószerencse malma, 1970 (з післямовою ). есперанто: La muelilo de la fortuno, trad. Lenke Szász. Antwerpen: Flandra Esperanto-Ligo, 2018.
Переклади українською
Примітки